Єд. унік. № 243/1235/24
Провадження № 3/243/872/2024
Іменем України
01 липня 2024 року
Суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Воронков Д.В. розглянувши матеріали, які надійшли з Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
за ч.5 ст. 126 КУпАП, -
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 735605 від 02.02.2024 року вбачається, що 02 лютого 2024 року о 21 годині 27 хвилин, в м. Слов'янську по вул. Залізничній, біля будинку №26А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMV 320 ci н/з НОМЕР_2 , при цьому, 05.05.2023 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області був позбавлений права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст. 126 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується його особистим підписом у протоколах про адміністративне правопорушення та відповідно до направленої судової повістки-повідомлення за допомогою SMS. Причини неявки суду не повідомив, з заявою про відкладення розгляду справи до суду не звертався.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Враховуючи, що ОСОБА_1 достовірно був обізнаний про знаходження в суді справи про адміністративне правопорушення відносно нього та повинен був проявляти зацікавленість у результатах її розгляду, однак до суду не з'явився, зацікавленості про стан справи не виявив, тому суд вважає можливим розглядати справу у його відсутності, що не суперечить вимогам ст. 268 КУпАП та не порушує гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод - право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд, дослідивши наявні у справі про адміністративне правопорушення матеріали, надавши їм належну і всебічну правову оцінку, як окремо кожного доказу, так і у сукупності, дійшов до наступного.
Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однією із складових об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, є керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, про що і зазначено в протоколі серії ААД № 735605 від 02.02.2024 року, з посиланням на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 05.05.2023 року за ч.1 ст. 130 КУпАП, якою ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами.
Диспозиція ч.5 ст. 126 КУпАП встановлює відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою ст. 126 КУпАП, тобто кваліфікація за ч.5 ст. 126 КУпАП настає лише за умови, якщо особа двічі протягом року вчинила одне й те саме правопорушення з числа, передбачених ч.2-4 ст. 126 КУпАП.
Ключовою обставиною, яка підлягає доведенню для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП, є наявність повторності в його діях, тобто вчинення повторно протягом року правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП.
На підтвердження доведеності вини ОСОБА_1 суду надані: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 735605 від 02.02.2024 року; адмінпрактика за відомостями якої встановлено, що 06.04.2023 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом) та накладено стягнення у виді штрафу 3400 грн. 00 коп.
Аналіз вищевказаних доказів доводить суду, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження повторності правопорушення, оскільки дії ОСОБА_1 , які мали місце 02.02.2024 року, містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, в той час, як протягом року ОСОБА_1 було притягнуто за ч.2 ст. 126 КУпАП, а тому, кваліфікація за ч.5 ст. 126 КУпАП є невірною.
Суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.
Оскільки представником патрульної поліції, як суб'єктом владних повноважень на якого законом покладено обов'язок по складанню протоколу, не вірно визначено кваліфікацію дій ОСОБА_1 , то протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 735605 від 02.02.2024 року не є належним доказом вини ОСОБА_1 і судом не береться до уваги.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
За таких обставин, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності для висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення, вважаю недоведеним належними та допустимими доказами наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У зв'язку із викладеним, провадження у справі, в цій частині, підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 40-1, 126, 280, 283-284, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів, з дня її проголошення.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області Д.В. Воронков