21 червня 2024 рокуСправа № 495/2209/24
Номер провадження 2/495/1940/2024
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Братків І.І.,
при секретарі судового засідання Райти Е.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгороді-Дністровському в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
14.03.2024 ОСОБА_1 (далі - Позивач), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач) про розірвання шлюбу, у якому просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який було зареєстровано Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що 07.04.2020 складено відповідний актовий запис №91.
Стислий виклад позиції сторін
Позивач свою заяву обґрунтовує тим, що 07 квітня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, Після реєстрації шлюбу прізвище відповідачки залишилось ОСОБА_3 .
Від сумісного життя неповнолітніх дітей не має, спільне господарство не ведемо. З листопада 2023 року шлюбні відносини припинилися. Сімейні стосунки погіршилися з причин відсутності взаєморозуміння, байдужості до життя та проблем кожного, що в кінцевому результаті призвело до постійних сварок та, як наслідок до фактичного припинення шлюбних відносин. Наразі перебуває у фактичних відносинах з іншою жінкою. Розірвати шлюб в позасудовому порядку відповідачка відмовляється.
Відповідач правом подання відзиву не скористалася.
Процесуальні дії у суді
Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 18.03.2024 по вказаній справі було відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження та призначена дата судового засідання.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. 07.06.2024 подав через канцелярію суду заяву, якою вказав, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась, повідомлялась належним чином шляхом направлення повістки, поштовий конверт повернувся на адресу суду із відміткою пошти, проставленою працівником АТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення 30.04.2024: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до частини третьої статті 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Згідно із частиною п'ятою статті 128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.
Відповідності до пункту 2 частини першої статті 131 ЦПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Натомість, моментом вручення судової повістки вважається: день вручення судової повістки під розписку; день проставляння в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання або перебування особи, про яку повідомлено суд; день проставляння в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання або перебування особи, які зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо така особа не повідомила суду іншої адреси.
Вказане кореспондується з Постановами ВСУ від 22 квітня 2020 року справа № 522/19433/17, від 12 лютого 2019 року справа № 906/142/18.
Таким чином, беззаперечним є належне повідомлення сторони відповідача судом.
Відповідно до частини першої та другої статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи, що відповідач, належно повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, не прибуває на виклики у судові засідання, про причини неявки суду не відомі; правом подачі відзиву не скористалася; позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив розгляд справи здійснювати у заочному порядку на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що дійсно сторони зареєстрували шлюб 07 квітня 2020 року у Білгород-Дністровському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про, що було складено відповідний актовий запис № 91. Вказаний факт підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 07 квітня 2020 року.
Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. З позовної заяви суду стало зрозумілим, що між позивачем та відповідачем стосунки погіршилися, сторони мають різні погляди на життя, спільне сімейне життя не склалося, втратили взаємопорозуміння, що в результаті призвело до постійних сварок та до фактичного припинення шлюбних відносин.
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до ст. 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини - інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд бере до уваги той факт, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Висновки суду
Судом не встановлено обставин відповідно до норм чинного законодавства, які б унеможливлювали розірвання шлюбу, натомість суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 109-110, 112, 115 СК України, ст. 12, 13, 83, 258, 263, 264, 265, 268, 280, 281, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який було зареєстровано Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про, що було складено відповідний актовий запис № 91, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 07 квітня 2020 року розірвати.
Шлюб вважати розірваним після набрання рішенням законної сили.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також встановлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст.284 ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки Республіки Молдова, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Ірина БРАТКІВ