Ухвала від 26.06.2024 по справі 307/2591/24

Справа № 307/2591/24

Провадження №1-кс/307/422/24

УХВАЛА

про арешт тимчасово вилученого майна

26 червня 2024 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,

встановила:

Старший слідчий СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 26 червня 2024 року звернувся до слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт тимчасово вилученого майна.

В обґрунтування вказаного клопотання слідчий посилався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 25 червня 2024, приблизно 15.00 год. ОСОБА_6 , їдучи по вул. Партизанській в селищі Тересва, зупинився на вимогу наряду поліції, які попросили у ОСОБА_6 пред?явити документи та посвідчення водія. Так як ОСОБА_6 не зміг надати посвідчення водія, оскільки він такого не отримував, останній, з метою уникнення притягнення його до адміністративної відповідальності, підійшов до службового автомобіля наряду поліції марки «Toyota Prius», спеціальний номерний знак НОМЕР_1 і вчинив пропозицію та надання працівникам поліції неправомірної вигоди, а саме кинув на передню панель службового автомобіля грошові кошти в сумі 2000 Чеських Крон.

25 червня 2024 року під час огляду місця події слідчим СВ Тячівського РВП ГУНІ в Закарпатській області ОСОБА_7 вилучено предмет неправомірної вигоди в сумі 2000 Чеських крон з серійним номером Z68937997.

26 червня 2024 року вказані грошові кошти визнані речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення збереження речових доказів, а саме запобігання можливості приховання, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, виникла необхідність у арешті вищевказаного тимчасово вилученого майна.

Під час розгляду клопотання прокурор Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 в обґрунтування вказаного клопотання посилався на викладені у ньому обставини.

Власник майна ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомлений, у судове засідання не прибув, однак його неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання.

Заслухавши думку прокурора та дослідивши документи, додані до клопотання, слідчий суддя дійшла висновку про задоволення вказаного клопотання про арешт тимчасово вилученого майна з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Положенням п. 3 ч. 2 цієї статті передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, зокрема, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно п. 1) ч. 2 цієї ж статті арешт майна допускається серед іншого з метою забезпечення збереження речових доказів.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено серед іншого: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна та документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження, зокрема, третіми особами таким майном.

Із зазначеного клопотання старшого слідчого СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 про арешт майна видно, що воно відповідає вимогам ст. 171 КПК України (а. с. 1-3).

Із витягу з ЄРДР вбачається, що слідчим СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 червня 2024 року за № 12024071160000503 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України ( а. с. 3).

Згідно протоколу огляду місця події від 25 червня 2024 року та фототаблиці відомо, що під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , із службового автомобіля наряду поліції марки «Toyota Prius», спеціальний номерний знак НОМЕР_1 , з відсіку для стаканів даного автомобіля виявлено та вилучено купюру номіналом 2000 Чеських крон, з серійним номером НОМЕР_2 (а.с.10-15 ).

Із пояснень ОСОБА_6 відомо, що він 25 червня 2024 року, приблизно о 15 год. їхав по АДРЕСА_1 додому, коли його зупинили працівник поліції та попросили показати посвідчення водія, якого у нього немає, оскільки він не здав іспит на водіння. Після чого він підійшов до автомобіля поліцейських та поклав їм на передню частину грошові кошті у сумі 2000 чеських крон, після чого почув, як один із поліцейських телефонує кудись та каже, що їм потрібна оперативна група (а.с. 17-18).

26 червня 2024 року купюру номінальною вартістю 2000,00 (дві тисячі) Чеських крон з серійним номером Z68937997 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Ураховуючи наведене, а також те, що вилучені під час огляду службової машини за адресою АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_6 , грошові кошти в сумі 2000 (дві тисячі) Чеських крон є речовим доказом та для запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження необхідно накласти арешт на вказане майно.

Також, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, постановляє ухвалу, в якій зазначає:

1) перелік майна, на яке накладено арешт;

2) підстави застосування арешту майна;

3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення;

4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно;

5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Керуючись ст. ст. 371, 372, 376 КПК України,

постановила:

Клопотання старшого слідчого СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна задовольнити повністю.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні №12024071160000503, внесеному до ЄРДР 25 червня 2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування таким майном - грошові кошти в сумі 2000,00 (дві тисячі) Чеських крон, а саме: на одну купюру номінальною вартістю 2000,00 (дві тисячі) Чеських крон з серійним номером: НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 .

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити прокурору ОСОБА_3 та не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати власнику майна ОСОБА_6 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено 01 липня 2024 року о 15 год. 45 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
120111039
Наступний документ
120111041
Інформація про рішення:
№ рішення: 120111040
№ справи: 307/2591/24
Дата рішення: 26.06.2024
Дата публікації: 04.07.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Тячівський районний суд Закарпатської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (26.06.2024)
Дата надходження: 26.06.2024
Предмет позову: -
Розклад засідань:
26.06.2024 16:10 Тячівський районний суд Закарпатської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
САС ЛІЛІЯ РОМАНІВНА
суддя-доповідач:
САС ЛІЛІЯ РОМАНІВНА