Справа № 304/1082/24 Провадження № 1-кс/304/433/2024
27 червня 2024 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 72024071250000037 від 26 квітня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, про арешт майна,
прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 72024071250000037 від 26 квітня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, про накладення арешту на майно, яке було вилучено 25 квітня 2024 року, а саме п'ять картонних коробок з тютюновими виробами «SOBRANIE» London без марок акцизного податку України, по п'ятдесят блоків у кожній коробці, загальною кількістю 250 блоків (2 500 пачок); відомості по товарах за період з 01 по 08 квітня 2024 року на 15 арк; транспортний засіб марки «Ford» моделі «Focus», р/н НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , сірого кольору, 2012 року випуску, який на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 , мешканцю АДРЕСА_1 , а також Свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_3 та ключі запалювання до нього. Клопотання мотивує тим, що підрозділом детективів ТУ БЕБ у Закарпатській області проводиться досудове розслідування даного кримінального провадження, підставою для реєстрації якого стало повідомлення 27 прикордонного загону про виявлене кримінальне правопорушення № 05.3/344-24Вих від 25 квітня 2024 року, згідно якого громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив незаконне придбання з метою збуту та, використовуючи транспортний засіб марки «Форд», р/н НОМЕР_1 , транспортував з метою збуту п'ять пакунків тютюнових виробі без марок акцизного податку. Як вказує прокурор, 25 квітня 2024 року за результатами проведеного огляду транспортного засобу марки «Форд Фокус», р/н НОМЕР_1 , виявлено та вилучено 5 картонних коробок з тютюновими виробами без марок акцизного податку «SOBRANIE» London по 50 блоків у кожній коробці загальною кількістю 250 блоків (2 500 пачок); відомості по товарам за період з 01 по 08 квітня 2024 року на 15 арк. Також в ході огляду виявлено та вилучено вказаний транспортний засіб, ключі запалювання до нього та свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 . Прокурор зазначає, що у ході огляду будь яких товарно-супровідних документів, накладних, видаткових, податкових накладних, ліцензій, дозволів, сертифікатів якості/відповідності, інших документів, що підтверджують якість, походження тютюнових виробів, не виявлено та водієм не надано. Вилучені в ході огляду місця події речі прокурор вважає предметами вчинення кримінального правопорушення, які зберегли на собі його сліди, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, транспортний засіб та документи - засобами та знаряддями вчинення кримінального правопорушення. Прокурор також зазначає, що вилучене під час огляду майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні. Враховуючи викладене, прокурор, посилаючись на норми кримінального процесуального закону, що визначають питання речових доказів, спеціальної конфіскації та арешту майна, вказує, що з метою збереження речових доказів у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене під час огляду майно, тому просить клопотання задовольнити.
У судове засідання ініціатор клопотання не з'явився, однак подав заяву, в якій клопотання підтримав та просив таке задовольнити.
У судове засідання ні власник майна, ні користувач не з'явилися, будучи повідомленими про місце, дату та час розгляду клопотання у встановленому законом порядку. Представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 направила слідчому судді заяву, в якій просила розглядати клопотання прокурора у їх відсутності та не заперечила проти задоволення вимог такого.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.
Вивчивши клопотання та додані матеріали, зваживши доводи викладені у клопотанні, слідчий суддя прийшов до такого висновку.
Пунктом 4 частини 2 статті 36 КПК України передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.
Частина 5 статті 171 КПК України визначає, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
З протоколу огляду видно, що такий здійснювався 25 квітня 2024 року з 18.25 до 20.12 год; клопотання подане до відділення зв'язку 26 квітня 2024 року.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 цього Кодексу під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 цього Кодексу арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як видно з матеріалів клопотання, 25 квітня 2024 року до органу досудового розслідування надійшло повідомлення 27 прикордонного загону про виявлення кримінального правопорушення (протиправного діяння, що містить ознаки злочину) від 25 квітня 2024 року № 05.3/344-24Вих про те, що того ж дня в ході проведення комплексу оперативно-розшукових заходів головним оперативно-розшуковим відділом 27 прикордонного загону було отримано інформацію про громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який здійснив незаконне придбання та транспортування з метою збуту п'ятьох пакунків тютюнових виробів, без марок акцизного податку України, використовуючи транспортний засіб марки «Форд», р/н НОМЕР_1 , що на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 , мешканцю АДРЕСА_1 (а. к. 6-7, 14-15).
На підставі вказаного повідомлення органом досудового розслідування того ж дня проведено огляд місця події - транспортного засобу марки «Форд Фокус», р/н НОМЕР_1 , в якому на задньому сидінні виявлено картонну коробку та у багажному відділенні - чотири картонні коробки, на яких наявні накладні «Нової Пошти», а всередині кожної коробки - по п'ятдесят блоків цигарок, у кожному блоці по десять пачок, без марок акцизного податку, марки «SOBRANIE». Крім цього у багажному відділенні виявлено «Ведомость по товарам в рознице» з 01.04.2024 по 08.04.2024, в яких наявні асортименти з тютюновими виробами на 15 арк. За наслідками огляду зазначені речі та предмети були вилучені, в тому числі й транспортний засіб, свідоцтво про реєстрацію такого та ключі запалювання (а. к. 6-9, 11, 12).
Двадцять шостого квітня 2024 року за вказаним фактом було розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №72024071250000037 від 26 квітня 2024 року (а. к. 5).
Як видно з матеріалів клопотання постановою детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_7 про визнання вилучених речей речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 26 квітня 2024 року вилучені тютюнові вироби, транспортний засіб, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та ключі запалювання, а також документи, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 72024071250000037 від 26 квітня 2024 року.
Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Враховуючи всі наведені вище обставини, на переконання слідчого судді, наразі наявні підстави для накладення арешту на вилучені тютюнові вироби, транспортний засіб та документи з метою збереження речових доказів, оскільки такі можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та могли бути набуті кримінально протиправним шляхом.
На підставі наведеного слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурором доведено, що вилучені під час огляду тютюнові вироби різних марок, що не марковані марками акцизного податку України встановленого зразка, транспортний засіб, на якому такі перевозилися, а також документи, відповідно до положень ст. 170 КПК України відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, постановою детектива від 26 квітня 2024 року визнані речовими доказами, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки можуть бути використані як докази події кримінального правопорушення, доведення вини осіб, які його вчинили, та інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування кримінального провадження № 72024071250000037 від 26 квітня 2024 року.
Аналізом положень ч. 2, 3 ст. 170 КПК України встановлено, що майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
На думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для арешту тютюнових виробів, що не марковані марками акцизного податку України встановленого зразка, а також транспортного засобу та ключів до нього і свідоцтва про його реєстрацію, та вилучених документів, враховує можливість використання таких як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за їх допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Частиною 5 статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Нормами частини 4 статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).
Окрім цього у своєму клопотанні прокурор просить накласти арешт з метою спеціальної конфіскації та вказує про накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення спеціальної конфіскації, однак не зазначає, якій саме із ознак, зазначених у п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, відповідає вилучене під час обшуку майно, а тому з даної підстави арешт майна застосований бути не може.
Водночас слідчий суддя зауважує, що на даному етапі досудового розслідування не вирішує питання про наявність усіх елементів складів кримінальних правопорушень, винуватість чи невинуватість осіб у їх вчиненні і не визначає ступінь вини таких осіб, а лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей встановлює, що існують об'єктивні дані про вчинення вказаних у клопотанні кримінальних правопорушень, у зв'язку з якими вирішується питання про арешт майна.
Керуючись ст. 36, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя
клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 72024071250000037 від 26 квітня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб марки «Ford» моделі «Focus», р/н НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , сірого кольору, 2012 року випуску, який на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 , мешканцю АДРЕСА_1 , а також Свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_3 та ключі запалювання до нього, а також п'ять картонних коробок з тютюновими виробами «SOBRANIE» London без марок акцизного податку України, по п'ятдесят блоків у кожній коробці, загальною кількістю 250 блоків (2 500 пачок) та на відомості по товарах за період з 01.04.2024 по 08.04.2024 на 15 арк, шляхом заборони користуватися та розпоряджатися вказаним майном.
Виконання зазначеної ухвали покласти на прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Згідно із ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1