Справа № 308/21864/23
1-кс/308/3378/24
25 червня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12023071170000884, розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.12.2023 року, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,-
Із клопотання слідчого Ужгородського РУП ГУНП в Закаратскій області ОСОБА_5 вбачається, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 06.12.2023 року, оскільки більш точний час встановити не виявилось за можливе, у ОСОБА_6 , виник злочинний умисел, направлений на створення злочинної організації, керівництво такою організацією, участь у злочинній організації, а також організацію заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), в умовах воєнного стану, здійснення незаконних операцій, з використанням електронно-обчислювальної техніки, у складі злочинної організації.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 встановив зв'язки з особами, які схильні вчиняти злочини шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, в результаті чого з'ясував про способи та методи заволодіння чужим майном.
Усвідомлюючи, що досягти мети незаконного збагачення шляхом вчинення вказаних дій він самостійно не зможе, ОСОБА_6 розробив план злочинної діяльності, який передбачав: отримати у користування приміщення які використовуватимуться учасниками злочинної організації, як офісні приміщення так званих операторів «колл-центру», з яких здійснюватимуться телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння коштами шляхом обману за допомогою незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, з періодичною зміною розташування таких приміщень з метою не викриття злочинної діяльності злочинної організації; пошук осіб співорганізаторів злочинної організації, які будуть допомагати здійснювати загальне керівництво злочинною організацією; пошук осіб учасників злочинної організації, що володіють угорською мовою, так званих операторів «колл-центру», які здійснюватимуть телефонні дзвінки потерпілим та будуть володіти технічними знаннями в сфері інформаційно-комунікаційних технологій та які за допомогою засобів електронних комунікацій (включаючи інформаційно-комунікаційні технології, програмні, програмно-апаратні засоби, інші технічні та технологічні засоби і обладнання) зможуть вчиняти заволодіння коштами шляхом обману та вчинення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки; пошук осіб, учасників злочинної організації, які мають знання щодо особливостей роботи міжнародної платіжної системи, автоматизованої банківської системи та володіючи цими відомостями, здійснюватимуть оформлення переказів коштів потерпілих шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальн ої техніки наступними способами, зокрема шляхом переказу з банківської платіжної картки потерпілої особи на рахунки інших підставних осіб, для виведення в подальшому цих коштів в готівку; пошук осіб на території Угорщини, які б надавали засоби та знаряддя, тобто сприяли вчиненню кримінальних правопорушень іншими учасниками злочинної організації, а саме: здійснювали пошук осіб, що не володіють про злочинний план злочинної організації, які реєстрували на своє ім'я банківські рахунки в банківських установах для отримання у користування банківських карток, які б використовували інші учасники злочинної організації для заволодіння коштами потерпілих; пошук особи яка за необхідності здійснюватиме виїзд за межі території України до Угорщини де отримуватиме обналічені від шахрайських дій «колл-центру» грошові кошти, після чого ввозитиме їх на територію України; доведення до вказаних осіб плану злочинної діяльності та отримання їх згоди на участь у його реалізації; організацію управління, фінансування злочинної організації та розподілу коштів від злочинної діяльності між її учасниками; приховування злочинної діяльності шляхом забезпечення її учасників закритими від загального доступу каналами зв'язку, які не дають можливості втрутитись іншій особі, яка не володіє про злочинні наміри злочинної організації, тобто включення до спеціально створених Telegram каналів.
Діючи на виконання розробленого злочинного плану ОСОБА_6 , з цією метою залучив до участі у злочинній організації ряд осіб, зокрема і ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які мали виконувати визначені ним ролі, спрямовані в цілому на реалізацію вказаного злочинного плану, відомого усім учасникам злочинної організації та розподілив ролі між ними.
З метою забезпечення стабільного функціонування злочинної діяльності злочинної організації, між всіма її учасниками були визначені конкретні функції, між учаснгиками органіації, а саме підозрюваний ОСОБА_15 , добровільно вступивши до складу злочинної організації, створеної ОСОБА_6 , також виконував наступні функції: дотримувався загальновизнаних організатором злочинної організації ОСОБА_25 та співорганізаторами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 правил поведінки; безпосередньо працював так званим операторам «колл-центру» який здійснював телефонні дзвінки потерпілим, з метою заволодіння їх грошовими коштами шляхом обману; допомагав так званим операторам «колл-центру» здійснювати перекази грошових коштів із рахунків потерпілих на рахунки підставних осіб які діяли в інтересах злочинної організації;
Вибудована ОСОБА_6 , ієрархічна структура злочинної організації, розподіл повноважень та централізована підпорядкованість членів злочинної організації забезпечувала чітке керівництво, координацію і контроль за злочинною діяльністю та розподілом коштів, здобутих злочинним шляхом.
Так, у період з грудня 2023 року по червень 2024 року, створена ОСОБА_6 , злочинна організація вчинила сімнадцять особливо тяжких злочинів.
Зокрема, 30.04.2024року в денний час доби, знаходячись на території України у приміщенні «колл-центру» за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_18 будучи учасником злочинної організації, реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету незаконного збагачення виконувала роль так званого «оператора» «колл-центру», за допомогою програми Zoiper 5 (програма для здійснення дзвінків у мережі інтернет) зателефонувала на мобільний номер телефону, що належить потерпілій громадянці Угорщини ОСОБА_26 ( ОСОБА_27 ), використовуючи пристрої та прилади, які забезпечують SIP, IP-телефонією та VoIP, продовжуючи реалізовувати спільний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом обману, представившись працівником банку, запевнила потерпілу про те, що з її банківського рахунку невідомі особи незаконно намагаються здійснити перерахунок грошових коштів, чим створила у потерпілої враження законності своїх дій та таким чином увійшла до неї в довіру.
В той же час, потерпіла ОСОБА_26 ( ОСОБА_27 ), будучи введеною в оману, не здогадуючись про протиправні наміри учасників злочинної організації, вважаючи та будучи впевненою, що здійснює санкціоновану взаємодію з працівником банку, за вказівками ОСОБА_18 , яка виконувала роль так званого «оператора» «колл-центру» та створювала у потерпілої уяву про процес здійснення банківських операцій, після чого переконала останню встановити програму «AnyDesk» (програма для віддаленого доступу) та підтвердити віддалений доступ до пристрою потерпілої так званому «представнику банку» з метою оперативного припинення незаконних транзакцій.
При цьому, ОСОБА_18 , за допомогою програмного забезпечення «AnyDesk» отримала доступ до технічного пристрою потерпілого, передала інформацію ОСОБА_15 , який усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи також мету особистого збагачення, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу злочинної організації, направленого на заволодіння коштами потерпілої ОСОБА_26 ( ОСОБА_27 ), з використанням електронно-обчислювальної техніки, пристроїв та приладів, які забезпечують роботу з всесвітньою інформаційною системою загального доступу Інтернет, шляхом проведення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, здійснив переказ грошових коштів в сумі 3 645 000 форинтів із рахунку потерпілої на рахунки № НОМЕР_1 та № 98104006768676488952711004 підставних осіб.
Заволодіння вказаними грошовими коштами потерпілої відбувалось під контролем так званого «адміністратора» «колл-центру» ОСОБА_10 , який реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, отримав попередньо від ОСОБА_8 рахунок відкритий в Угорській Республіці на підставну особу, та який він повідомив ОСОБА_15 , а він в свою чергу з використанням електронно-обчислювальної техніки перерахував на вказаний рахунок грошові кошти потерпілої ОСОБА_26 ( ОСОБА_27 ).
В подальшому, грошові кошти в сумі 3 645 000 форинтів, перераховані ОСОБА_15 , були переведені невстановленою особою у готівковий вигляд на території Угорщини. Після чого, на території Угорщини невстановлена особа будучи учасником злочинної організації, реалізуючи спільний протиправний умисел злочинної організації, переведені від шахрайських дій грошові кошти отримала та ввезла їх на територію України для передачі співорганізатору злочинної організації ОСОБА_8 , які були розподілені керівником злочинної організації ОСОБА_6 між її учасниками.
Діями учасників злочинної організації потерпілій громадянці Угорщини ОСОБА_26 ( ОСОБА_27 ), спричинено майнової шкоди на загальну суму 3 645 000 форинтів (що згідно курсу НБУ становить 335 796, 14 гривень), що є великим розміром.
03.06.2024 року в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду, транспортного засобу марки «Фольксваген» моделі «Пассат СС» д.н.з. НОМЕР_2 , який знаходився на паркувальному майданчику по АДРЕСА_2 , за координатами google maps: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , виявлено та вилучено:
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключ від транспортного засобу марки «Фольксваген» моделі «Пассат СС» д.н.з. НОМЕР_2 , яке упаковано до спец пакету НПУ ICR0156965;
- транспортний засіб марки «Фольксваген» моделі «Пассат СС» д.н.з. НОМЕР_2 , який поміщено на спец майданчик ГУНП в Закарпатській області.
Разом з цим, у межах даного кримінального провадження 03.06.2024 року ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України та затримано останнього в порядку 208 КПК України.
03.06.2024року постановою слідчого СВ відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , перераховані вище речі, які вилучені визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Враховуючи вищенаведене, а також те, санкція злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна та з метою встановлення об'єктивної істини в даному кримінальному провадженні, а також враховуючи, що вищеперераховані речі, мають значення речових доказів, а також те, що у разі задоволення вказаного клопотання може бути виконане завдання арешту, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України, тобто запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення збереження речових доказів, задля захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, слідчий у клопотанні просить накласти арешт на вилучене майно.
Від представника власника майна ОСОБА_28 - адвоката ОСОБА_29 до суду надійшли письмові заперечення на клопотання про арешт майна. Вказує, що вилучене майно, яке належить ОСОБА_28 не має жодного відношення до вчинення кримінальних правопорушень. Також у клопотанні не вказані підстави та мета накладення арешту на майно ОСОБА_28 , оскільки , вона не має відношення до оголошеної підозри ОСОБА_15 .. Крім того, доводи викладені в клопотанні слідчого є необґрунтованими та не доведеними. Адвокат ОСОБА_29 стверджує, що ОСОБА_28 на час відсутності її на території України передала автомобіль ОСОБА_15 з метою його технічного обслуговування, з правом подальшого ним користування в рахунок оплати наданих ремонтних робіт даного автомобіля. З урахуванням наведеного адвокат ОСОБА_29 просить відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Слідчий у судове засідання не з'явився, однак, від слідчого ОСОБА_30 , який входить в групу слідчих у даному кримінальному провадженні, до суду надійшла заява про розгляд клопотання без його участі, подане клопотання підтримує, просить задовольнити.
Власник майна ОСОБА_28 у судове засідання не з'явилася, однак, від захисника підозрюваного ОСОБА_15 та представника ОСОБА_28 - адвоката ОСОБА_29 до суду надійшла заява про розгляд клопотання без їх участі, просив врахувати подані письмові заперечення.
У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Зважаючи на неявку в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, фіксування за допомогою технічних засобів, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, не здійснювалося.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166, 170 - 174 цього Кодексу.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
За змістом ч.1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов),чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. За змістом ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.98КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023071170000884 від 06.12.2023 року, в ході якого досліджуються обставини шахрайства та створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03.06.2024 року ОСОБА_15 був затриманий працівниками поліції 03.06.2024 року о 20 год. 00 хв. в порядку ст. 208 КПК України. Підставою затримання зазначено - є обґрунтовані підстави вважати про можливу втечу з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ст. 255, 255-1, 255-2 КК України.
03.06.2024 року ОСОБА_15 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255 КК України - участь у злочинній організації, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України - організація заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, у великих розмірах, в особливо великих розмірах, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, злочинною організацією.
03.06.2024 року на підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук транспортного засобу марки «Фольксваген» моделі «Пассат СС» д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_28 , який знаходився на паркувальному майданчику по АДРЕСА_2 , за координатами google maps: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , виявлено та вилучено: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключ від транспортного засобу марки «Фольксваген» моделі «Пассат СС» д.н.з. НОМЕР_2 , яке упаковано до спец пакету НПУ ICR0156965; транспортний засіб марки «Фольксваген» моделі «Пассат СС» д.н.з. НОМЕР_2 , який поміщено на спец майданчик ГУНП в Закарпатській області.
Постановою слідчого СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 03.06.2024року вилучене майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Так, на переконання слідчого судді, вилучене майно, а саме: транспортний засіб марки «Фольксваген» моделі «Пассат СС» д.н.з. НОМЕР_2 , ключі до нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу відповідають критеріям визначеним у ст. 98 КПК України, є речовими доказами.
Щодо заперечень адвоката ОСОБА_29 слідчий суддя зазначає наступне.
Так, гр. ОСОБА_15 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрівається у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, які у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів за які передбачена відповідальність у виді позбавлення полі з конфіскацією майна.
Тяжкість покарання яке загрожує підозрюваному ОСОБА_15 дає підстави вважати, що підозрюваний може вдатися до дій з метою приховування, знищення майна чи інших доказів, які мають важливе значення для доказування у даному кримінальному провадженні.
Факт користування підозрюваним ОСОБА_15 вилученим автомобілем був встановлений слідчим суддею під час вирішення клопотання про надання дозволу на проведення обшуку в автомобілі.
Відтак, на переконання слідчого судді вказанийвилучений автомобіль марки «Фольксваген» моделі «Пассат СС» д.н.з. НОМЕР_2 , на якому неодноразово пересувався підозрюваний ОСОБА_15 , та відвозив працівників кол центру , інших учасників злочинної організації до місця вчинення кримінального правопорушення в м.Мукачево, та такий перебував у користуванні підозрюваного ОСОБА_15 , міг зберегти на собі сліди злочину чи може містити інші відомості, які мають важливе значення для доказування у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість в цій частині доводів слідчого, що вказане в клопотанні тимчасово вилучене майно має значення речового доказу у кримінальному проваджені та відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, оскільки , таке могло зберегти на собі сліди злочину, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Також слідчим, на виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України, доведено слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речового доказу, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Слідчим у клопотанні наведено достатньо підстав для застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а відтак, за наведених вище обставин, слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту та повернення вилученого майна.
Така шкода може виразитись у втраті речового доказу підозрюваним , стороною обвинувачення та унеможливить подальше провадження досудового розслідування, проведення судових експертиз, а також встановленню істини у справі.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення клопотання та арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно вилучене під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду, транспортного засобу марки «Фольксваген» моделі «Пассат СС» д.н.з. НОМЕР_2 , який знаходився на паркувальному майданчику по вулиці Валенберга, м. Мукачево, за координатами google maps: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який на праві власності належить ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та яким користується ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключ від транспортного засобу марки «Фольксваген» моделі «Пассат СС» д.н.з. НОМЕР_2 , яке упаковано до спец пакету НПУ ICR0157002;
- транспортний засіб марки «Фольксваген» моделі «Пассат СС» д.н.з. НОМЕР_2 , який поміщено на спец. майданчик ГУНП в Закарпатській області.
Роз'яснити, що у відповідності до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала слідчого судді не набрала законної сили.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали вручити слідчому, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Повний текст ухвали виготовлено 28.06.2024 року о 16 годині 30 хв.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1