Справа № 761/1047/24
Провадження № 2/761/5072/2024
04 червня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Габунії М.Г.,
за участі
представника позивача: Змієвської Т.П. ,
представника відповідача - ОСОБА_2 : ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних, -
09.01.2024 року до суду надійшла зазначена позовна заява.
В позовних вимогах позивач просить: стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 3% річних та інфляційні у розмірі 241 221,50 грн.
Вимоги позову обгрунтовані тим, що рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 12.08.2013 року, яке змінене рішенням Апеляційного суду м.Києва від 12.08.2013 року з відповідачів на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором.
Рішення набрало законної сили та пред'явлено до примусового виконання, однак не було виконано відповідачами в повному обсязі.
Як зазначає позивач, до нього перейшло право вимоги за кредитним договором за яким стягнуто заборгованість рішенням суду.
А тому позивач вважає, що є законом передбачені підстави для нарахування 3% річних та інфляційних втрат за невиконання рішення суду, нараховані на суму 437 131,65 грн. за період з 07.12.2020 року по 06.12.2023 року включно в сумі 39 400,27 грн. - 3% річних, 201 821,23 грн. - інфляційні.
23.01.2024 року до суду надійшов відзив уповноваженого представника відповідача ОСОБА_2 на заявлені вимоги в якому вона просить відмовити в задоволенні заявлених вимог на тій підставі, що позивач втратив право пред'явити до ОСОБА_2 будь які вимоги про стягнення з нього за рішенням суду заборгованості у зв'язку із відсутністю оригіналу виконавчого листа та не проведенням заміни стягувача.
Відповідь на відзив до суду не надходила.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримала та просила їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні з підстав необґрунтованості.
ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, представника не направила, хоча належним чином була повідомлена про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомила, відзив на заявлені вимоги до суду не направила.
На підставі положень статті 223 ЦПК України суд продовжив слухання справи у відсутність відповідача ОСОБА_4 .
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані суду докази, врахувавши процесуальні заяви сторін, вислухавши представників сторін, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.124 Конституції України та ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації, посадових чи службових осіб, громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Стаття 625 входить до розділу I «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Відповідно до положень статті 625 ЦК України за невиконання грошового зобов'язання виникають наслідки, передбачені цієї статтею.
Згідно з цією нормою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Частиною 5 ст. 11 ЦК України передбачено можливість виникнення грошового зобов'язання на підставі судового рішення, а відтак і застосування до боржника, що прострочив виконання такого зобов'язання, негативних наслідків, установлених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Такі правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 05.11.2011 року від 04.11.2011 року, від 30.03.2016 року, від 06.07.2016 року № 6-1946 цс 15.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, відступаючи від висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 20 січня 2016 року справа № 6-2759цс15 та від 02 березня 2016 року справа № 6-2491цс15, дійшла висновку, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.
Як встановлено судом, рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 12.08.2013 року (справа №2610/22464/2012) позов Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено, стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 заборгованість по кредитному договору № 77.1/АА-00060.07.2 від 08 жовтня 2007 року в сумі 1 831 617 (один мільйон вісімсот тридцять одна тисяча шістсот сімнадцять) грн. 77 коп., що в еквіваленті у дол. США (7 993 000,00 грн.) курс НБУ станом на 07.08.2013 року становить 229 152 (двісті двадцять дев'ять тисячі сто п'ятдесят два) дол. США 73 цента.
Рішення оскаржувалось в апеляційному порядку та рішенням Апеляційного суду м.Києва від 15.01.2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 - задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 серпня 2013 року - змінено в частині визначення розміру пені, що підлягає солідарному стягненню з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Родовід банк». Зменшено розмір пені що підлягає солідарному стягненню з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Родовід банк» з 186 399.43 дол. США, що еквівалентно 1489890 грн.62 коп. до 24 540.18 дол. США, що еквівалентно 196 149 грн. 66 коп. В інший частині рішення суду залишено без зміни.
22.10.2015 року на виконання зазначеного рішення суду стягувачу було видано виконавчі листи.
Отже у відповідачів виникло грошове зобов'язання перед Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Родовід банк».
Представник позивача не надав суду доказів в якій частині виконано рішення суду та який розмір заборгованості існує на даний час.
При зверненні до суду з позовом представник позивача зазначив, що до ТОВ «Дебт Форс» перейшло право вимоги за кредитним договором №77.1/АА-00060.07.02 від 08.10.2007 року та відповідно щодо виконання зазначених вище рішень судів.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 30.09.2019 року (справа №2610/22464/2012) замінено стягувача у виконавчому провадженні з виконання виконавчих листів № 2610/22464/2012 виданих Шевченківським районним судом м. Києва від 22 жовтня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості з Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (код ЄДРПОУ 36799749, місце знаходження вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053).
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 14.01.2020 року (справа № 2610/22464/2012) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, заінтересовані особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , по цивільній справі № 2610/22464/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Ухвалено видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" ( ЄДРПОУ 36799749, місце реєстрації: м.Київ, Кудрявський узвіз, 5-Б) дублікат виконавчого листа №2610/22464/2012 про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 заборгованості по кредитному договору №77.1/АА-00060.07.2 від 08 жовтня 2017 року в сумі 537 876,81 грн., що в еквіваленті у дол. США (799,3000 грн. = 100 доларів США) курс НБУ станом на 07.08.2013р. становить 67 293,30 дол. США., витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 219,00 грн. Поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" строк для пред'явлення виконавчого листа №2610/22464/2012 про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 заборгованості по кредитному договору №77.1/АА-00060.07.2 від 08 жовтня 2017 року в сумі 537 876,81 грн., що в еквіваленті у дол. США (799,3000 грн. = 100 доларів США) курс НБУ станом на 07.08.2013р. становить 67 293,30 дол. США., витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 219,00 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 28 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Романцовою Тетяною Володимирівною - задоволено частково. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2020 року - скасовано в частині поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_2 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 18 січня 2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12.08.2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Замінено стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (код ЄДРПОУ 43577608, місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, 201/203, літера 2А, оф. 602) у виконавчому провадженні №64510586 з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12.08.2013 року у справі №2610/22464/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором щодо боржника ОСОБА_4 .
Ухвала набрала законної сили.
Зазначеною ухвалою суду не було замінено стягувача щодо примусового виконання рішення суду в частині боржника ОСОБА_2 .
Таким чином судом під час розгляду справи встановлено, що на даний час на примусовому виконанні не перебуває виконавчий лист щодо ОСОБА_2 та не замінено стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на ТОВ «Дебт Форс». Таким чином, позивач позбавлений можливості звертатись до суду з будь-якими вимогами щодо виконання/невиконання рішення ОСОБА_2 .
Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за невиконання рішення боржником ОСОБА_4 суд зазначає наступне.
Якщо рішення не виконано в установленому законом порядку, прийняття судом рішення не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
З огляду на те, що відповідач ОСОБА_4 порушила вказане грошове зобов'язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України, так як грошове зобов'язання виникло між сторонами з факту наявності боргу, встановленого рішенням суду.
Так як судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконується тривалий час, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
З 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року на усій території України було встановлено карантин відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами), який в подальшому неодноразово продовжувався.
Крім того, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався.
Таким чином, оскільки в період з 07.12.2020 року по 30.06.2023 року на території України діяв карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19 та з 24.02.2022 року до даного часу в Україні діє воєнний стан, враховуючи зазначене вище, так як правовідносини між сторонами виникли з приводу невиконання зобов'язань щодо повернення кредиту, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача не можуть бути стягнуті 3% річних та інфляційні за вказаний в позовній заяві період.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 7, 12, 13, 76-81, 128, 133, 141, 174, 178, 259, 263-265, 268ЦПК України,
вирішив:
В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 07 червня 2024 року
Суддя: Н.Г.Притула