печерський районний суд міста києва
Справа № 757/26983/24-к
13 червня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 12024000000000981 від 20.05.2024 - старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 про арешт майна, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 12024000000000981 від 20.05.2024 - старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 про арешт майна.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Прокурор в судове засідання не з'явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити. Розгляд справи просив здійснювати без виклику власників майна.
Зважаючи на позицію органу досудового розслідування, слідчий суддя визнав за можливе проводити розгляд клопотання без повідомлення власника майна, з метою забезпечення арешту майна.
Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000000981 від 20.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 2 ст. 303 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше вересня 2023 року у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на незаконне збагачення, шляхом створення та утримання місць розпусти, а також заняття діяльністю, пов'язаною із сутенерством.
В ході здійснення досудового розслідування в межах вказаного кримінального провадження встановлено, що на території Львівської області здійснюють протиправну діяльність громадяни України ОСОБА_4 , 1990 р.н. та ОСОБА_5 , 1987 р.н., які усвідомлюючи характер своїх дій, за попередньою змовою між собою, об'єднали свої зусилля для досягнення єдиного злочинного результату - незаконного збагачення та налагодили діяльність місця розпусти, склавши при цьому єдиний план злочинних дій, з розподілом функцій кожного учасника групи.
Встановлено, що дана група створена та керується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка залучила до вказаної злочинної діяльності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою вступила у попередню злочинну змову, направлену на вчинення незаконної діяльності, метою якої є тривале вчинення тяжких злочинів у сфері моральності, що супроводжувалось ретельною довготривалою підготовкою, керівництвом та координацією злочинної діяльності учасників групи, єдиними для всіх правилами поведінки, а також наявність єдиного плану злочинної діяльності і чіткого розподілу функцій учасників щодо його досягнення.
Виконуючи спільний злочинний план, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за попередньою змовою групою осіб, налагодили діяльність місця розпусти, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , залучивши при цьому до надання сексуальних послуг за грошову винагороду понад 10 осіб жіночої статі. Приміщення, де розміщується місце розпусти, орендується безпосередньо ОСОБА_4 .
Крім цього, з метою подальшого функціонування вказаної групи осіб та здійснення злочинної діяльності ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 за попередньою змовою групи осіб, займаються розміщенням відповідних оголошень пр. надання сексуальних послуг в додатку «Телеграм» та на веб-ресурсах, обговоренням з клієнтами умов надання сексуальних послуг, надання клієнтами умов надання сексуальних послуг, надання клієнтам фотографій повій, обліком робочого часу останніх, розміщенням оголошень про прийом на роботу осіб жіночої статі для надання сексуальних послуг.
Також, в ході здійснення досудового розслідування в межах вказаного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , за попередньою змовою між собою з метою здійснення описаної вище діяльності почергово здійснюють функції так званого «адміністратора» в місці розпусти, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де слідкують за порядком, зустрічають клієнтів, проводять співбесіди та акумулюють грошові окшти, отримані в результаті злочинної діяльності.
Крім цього, за вказівкою ОСОБА_4 , періодично залучає до описаної злочинної діяльності ОСОБА_6 , 1974 р.н., який консультує останню стосовно розробки правил конспірації та поведінки, які в результаті стали обов'язковими для виконання іншими учасниками групи, а також стосовно порядку дій у разі затримання правоохоронним органом.
Періодично, за вказівкою ОСОБА_4 ,, за необхідності ОСОБА_6 допомагав останній здійснювати доставлення повій до місця перебування клієнтів ( в тому числі під час дії комендантської години) та забезпечував охорону повій та вирішення конфліктних ситуацій.
Також встановлено, що до вищевказаної протиправної діяльності причетна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
11.06.2024 у вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_4
11.06.2024 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено речі які відповідають критеріям ст. 98 КПК України а саме:
- мобільний телефон Iphone 12 Pro ІМЕІ: НОМЕР_1 з сім-карткою НОМЕР_2 у силіконовому чохлі;
- ноутбук Apple serial № W81020TSATN із зарядним пристроєм;
- три стартові пакети ПрАТ «ВФ Україна»;
- два стартові пакети ТОВ «лайфселл»;
- один стартовий пакет ПрАТ «Київстар»;
- два блокноти з чорновими записами.
11.06.2024 перераховані вище предмети визнано речовими доказами, у зв'язку з тим, що вони відповідають вимогам передбаченим ст. 98 КПК України, а саме були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З метою запобігання можливості приховування майна, його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, виникла необхідність в арешті майна.
Статтею 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.
Слідчим наведено вагомі доводи, які свідчать про необхідність накладення арешту на вказане майно, для ефективного розслідування.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: збереження речових доказів.
Разом з цим, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.
За таких обставин приходжу до висновку про задоволення клопотання.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 26, 107, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене 11.06.2024 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , майно, а саме:
- мобільний телефон Iphone 12 Pro ІМЕІ: НОМЕР_1 з сім-карткою НОМЕР_2 у силіконовому чохлі;
- ноутбук Apple serial № W81020TSATN із зарядним пристроєм;
- три стартові пакети ПрАТ «ВФ Україна»;
- два стартові пакети ТОВ «лайфселл»;
- один стартовий пакет ПрАТ «Київстар»;
- два блокноти з чорновими записами, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1