Справа №295/18413/14-к
1-кп/295/362/24
Іменем України
02.07.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42014060360000041 від 16.06.2014 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, раніше не судимого, із вищою освітою, одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,
Згідно обвинувального акту, наказом начальника Управління ДСНС України в Житомирській області від 01.11.2013 року № 294 майора служби цивільного захисту ОСОБА_4 призначено на посаду головного інспектора сектору запобігання надзвичайним ситуаціям Житомирського міського відділу Управління ДСНС України у Житомирській області, що розташоване за адресою: м. Житомир, вул. Східна, 86.
Відповідно до службових обов'язків ОСОБА_4 за посадою є державним інспектором з нагляду (контролю) у сфері пожежної та технічної безпеки в Житомирі та проводить професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, зокрема перевіряє відповідність поданої декларації відповідності матеріально - технічної бази суб'єкта господарювання вимогам господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки та у разі відповідності встановленим до неї вимогам здійснює її реєстрацію та інше, тобто наділений організаційно-розпорядчими повноваженнями та є службовою особою.
В травні 2014 року приватний підприємець ОСОБА_7 з метою одержання консультації щодо порядку оформлення декларації відповідності вимогам пожежної безпеки орендованого ним складу для проведення робіт з деревообробки, прибув до Житомирського міського відділу УДСНСУ в Житомирській області, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Східна, 86, де звернувся з вказаним питанням до ОСОБА_4
01 червня 2014 року у першій половині дня ОСОБА_4 за попередньою домовленістю з ОСОБА_7 прибув до складського приміщення останнього, що за адресою: АДРЕСА_2 , де перевірив вказане приміщення на відповідність вимогам законодавства з питань пожежної безпеки. В ході перевірки ОСОБА_4 вказав на невідповідність складського приміщення пожежним нормам для заняття діяльністю, пов'язаною із дерево обробленням.
У зв'язку з цим, ОСОБА_4 будучи особою, яка провадить професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, діючи з прямим умислом та з корисливих мотивів, вирішив одержати від ОСОБА_7 неправомірну вигоду, та висловив незаконну вимогу ОСОБА_7 про передачу йому неправомірної вигоди сумі 2500 грн. за вчинення ним дій пов'язаних з оформленням декларації відповідності орендованого приміщення вимогам пожежної безпеки, а саме запропонував виготовити декларацію відповідності матеріально - технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки нібито склад металовиробів.
ОСОБА_7 усвідомлюючи, що отримання декларації відповідності орендованого приміщення вимогам пожежної безпеки, можливе лише за умови давання неправомірної вигоди ОСОБА_4 , вимушений був погодитись на його умови. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на - одержання неправомірної вигоди, 12 червня 2014 року о 17 годині 40 хвилин ОСОБА_4 , будучи особою, яка провадить професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, діючи з прямим умислом та з корисливих мотивів, поєднаними з вимаганням, прибув за попередньою домовленістю із ОСОБА_7 на АДРЕСА_3 , де одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у сумі 500 грн. за початок оформлення документів для і декларації відповідності орендованого приміщення вимогам пожежної безпеки, після чого висунув незаконну вимогу про передачу йому ще 2000 грн. за вчинення з використанням свого службового становища дій в інтересах Іщука пов'язаних із завершенням оформлення декларації відповідності орендованого приміщення вимогам пожежної безпеки, на що ОСОБА_7 вимушений був погодитись.
20 червня 2014 року ОСОБА_4 зареєстрував у Журналі обліку суб'єктів господарювання виготовлену ним декларацію відповідності матеріально - технічної бази суб'єктів господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки № 37/27 від 20.06.2014, відповідно до якої ОСОБА_7 мав право на зайняття діяльністю пов'язаною із метало виробництвом, при цьому знаючи, що ОСОБА_7 має намір займатись діяльністю пов'язаною із дерево обробленням.
Того ж дня, тобто 20 червня 2014 року ОСОБА_7 отримав в УДСНСУ в Житомирській області декларацію відповідності орендованого приміщення вимогам пожежної безпеки - склад металовиробів, хоча мав намір здійснювати діяльність пов'язану із деревообробкою.
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_4 , 23 червня 2014 о 20 год. 45 хв. під час зустрічі з ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_4 , неподалік автозаправної станції ТОВ «Альянс Холдинг» SHELL, діючи з прямим умислом та з корисливих мотивів, з використанням наданого йому службового становища, одержав за вчинення дій пов'язаних з оформлення ОСОБА_7 декларації відповідності орендованого приміщення вимогам пожежної безпеки та інших пов'язаних з нею документів, неправомірну вигоду від ОСОБА_7 у вигляді 2 тисяч грн.
Таким чином, ОСОБА_4 , являючись службовою особою - головним інспектором сектору запобігання надзвичайним ситуаціям Житомирського міського відділу Управління ДСНС України у Житомирській області, маючи спеціальне звання майор служби цивільного захисту, одержав неправомірну вигоду для себе, за вчинення в інтересах ОСОБА_7 дій, з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій, з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявив письмове клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.3 ст. 368 України на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину не визнав. Клопотання захисника підтримав та просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 підтримала клопотання свого колеги.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти заявленого клопотання захисника.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, роз'яснивши їм наслідки закриття провадження за вказаних обставин, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється виключно судом.
Положеннями ст. 49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності, підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності, обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
За формулюванням обвинувачення, ОСОБА_4 будучи особою, яка провадить професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, з 12.06.2014 по 23.06.2024 одержував від ОСОБА_7 неправомірну вигоду.
Так, ст. 12 КК України передбачає поділ кримінальних правопорушень на кримінальні проступки і злочини.
Частиною 5 ст. 12 КК України визначено, що тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Частиною 3 статті 368 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Відповідно до вимог п.4 ч. 1 ст. 49 КК України, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності у разі вчинення тяжкого злочину, - десять років.
Початком перебігу строку давності є дата, коли було вчинене кримінального правопорушення, тобто, згідно обвинувального акту - 23.06.2014 і ця обставина сторонами не заперечується.
Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення певної тяжкості.
Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.
З огляду на наведене, у даному кримінальному провадженні, закінчився десятирічний строк давності, передбачений п.4 ч.1 ст.49 КК України.
Згідно з ч. 2 ст.49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.
Згідно з матеріалами справи обвинувачений ОСОБА_4 не ухилявся від суду та його не було оголошено у розшук в ході судового розгляду справи. Відомостей про вчинення ОСОБА_4 в ході перебігу строку давності нових кримінальних правопорушень матеріали справи не містять.
Таким чином, судом не встановлено по справі обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.49 КК України.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).
Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України, є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.
Тобто, суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної, касаційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.
При встановленні підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, суд, відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності, при цьому відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, суд має невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з таким клопотанням.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду, за змістом ст. 49 КК України (постанова від 24 травня 2018 року у справі № 200/4664/14-к), суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття справи за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого, розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 , з огляду на те, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, та з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло більше десяти років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд приходить до переконання, що клопотання сторони захисту про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак підлягає задоволенню, а обвинувачений ОСОБА_4 , звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження відносно нього за ч.3 ст. 368 КК України підлягає закриттю.
Процесуальні витрати по справі суд відносить за рахунок держави, у зв'язку із закриттям кримінального провадження.
Заходи забезпечення кримінального провадження підлягають скасуванню.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 284, 286, 288, 369-372 КПК України, ст.49 КК України, суд,-
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.3 ст. 368 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014060360000041 від 16.06.2014 відносно ОСОБА_4 за ч.3 ст. 368 закрити.
Процесуальні витрати на залучення експерта, що становлять 1229 грн. 54 коп.,компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 18.07.2014 на частину будинку (58/100), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , скасувати.
Речові докази:
- декларації № 37/27 відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки на ФОП ОСОБА_7 , протокол № 71 від 05.06.2014 про прийняття заліків по програмі пожежно-технічного мінімуму 05.06.2014р. у ОСОБА_7 ; посвідчення про проходження спеціального навчання (пожежно-технічного мінімуму), виданого на ім'я ОСОБА_7 - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- Принтер марки «Санон ір700» та системний блок в корпусу чорно-сірого кольору з маркуванням «РТS», які були повернуті під розписку начальнику СЗНС ЖМВ УДСНС України у Житомирській області - залишити у розпорядженні даної особи;
- грошові кошти в сумі: 2000 (дві тисячі) гривень, а саме: купюри номінальною вартістю по 50 грн. в кількості вісім (сім) купюр, серій та номерів: № ПГ 3030199, № ПБ 6244397, № РБ 8061592, № КР 2301553, № ПД 7519700, № ПБ 2283594, № ПЄ 2666114, № НОМЕР_1 , купюри номінальною вартістю по 100 грн. в кількості 6 (шість) купюр, серій та номерів: № НОМЕР_2 , № ЕЄ3481505, №ЗЄ6060569, № ЕЮ 1304766, № ГВ 7751715, № НОМЕР_3 , купюри номіналом 200 грн. в кількості 5 (п'ять) купюр, серій та номерів: № ВД6128135, № АА7405453, № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 - повернути ОСОБА_7 за належністю;
- змиви з рук ОСОБА_4 , змиви з правої та лівої руки, вирізи з кишень штанів останнього, вилучені в ході огляду місця події від 23.06.2014 за участю ОСОБА_4 - знищити;
- журнал реєстрації вхідних документів Житомирського міського відділу інв. №319, Журнал обліку вихідних документів Житомирського міського відділу інв. №327, Декларація 37/27 відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки на ФОП ОСОБА_7 , Журнал обліку суб'єктів господарювання, Відомості про реєстрацію декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки Житомирського міського відділу, Роз'яснення щодо подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, які повернуті під розписку інспектору СЗНС ЖМВ УДСНС України у Житомирській області - залишити у власності даної особи.
Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1