Справа № 304/503/24 Провадження № 1-кс/304/274/2024
24 червня 2024 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 12024071130000059 від 16 лютого 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про арешт майна,
прокурор звернулася до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12024071130000059 від 16 лютого 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про накладення арешту на вилучене під час огляду місця події 16 лютого 2024 року майно, а саме автомобіль марки «ЗАЗ» моделі «Славута», р/н НОМЕР_1 , та свідоцтво про реєстрацію такого транспортного засобу НОМЕР_2 . Клопотання мотивує тим, що Перечинським відділом Ужгородської окружної прокуратури відповідно до вимог КПК України здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення слідчим відділом відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, під час якого встановлено, що 16 лютого 2024 року близько 15.26 год водій транспортного засобу марки «ЗАЗ» моделі «Славута», р/н НОМЕР_1 , неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснюючи маневр повороту з АДРЕСА_1 , здійснив наїзд на двох дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які переходили вулицю, в результаті чого дітей доставлено до Перечинської ЦРЛ з діагнозами у ОСОБА_5 - перелом променевої кістки (ліва рука), ЗЧМТ, та у ОСОБА_6 - забій плечової кістки, ЗЧМТ. Як вказує прокурор, того ж дня у порядку ст. 237 КПК України, на підставі добровільної згоди ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканки АДРЕСА_2 , було проведено огляд домогосподарства за вказаною адресою, де виявлено автомобіль марки «ЗАЗ» моделі «Славута», р/н НОМЕР_1 , який за наслідками огляду, а також свідоцтво про його реєстрацію, було вилучено. Також зазначає, що постановою від 17 лютого 2024 року вказаний автомобіль та свідоцтво про реєстрацію такого були визнані серед іншого майна речовими доказами. Відтак прокурор вважає за необхідне накласти арешт на вказані транспортний засіб та свідоцтво про його реєстрацію, оскільки такі є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, а також задля встановлення технічної справності транспортного засобу, виявлення причин та умов, що сприяли дорожньо-транспортній пригоді, для чого у свою чергу необхідні спеціальні знання, а тому посилаючись на положення ч. 3 ст. 170 КПК України, просить клопотання задовольнити.
На підставі наказу № 11/03-05 від 29 лютого 2024 року про закінчення терміну повноважень судді ОСОБА_8 проведено повторне автоматичне визначення слідчого судді; визначено нового слідчого суддю ОСОБА_1
Ініціатор клопотання у судове засідання не з'явилася, одночасно з клопотанням подала заяву про розгляд такого за її відсутності, клопотання підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.
Власник майна у судове засідання також не з'явився, про місце, дату та час розгляду клопотання повідомлявся у встановленому законом порядку.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.
Слідчий суддя, вивчивши надані ініціатором клопотання матеріали, зваживши доводи викладені у клопотанні, прийшов до такого висновку.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 цього Кодексу арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
З матеріалів клопотання видно, що 16 лютого 2024 року зі служби «102» надійшло повідомлення про те, що о 15.26 год у селі Порошково по вулиці Центральній невідомий транспортний засіб здійснив наїзд на двох дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які переходили вулицю, в результаті чого дітей доставлено до Перечинської ЦРЛ з діагнозами у ОСОБА_5 - перелом променевої кістки (ліва рука), ЗЧМТ, та у ОСОБА_6 - забій плечової кістки, ЗЧМТ.
Того ж дня за вказаним фактом було розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12024071130000059 від 16 лютого 2024 року.
Окрім цього того ж дня на підставі добровільної згоди ОСОБА_7 було проведено огляд домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , де на подвір'ї виявлено транспортний засіб марки «ЗАЗ» моделі «Славута», р/н НОМЕР_1 , на якому виявлено механічні пошкодження, зокрема вм'ятину на передній частині капоту, а також з лівого боку на крилі вм'ятина та сліди тертя; вказаний автомобіль за наслідками огляду вилучено, в тому числі й свідоцтво про реєстрацію такого транспортного засобу НОМЕР_2 , згідно з якого власником вказаного транспортного засобу є ОСОБА_9 , мешканець АДРЕСА_3 .
Постановою слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_10 про визнання предмету речовим доказом від 17 лютого 2024 року зокрема транспортний засіб марки «ЗАЗ» моделі «Славута», р/н НОМЕР_1 , та свідоцтво про реєстрацію такого транспортного засобу НОМЕР_2 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024071130000059.
Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України видно, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Прокурором доведено, що вилучене майно, має значення речового доказу у кримінальному проваджені № 12024071130000059 та відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довела слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речових доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Поряд з цим слідчий суддя додатково враховує, що арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та являється самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.
В ході розгляду клопотання не доведено та не встановлено обставин, які б давали слідчому судді підстави вважати, що на даний час необхідності у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна з підстав збереження речових доказів немає, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке обмеження для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.
На думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для арешту майна, враховує можливість використання як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 36, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя
клопотання ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 12024071130000059 від 16 лютого 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб марки «ЗАЗ» моделі «Славута», р/н НОМЕР_1 , що на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_9 , мешканцю АДРЕСА_3 , а також на Свідоцтво про реєстрацію такого транспортного засобу НОМЕР_2 , шляхом заборони користуватися та розпоряджатися вказаним майном.
Виконання зазначеної ухвали покласти на прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Згідно із ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1