Справа № 560/17020/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
01 липня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0357130-2409-2209 від 17.05.2023.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.02.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.02.2024 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги з урахуванням відповіді на відзив відповідача на апеляційну скаргу зазначено, що нежитлова будівля сільськогосподарського призначення площею 976,7 кв.м. щодо якої визначене податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік згідно податкового повідомлення-рішення №0357130-2409-2209 від 17.05.2023, використовується для провадження господарської діяльності позивача, а отже не є об'єктом оподаткування вказаним податком.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що позивачем не надано доказів того, що нежитлова будівля сільськогосподарського призначення площею 976,7 кв.м. по якій нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, використовується нею в господарській діяльності.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до інформаційних баз даних ДПС України ОСОБА_1 є власницею нежитлової будівлі сільськогосподарського призначення загальною площею 976,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується технічним паспортом такої будівлі.
Позивачу, як власниці вказаної будівлі у 2022 року, нараховано податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік згідно податкового повідомлення-рішення №0357130-2409-2209 від 17.05.2023 на суму 3174,28 грн.
Позивач оскаржила податкове повідомлення-рішення №0357130-2409-2209 від 17.05.2023 в адміністративному порядку шляхом подання скарги на вказане рішення до ДПС України.
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 25.07.2023 №20161/6/99-00-06-01-03-06 податкове повідомлення-рішення від 17.05.2023 №0357130-2409-2209 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
Позивач не погодилась із результатом адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 17.05.2023 №0357130-2409-2209 та, вважаючи вказане рішення протиправним, звернулася до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що нежитлова будівля сільськогосподарського призначення площею 976,7 кв.м. щодо якої визначене податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік є об'єктом оподаткування, а позивачем не доведеного протилежного, зокрема того, що така будівля використовується нею для провадження господарської діяльності.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Згідно із п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (ПК України), платниками податку на нерухоме майно відмінного від земельної ділянки, є фізична особа та юридична особа, в тому числі нерезиденти, які є власником житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Згідно із п.п.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органом державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до п.п.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територіальних громад, залежно від місця розташування (зональної) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м. бази оподаткування.
Рішенням Китайгородської сільської ради одинадцятої сесії сільської ради II скликання від 14 червня 2021 року №4 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2022 рік» затверджено ставки по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно з додатком 1 до вказаного рішення ставка податку на 2022 рік для будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код класифікації будівель та споруд 1271) становить: Будівлі для тваринництва - 0,05 відсотка, Будівлі для птахівництва - 0,05 відсотка, Будівлі для зберігання зерна - 0,05 відсотка, Будівлі силосні та сінажні - 0,05 відсотка, Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства - 0,05 відсотка, Будівлі тепличного господарства - 0,05 відсотка, Будівлі рибного господарства - 0,05 відсотка, Будівлі підприємств лісництва та звірівництва - 1 відсоток, Будинки на тракторних станах, будинки відділків, ремонтні майстерні, кузні, будинки - ваги, млини, сторожеві будки, водонапірні башні, комори, комплекси, кормоцехи, навіси, пункти штучного осіменіння, заготівельні рункти, токи, підвали, трансформаторні підстанції, пожарне депо, склади міндобрив, котельні, їдальні - 0,05 відсотка, Будівлі сільськогосподарського призначення інші (господарські (присадибні) будівлі - сараї, хліви, комори, тощо) - 0,05 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Рішенням вісімнадцятої (позачергової) сесії сільської ради II скликання від 09 грудня 2021 року №67 внесено зміни в рішення одинадцятої сесії сільської ради II скликання від 14 червня 2021 року №4 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2022 рік», а саме виключено з додатку 1 пункт з кодом класифікації будівель та споруд 1271.10 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші (господарські (присадибні) будівлі - сараї, хліви, комори, тощо).
Відповідно до абз. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018- 2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Згідно із пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Зважаючи на викладене, до фізичних осіб - сільськогосподарських товаровиробників, з метою визначення об'єкта оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відносять фізичних осіб - підприємців, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснюють операції з її постачання.
Встановлено, що позивач у 2022 році була власницею нежитлової будівлі сільськогосподарського призначення загальною площею 976,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначена будівля не конкретизована по певному типу класу коду 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.
Позивач не перебуває в ГУ ДПС у Хмельницькій області на обліку як фізична особа - підприємець, а також не задекларовано доходи від продажу сільськогосподарської продукції.
З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у матеріалах справи відсутні допустимих доказів, що вказана нежитлова будівля, використовується позивачем в господарській діяльності, що дає право на звільнення від нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.