Справа № 279/4193/24
Провадження № 2-о/279/122/24
01 липня 2024 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі головуючого судді Недашківської Л.А., з секретарем Хомутовською М.А., за участю представника заявника ОСОБА_1 розглянувши цивільну справу №279/4193/24 за заявою ОСОБА_2 до заінтересованої особи ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису,
28.06.2024 ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_3 , у якій просить встановити заходи тимчасового обмеження прав щодо останнього, а саме: заборонити ОСОБА_3 перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_3 наближатися ближче ніж на 1000 м. до місця проживання (перебування) ОСОБА_2 ; заборонити ОСОБА_3 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_2 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборонити ОСОБА_3 ведення листування, телефонних переговорів або контактувати з ОСОБА_2 через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
В обґрунтування заяви зазначає, що вона проживає постійно разом з колишнім чоловіком ОСОБА_3 та їхнім спільним неповнолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. В серпні 2023 року шлюб з ОСОБА_3 було розівано. Під час спільного проживання колишній чоловік здійснює проти неї фізичне та психологічне насильство, також здійснює економічне насильство, а саме: перешкоджає в доступі до її житла, висловлюється нецензурною лайкою, завдає їй тілесних ушкоджень, внаслідок чого вона неодноразово зверталася до поліції, яка фіксувала вказані обставини та було складені протоколи про вчинення адміністративного правопорушення за ст.173-2 КУпАП. Ці всі дії кривдник вчиняє в присутності неповнолітньої дитини, чим спричининює сильні душевні хвилювання та психологічні страждання, а також погіршення якості життя.
У судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_1 заяву підтримала, просила задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про час та день розгляду справи, причини неявки не відомі.
Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
Відповідно до ст.350-5 ЦПК України суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.
Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 15.10.2011 року. Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13.12.2023 року шлюб між ними розірвано. На теперішній час між ними склались конфліктні стосунки.
ОСОБА_3 неодноразово було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП, що підтверджується постановами Коростенського міськрайонного суду Житомирської області №279/1691/24 від 08.04.2024, №279/3339/24 від 06.06.2024. 14.01.2024 та 07.03.2024 було видано терміновий заборонний припис поліції.
Розділом IV глави 13 Цивільного процесуального кодексу України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.
Відповідно до ст.50-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Як визначено у п.п. 3, 6, 7, 8 ч.1 ст.1 цього Закону, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Частинами 2, 3, 4 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього певних обов'язків.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Згідно ч.2, 3 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб. Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Як встановлено судом, де відповідно до рішення Коростенського міськрайонного сууд Житомирської області від 22.04.2024 ОСОБА_3 є власником 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно ч.4 ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.316 ЦК України ,правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з вимогами ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Статтею 318 ЦК України, визначено, що суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу.
Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.
Згідно з вимогами ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону . При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Відповідно до вимог ст.320 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Проаналізувавши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Суд вважає, що такий вид заходу тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 , як заборона ОСОБА_3 перебування в місці її проживання є фактично виселенням ОСОБА_3 із будинку, яка є його постійним місцем проживання, що не є пропорційним втручанням у мирне володіння майном і порушує право заінтересованої особи на житло. А тому в цій частині заява задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.4 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців. З урахуванням обставин справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що встановлення відповідних обмежень запобігатиме вчиненню ОСОБА_3 домашнього насильства, а строк видачі припису слід визначити на шість місяців.
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст.12,13,81,89,141,263,265,350-1-350-8 Цивільного процесуального кодексу України,
Заяву ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису задовольнити частково.
Видати обмежувальний припис, яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 :
- заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_5 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто та через третіх осіб.
- заборонити ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_6 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та у будь-який спосіб спілкуватись з нею.
Встановити строк дії обмежувального припису -6 (шість) місяців.
В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Строк рахувати з дня ухвалення рішення.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Про видачу обмежувального припису повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .
Повний текст рішення виготовлено не пізніше ніж через п'ять днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини цього рішення 02.07.2024 року.
Сторони:
Заявник - ОСОБА_7 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Заінтересона особа - ОСОБА_3 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Недашківська Л.А.
копія згідно з оригіналом