про повернення позовної заяви
02 липня 2024 рокуСправа №451/901/24
Провадження № 2/451/344/24
Суддя Радехівського районного суду Львівської області Патинок О.П., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,-
встановив:
01.07.2024 до Радехівського районного суду Львівської області надійшла позовна заява від представника позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» - Кудіни А.В. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 78172452 в розмірі 34000,00 грн.; за договором позики № 4277596 в розмірі 3615,00 грн.; кредитним договором №7511462 в розмірі 26398,11 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2024 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення з даною заявою до суду, суддя доходить такого висновку.
Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України», заява № 23436/03, § 22 від 28 березня 2006 року).
Виходячи з приписів ст. 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку норм ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Таким чином, нормами процесуального права передбачено право позивача об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, 30.06.2023 між ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №78172452, а 14.06.2021 між ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором позики.
В подальшому, 07.07.2023 між ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №4277596, а 14.06.2021 між ТОВ «1 безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором позики.
Крім цього, 01.07.2023 ТОВ «Міліон» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №7511462, а 26.12.2023 між ТОВ «Міліон» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 26122023, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
Відтак, в межах даного позову об'єднано три позовні вимоги, які ґрунтуються на різних договорах, а саме: 1) договору позики №78172452 та договору факторингу № 14/06/21; 2) договору позики №4277596 та договору факторингу № 14/06/21; 3) кредитному договорі №7511462 та договору факторингу № 26122023.
Отже, при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання чи не виконання кожного договору окремо та фактично підлягають вирішенню три окремих спори між тими ж сторонами.
На переконання судді, заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні фактичними підставами виникнення, ні поданими доказами, а також одна з позовних вимог не є основною, а інша похідною від неї.
Таким чином, вищезазначені договори породжують різні взаємні права та обов'язки, які хоч і є подібними, але стосуються окремих предметів, врегульованих сторонами окремими договорами, тому спільний розгляд об'єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам ст. 188 ЦПК України, але й значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог докази, на які посилається в позовній заяві позивач, є окремими по вказаним договорам.
Встановлення суддею наведених вище обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Виходячи з вищенаведеного, суддя доходить висновку, що звертаючись до суду з даним позовом, позивач допустив порушення правил об'єднання позовних вимог, що є підставою для повернення позовної заяви.
Вказане не є перешкодою позивачу у праві на доступ до суду, яке закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 188 ЦПК України, суддя
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до вимог ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СуддяПатинок О. П.