243/1445/24
1-кп/243/534/2024
01 липня 2024 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052510000071 від 17 січня 2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Федорівка2 Артемівського району Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 185 КК України, -
В провадження Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 185 КК України.
До обвинуваченого ОСОБА_4 застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою до 04.07.2024 року.
Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки наявні ризики переховування обвинуваченого від суду, оскільки він вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, що може спонукати ОСОБА_4 на вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду. При чому, наслідки і ризик втечі для обвинуваченого може бути меншим злом, ніж кримінальне переслідування і процедура виконання покарання. Крім того, достатніми є підстави вважати, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, або втекти, скориставшись воєнним станом в Україні під загрозою тягара відповідальності за скоєне. Також, ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілих та свідків по даному кримінальному провадженню, спонукаючи до зміни наданих небажаних для нього свідчень, таким чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з тримання під вартою, та надати йому можливість стати до лав Збройних Сил України для проходження військової служби за призовом під час мобілізації.
Захисник ОСОБА_5 просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати обвинуваченому запобіжний захід не пов'язаний з тримання під вартою.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до п. п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі Смирнов проти Росії, наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами пункту (с) ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, перелік яких надано у зазначеній статті.
Згідно з ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішені питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегія суддів на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчинені якого він підозрюється (до 8 років позбавлення волі); вік та стан здоров'я (не досяг пенсійного віку), соціальні зв'язки.
На теперішній час є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 буде переховуватись від суду, оскільки обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину проти здоров'я людини, за який передбачено покарання у вигляді до восьми років позбавлення волі.
У кримінальному провадженні не допитані потерпіла та всі свідки, у зв'язку з чим, суд доходить до висновку про наявність ризику незаконного впливу на потерпілу та свідків або перешкоджанню кримінального провадження іншим чином.
Крім того, суд враховує особу обвинуваченого, який раніше був судимий, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працевлаштований, не має стійких соціальних зв'язків.
У зв'язку з наведеним, є всі підстави вважати що вищезазначені обставини обґрунтовано викладені прокурором про те, що обвинувачений ОСОБА_4 , знаходячись на волі, може ухилитися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому суд враховує, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, але жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Стосовно клопотання обвинуваченого щодо скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 616 КПК України у разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що особа підпадає під проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та висновок про придатність особи до несення військової служби в умовах воєнного стану;
2) виклад обставин, які вказують на те, що відсутні ризики, передбачені частиною першою статті 177 цього Кодексу, а також ризик ухилення особи, стосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Слідчий суддя або суд, який розглядає кримінальне провадження, розглядає клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період невідкладно. За наявності достатніх підстав слідчий суддя або суд має право скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для подальшого проходження підозрюваним, обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Таким чином, скасування обвинуваченому запобіжного заходу з цієї підстави можливе за умови дотримання процедури визначеної ст. 616 КПК України та за наявності підстав встановлених вказаною нормою, а тому розгляду на теперішній час не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 314-317, 331, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» строком на 60 днів, тобто до 29 серпня 2024 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її отримання.
Ухвала може бути оскаржена сторонами безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня винесення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області ОСОБА_1