іменем України
02 липня 2024 рокуСправа №451/805/24
Провадження № 2/451/315/24
Радехівський районний суд Львівської області в складі
головуючого судді Семенишин О.З.
секретаря судового засідання Наконечної О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк», третя особа, яка не заявляє вимог щодо предмету спору: Радехівська державна нотаріальна контора, про скасування заборони на відчуження,
установив:
Стислий виклад позиції учасників процесу
14 червня 2024 року представник ОСОБА_2 звернувся до суду в інтересах позивача ОСОБА_1 з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Радехівська державна нотаріальна контора, про скасування заборони на відчуження.
У позовній заяві позивач зазначає, що 29 березня 2007 року ОСОБА_1 , уклав договір купівлі-продажу будинку, який розташований у АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Радехівського нотаріального округу Львівської області за №738.
Набувши у встановленому законом порядку право власності на вищевказаний житловий будинок, що підтверджується відомостями викладеними у витязі про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14248724 від 16.04.2007, позивач вирішив відчужити вказаний житловий будинок та укласти відповідний договір купівлі-продажу.
Проте, під час звернення до нотаріуса для посвідчення договору купівлі-продажу вищевказаного житлового будинку, позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, у зв'язку із наявністю обтяження, а саме: тип обтяження - заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження - 4165668, повідомлення б/н від 25.12.1965 року, Сокальське відділення будбанку, власником нерухомого майна зазначено ОСОБА_3 .
В подальшому, позивачем було ініційовано звернення до ПАТ «Промінвестбанк», який є правонаступником будбанку, з метою отримання інформації стосовно відомостей про ОСОБА_3 та договору позики, за яким було накладено заборону відчуження вищевказаного житлового будинку, а також відповідних документів, які б підтверджували чи спростовували факт отримання та/або погашення ОСОБА_3 відповідного кредиту (позики).
Відповіддю ПАТ «Промінвестбанк» №22-4/1-04223 від 27.05.2021, позивачу повідомлено, що підтвердити чи спростувати факт отримання та/або погашення ОСОБА_3 відповідного кредиту (позики) немає можливості так як строк зберігання таких документів сплив.
Також і після звернення до Радехівської державної нотаріальної контори Львівської області із вимогою скасувати заборону, ОСОБА_1 було роз'яснено, що припинення обтяження може відбуватися за рішенням суду.
Для скасування заборони щодо зазначеного нерухомого майна позивач звертається до суду, оскільки, вирішити дану проблему неможливо у поза судовому порядку (а. с.3 - 7).
Заяви та клопотання учасників процесу та інші процесуальні дії у справі
Суд своєю ухвалою від 17 червня 2024 року прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче судове засідання (а. с. 1 - 2).
Сторони у судове засідання не прибули.
Представник позивача ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, просив позовні вимоги задовольнити (а.с.32).
Відповідач ПАТ «Промінвестбанк» у строк, встановлений судом, відзив на позовну заяву до суду не подав та в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття не повідомив, хоча належним чином повідомлений про розгляд справи (а. с. 30-31).
Заінтересована особа Радехівська державна нотаріальна контора подала до суду клопотання про розгляд справи без участі державного нотаріуса, проти позову не заперечує (а. с. 29).
З урахуванням наведеного, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України та ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи проведено без участі учасників справи, без застосування фіксування судового засідання технічними засобами та на підставі представлених суду доказів.
Установлені судом фактичні обставини справи
29 березня 2007 року ОСОБА_1 - позивач, уклав договір купівлі-продажу будинку, який розташований у АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Радехівського нотаріального округу Львівської області за №738 (а. с. 16, 16 зворот).
Набувши у встановленому законом порядку право власності на вищевказаний житловий будинок, що підтверджується відомостями викладеними у витязі про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14248724 від 16.04.2007 (а. с. 15), позивач вирішив відчужити вказаний житловий будинок та укласти відповідний договір купівлі-продажу.
Проте, під час звернення до нотаріуса для посвідчення договору купівлі-продажу вищевказаного житлового будинку, позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій (а. с. 12, 12 зворот), у зв'язку із наявністю обтяження, а саме: тип обтяження - заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження - 4165668, повідомлення б/н від 25.12.1965 року, Сокальське відділення будбанку, власником
нерухомого майна зазначено ОСОБА_3 , що підтверджується відомостями викладеними в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №257419666 від 20.05.2021 (а. с. 11, 11 зворот).
В подальшому, позивачем було ініційовано звернення до ПАТ «Промінвестбанк», який є правонаступником будбанку, з метою отримання інформації стосовно відомостей про ОСОБА_3 та договору позики, за яким було накладено заборону відчуження вищевказаного житлового будинку, а також відповідних документів, які б підтверджували чи спростовували факт отримання та/або погашення ОСОБА_3 відповідного кредиту (позики).
Відповіддю ПАТ «Промінвестбанк» №22-4/1-04223 від 27.05.2021 (а. с. 13 - 14), позивачу повідомлено, що підтвердити чи спростувати факт отримання та/або погашення ОСОБА_3 відповідного кредиту (позики) немає можливості так як строк зберігання таких документів сплив.
Також і після звернення до Радехівської державної нотаріальної контори Львівської області із вимогою скасувати заборону, ОСОБА_1 було роз'яснено, що припинення обтяження може відбуватися за рішенням суду (а. с. 19).
Для скасування заборони щодо зазначеного нерухомого майна позивач звертається до суду, оскільки, вирішити дану проблему неможливо у поза судовому порядку.
Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому відповідно до ст. 12, 229 ЦПК України такі докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.
Зміст спірних правовідносин
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку тим, що позивач набув у встановленому законом порядку право власності на житловий будинок, проте він не може реалізувати це право шляхом відчуження в нотаріальному порядку, оскільки наявнеобтяження майна, а саме: тип обтяження - заборона (архівний запис).
Позиція суду
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 13, 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.
Джерела та норми права, які застосував суд, та мотивована оцінка наведених сторонами аргументів
До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує норми Конституції України, Цивільного кодексу України (ЦК України), Закону України «Про нотаріат» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
На підставі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17.07.1997 відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо нього будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За змістом ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно із ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
На підставі ч. 1 та 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти стосовно свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Разом з тим, згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Існування заборони на відчуження нерухомого майна перешкоджає позивачу розпоряджатися своїм майном.
За змістом положень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» від 27.08.1976 № 6 - вимоги особи, які ґрунтуються на її праві власності на описане майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.
Крім того, Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз'яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні; позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Відповідно до статті 34 Закону України «Про нотаріат» накладення або зняття заборон є нотаріальною дією, вчинення яких в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю.
Процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 №31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10.06.1999 № 364/3657 (зі змінами).
Відповідно до п. 2.1 Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою - реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна.
З 01.01.2013, відповідно до ст. 8, ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 6 постанови КМУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав. Державний реєстратор - нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у випадку, передбаченому вищевказаним Законом.
Відповідно до ст. 73 Закону України «Про нотаріат», нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 9 статті 34 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріуси накладають та знімають заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно, а також у випадках, встановлених законодавством, - рухомого майна.
Стаття 74 Закону України «Про нотаріат» встановлює, що нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно, зокрема, у зв'язку із рішенням суду.
Згідно з п. 5 глави 15 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 нотаріус, який наклав заборону, знімає заборону відчуження майна за рішенням суду.
Арешти (заборони), які були накладені на підставі заяв, повідомлень, листів будь-яких підприємств, установ, організацій, банків, ухвал, рішень суду, слідчих органів, рішень виконкомів, тощо у період до 1998 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, внесені з паперових носіїв (алфавітних книг).
Згідно з роз'ясненнями Міністерства юстиції України від 04.06.2009 щодо зняття заборони на відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна за заявою: установи банку, іншої юридичної особи про погашення позики (кредиту); заставодавця (іпотекодавця) та заставодержателя (іпотекодержателя) про припинення договору застави (іпотеки) або лише заставодавця (іпотекодавця) у разі подання ним безспірних доказів виконання зобов'язання.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження», підставою для реєстрації обтяжень є в тому числі визначений законодавством документ, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Безпосередньо процедура зняття заборони відчуження нерухомого майна регламентована пунктом 5 глави 15 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, а саме: нотаріус знімає заборону відчуження майна за рішенням суду.
Якщо заборону знімає нотаріус, який її не накладав, він направляє за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладання заборони, повідомлення про зняття заборони.
Відповідно до частини четвертої ст. 31-2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація припинення обтяження речових прав у результаті зняття нотаріусом заборони на відчуження нерухомого майна відповідно до Закону України «Про нотаріат» проводиться нотаріусом, яким знято відповідну заборону на відчуження нерухомого майна, одночасно з її зняттям.
Висновки суду
Таким чином, хоча позивач і набув право власності на нерухоме майно відповідно до договору купівлі-продажу будинку від 29.03.2007, проте наявність реєстрації про заборону (архівний запис), вчиненої 05.12.2006, порушує права та законні інтереси позивача, оскільки унеможливлює повноцінно володіти майном, зокрема розпорядитися таким.
З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до ч 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене вище, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
На підставі ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. 16, 316, 317, 319, 321, 328, 391 ЦК України; ст. 34, 73 Закону України «Про нотаріат»; ст. 8, 16, 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; керуючись ст. 4, 12, 13, 19, 81, 89, 141, 211, 229, 247, 258-259, 263-265, 279 ЦПК України, суд
ухвалив:
позов ОСОБА_1 задовільнити.
Скасувати заборону на нерухоме майно, яка зареєстрована 05 грудня 2006 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 4165668, реєстратором - Радехівською державною нотаріальною конторою, на підставі повідомлення, серія та номер: б/н, виданий 25.12.1965 року, видавник: Сокальське відділення будбанку, Об'єкт обтяження: невизначено, состав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле, комментарий: Радехів/б, адреса: АДРЕСА_1 , Власник: ОСОБА_3 , Додаткові відомості про обтяження: Архівний номер: 2788054LVOV131, Архівна дата: 14.05.2001, Дата виникнення: 25.12.1965, №реєстра: 417786-120, внутр. №Е501782F26F2312D774D, коментарий: 45-79/1965.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Сторони та інші учасники процесу
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Представник позивача: адвокат Мулявка Олег Васильович, місцезнаходження: вулиця Л. Українки, 3, місто Радехів, Червоноградський район, Львівська область, 80200.
Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Промінвестбанк», ЄДРПОУ 00039002, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Малопідвальна, місто Київ, 01001.
Третя особа, яка не заявляє вимог щодо предмету спору: Радехівська державна нотаріальна контора, адреса: проспект Відродження, 7, місто Радехів, Червоноградський район, Львівська область, 80200
Головуючий суддяСеменишин О. З.
Рішення суду виготовлене у нарадчій кімнаті 2 липня 2024 року.