Справа № 463/6041/24
Провадження № 1-кс/463/4973/24
про відмову у проведенні судового засідання
в режимі відеоконференції
02 липня 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про проведення судового засідання у формі дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції,
захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 , як сторона кримінального провадження, звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей та документів у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024140000000015 від 15.01.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Розгляд клопотання призначено на 09 год. 20 хв. 02 липня 2024 року.
02 липня 2024 року від адвоката ОСОБА_3 надійшло клопотання про проведення судового засідання у формі дистанційного судового провадження шляхом проведення такого поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а саме за допомогою програмного забезпечення «EasyСon ( ІНФОРМАЦІЯ_1 за участю адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 у зв'язку із хворобою, через яку останній немає можливості особисто прибути в судове засідання.
Вивчивши подане клопотання та оглянувши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно вимог ч.1 ст.336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі:
1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин;
2) необхідності забезпечення безпеки осіб;
3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;
4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;
5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Тобто, призначення судового засідання у режимі відеоконференції має здійснюватись у виключних випадках, коли за поважних об'єктивних причин учасник кримінального провадження позбавлений можливості приймати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин в провадженні.
Аналіз наведених норм свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов'язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції лише в разі наявності про це клопотання сторони. Питання участі в судовому засіданні сторони в режимі відеоконференції суд має право вирішувати з урахуванням всіх об'єктивних обставин, які складаються при розгляді справи, до початку певного судового засідання, в певному конкретному випадку.
Водночас, клопотання має бути обґрунтованим причинами, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь сторони в судовому засіданні, а також підтверджене відповідними доказами неможливості такої участі.
Разом з тим, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч. ч.1, 2, 6 ст.22 КПК України).
Вищевказане у поєднанні із положеннями ч.1 ст.336 КПК України вказує на те, що клопотання стосовно проведення судового засідання у режимі відеоконференції має містити не лише наведення фактів, наявність яких обумовлює потребу в дистанційному судовому провадженні, але й до нього зазвичай повинні бути долучені докази, які б підтверджували існування однієї з підстав, передбачених у ч.1 ст.336 КПК України. Тобто сама по собі наявність клопотання сторін судового провадження про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не покладає на суд обов'язку його задоволення.
Таким чином, рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції може бути прийнято виключно за умови доведеності наявності однієї із зазначених у ч.1 ст.336 КПК підстав.
Застосовуючи наведений підхід у ході розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 , слідчий суддя дійшов висновку, що особою, яка ініціювала проведення судового засідання з її участю в режимі відеоконференції, не було доведено наявності підстави передбаченої п.1. ч.1 ст.336 КПК підстав, а саме не подано доказів захворювання (перебування на лікуванні чи на листку непрацездатності), а також не подано інших доказів, які б підтверджували неможливість безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні.
Керуючись ст.336 КПК України, слідчий суддя, -
у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про проведення судового засідання у формі дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1