Справа № 214/3701/24
2-а/214/66/24
Іменем України
02 липня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Ткаченка А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Попкової Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить суд скасувати постанову № 86 від 11.04.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 2101 КУпАП, посилаючись на відсутність порушень ним вимог КУпАП. В обґрунтування вимог зазначено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 86 від 11.04.2024 його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 5 100,00 грн. за частиною 2 статті 210-1 КУпАп за те, що 08 березня 2023 року він не з'явився по повістці, яку отримав особисто під підпис 07 березня 2023 року. вважає винесену постанову необґрунтованою та незаконною, без з'ясування повних обставин адміністративного правопорушення, без належного повідомлення його про розгляд справи, не врахувавши його думки, а тому підлягає скасуванню. Так, 10.04.2024 за місцем його роботи повісткою його викликано до відповідача, де по прибуттю з'ясовано наявність порушення ним правил військового обліку, передбаченого ч. 10 ст. 1 ЗК «Про військовий облік і військову службу» та ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в частині неприбуття за викликом до військомату за повісткою від 07.03.2023. Однак проставлений підпис на відривному корінці (розписки) до повістки від 07.03.2023 не відповідає його особистому підпису навіть при візуальному перегляді, у зв'язку з ним подано відповідну заяву до правоохоронних органів за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК України. Крім того в обґрунтування своєї неявки 08.03.2023, ним було пред'явлено листок непрацездатності № 7092760-2013401517-1, створений 07.03.2023 о 09-46 годині. А тому зважаючи на хворобу та погане самопочуття, він фізично не отримував та не міг отримати повістку від 07.03.2023 та знати про необхідність явки 08.03.2023 до ТЦК. При цьому у повістці про необхідність явки 10.04.2024 до ТЦК не зазначено причини такої явки, міститься лише посилання на розпорядження Саксаганського РТЦК, але номер та дата такого розпорядження не зазначені, відсутня дата складання самої повістки. Одразу по прибуттю йому було надано копію постанови за справою про адміністративне правопорушення № 86 від 11.04.2024, у прийнятті надання пояснень та доказів, мені було відмовлено. Розгляд справи з винесенням постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності проводився за його відсутності, без належного сповіщення про місце та час розгляду справи. При цьому в порушення ст. 38 та п. 7 ч. 1 ст. 247 КУПАП, начальником Саксаганського РТЦК були порушені процесуальні норми розгляду справи та порушені його права на розгляд справи. Тому наполягає на задоволенні вимог.
Ухвалою суду від 07 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання учасники процесу не з'явилися.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, на вимогах наполягає.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.
Ураховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 11 квітня 2024 року о 09-00 годині начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 прийнято постанову № 86 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 5 100,00 грн. у зв'язку із вчиненням ним адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин (а.с. 9 - копія постанови).
Згідно тексту постанови, військовозобов'язаний ОСОБА_1 1987 року народження не з'явився (не прибув) по повістці 08.03.2023, яку отримав особисто під особистий підпис 07.03.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив вимоги абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий облік і військову службу» після початку проведення загальної мобілізації відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до ч.1 ст.22 цього Закону громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) - ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Загальні правила військового обліку визначені статтею 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», відповідно до якої військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний (ч.3 ст.33 Закону).
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.5 ст.33 Закону).
Відповідно до п.79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема,: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;
організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Підпунктом 2 пункту 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Порядку № 1487 визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 3 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Порядку № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.2 ст.210-1 КУпАП в редакції на момент винесення оспорюваної постанови, повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Виходячи з наведених правових норм, в контексті спірних правовідносин, визначальним для кваліфікації дій позивача як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене під час дії особливого періоду, є факт неявки позивача до Саксаганського районного ТЦК 08 березня 2023 року за повісткою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року №673 затверджено перелік поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного до військового комісаріату для призову на збори, якою визначено виключний перелік поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста для призову на збори в пункт і в строк, установлені керівником відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а саме: смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича дружини (чоловіка), яка сталася пізніше ніж за сім діб до дати початку зборів; хвороба або необхідність догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які проживають разом із військовозобов'язаним чи резервістом, у разі неможливості догляду за хворим іншим близьким родичем; здійснення стосовно військовозобов'язаного чи резервіста кримінального провадження, а також застосування до нього адміністративного стягнення або кримінального покарання, яке робить неможливим його прибуття; потрапляння під вплив надзвичайної ситуації, яка виникла під час призову на збори і стала перешкодою своєчасному прибуттю; складання державних іспитів у вищих навчальних закладах.
В обґрунтування поважності причини неявки до позивач посилається на свою хворобу та перебування його на лікарняному, що підтверджується наданим ним витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності, відповідно до якого період тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 з 01.03.2023 по 31.03.2023, відкрито 07.03.2023 закритого 23.03.2023, категорія медичного висновку: захворювання або травма загального характеру, медичний заклад, що видав КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради (а.с. 11-12).
Отже, поважність причин неявки за викликом ОСОБА_1 08.03.2023 підтверджено належними доказами хвороби. При цьому, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність оскаржуваного рішення, наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Крім того, ч.1 ст.38 КУпАП у редакції на час винесення оскаржуваної постанови, передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
За правилами ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Згідно ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За загальним правилом ч.1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Спеціальні строки розгляду справ про правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, законодавцем не встановлені.
Таким чином суд доходить до висновку про відсутність строків повідомлення особи щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що не перешкоджає розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст.210-1 КУпАП в день складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Втім, суд зазначає, що в будь-якому випадку особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав особи, визначених ст.268 КУпАП, а саме: на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
В спірному випадку наявні в матеріалах справи докази свідчать, що надісланою повісткою позивач ОСОБА_1 повідомлений про необхідність явки о 08 годині 30 хвилин 11 квітня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , при собі мати зазначений перелік документів.
Однак в повістці не зазначено причину явки позивача до ТЦК 11 квітня 2024 року, а саме не вказано необхідність явки для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та його розгляду в установленому законом порядку, не повідомлено позивача про дату, час та місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 210-1 КУпАП.
Суд при цьому враховує доводи позивача, що 11 квітня 2024 року він був в приміщенні ТЦК, оданк не був присутній при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, докази, які б підтверджували факт вручення позивачу складеного протоколу про адміністративне правопорушення до початку розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, в матеріалах справи відсутні, стороною відповідача не подані, як і не подано сам протокол.
Отже, на час прийняття постанови № 86 від 11.04.2024 про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП позивач не був обізнаний про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та його не було сповіщено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, у зв'язку із чим він не прийняв участь у розгляді справи.
Таким чином, оскільки у матеріалах справи відсутня інформація про те, що позивач був своєчасно поінформований про дату, час та місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 210-1 КУпАП, суд погоджується з доводами позивача про порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та, відповідно, порушення права позивача на захист.
Указане є самостійною підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Ураховуючи положення вищезазначеної норми, а також те, що судові витрати здійснені позивачем у розмірі 605,60 грн. документально підтверджені, суд приходить до висновку про наявність підстав щодо присудження з суб'єкта владних повноважень на користь позивача судових витрат.
Керуючись статями 77, 134, 139, 243-246,286 КАС України, суд
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - повністю.
Скасувати постанову № 86 за справою про адміністративне правопорушення від 11 квітня 2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчиненням ним адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 5 100,00 грн.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду, з дня його проголошення.
Відомості про учасників справи:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя А.В. Ткаченко