Справа № 303/4333/24
2/303/793/24
27 червня 2024 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Варваринець Н.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, залишення проживання дитини з позивачкою,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, залишення проживання дитини з позивачкою, вказуючи, що вона та відповідач уклали шлюб 01.09.2007. У шлюбі у них народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося через зловживання останнім спиртними напоями та сварками, після яких відповідач вдома не ночував. 06.08.2023 відповідач покинув сім'ю і вони разом не проживають і не спілкуються. Вихованням дитини відповідач також не займається, матеріальної допомоги не надає. Просила шлюб між нею та відповідачем розірвати, неповнолітню дитину залишити проживати разом з нею.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач у судове засідання не з'явився без поважних причин, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Судом проведено заочний розгляд справи, оскільки встановлено наявність умов, що передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України для такого порядку розгляду.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований 01.09.2007 відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Мукачеву Мукачівського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис № 434.
Ст. 105 СК України передбачає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини між подружжям, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
У судовому засіданні встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, оскільки судом встановлено, що між подружжям склалися такі взаємини, які призвели до розпаду сім'ї.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу.
Щодо вимоги про залишення дитини ОСОБА_3 на проживанні разом з позивачкою, слід зазначити наступне.
Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 04.10.2008, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є позивач та відповідач по даній справі.
За загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Вищезазначене узгоджується з правовими позиціями викладеними у постановах Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №200/952/18 та від 22 грудня 2021 року у справі № 339/143/20.
Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Матеріали справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами, однак судом встановлено, що на момент розгляду справи ОСОБА_3 виповнилось 15 років.
Відповідно до ст. 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
Вказані норми ЦК України співвідносяться з нормами СК України.
Так, ст. 160 СК України визначає, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 на теперішній час проживає разом з матір'ю, що відповідає її інтересам, тому підстави для втручання суду в порядок, який фактично на теперішній час склався і який відповідає інтересам неповнолітньої дитини відсутні.
Крім того, слід зауважити, що ч.2 ст. 47 ЦПК України надає можливість неповнолітнім особам віком від 14 до 18 років особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 ст. 18 СК України визначено, що кожен учасник сімейних відносин, який досяг 14 років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу, а ч.4 ст. 152 СК України визначено право дитини на звернення за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла 14 років.
Таким чином, оскільки ОСОБА_3 досягла 15 років, то вона може самостійно звернутись з позовом до суду у випадку порушення її прав.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивачки щодо залишення проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. ст. 141, 258-261, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 18, 105, 110, 112, 113, 152, 160 Сімейного Кодексу України, ст. 29 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) про розірвання шлюбу, залишення проживання дитини з позивачкою - задовольнити частково.
Шлюб, зареєстрований 01 вересня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Мукачеву Мукачівського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис № 434, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвати.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211, 20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень, двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя