Справа № 276/1048/24
Провадження по справі №2/276/370/24
01 липня 2024 року смт. Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Бобра Д.О.
за участю секретаря судового засідання Свиридок А.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, відповідно до вимог ст.247 ч.2 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорошівської селищної ради про визнання права на земельну частку (пай)в порядку спадкування за заповітом,
Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який за життя склав заповіт, згідно якого все належне йому на день смерті майно він заповів позивачу. До складу спадкового майна, окрім житлового будинку, що розташований в с.Сколобів Житомирського району Житомирської області, свідоцтво про право на спадщину по заповіту на який позивач отримав 26.12.1996 року, входить також право на земельну частку (пай), що перебуває в колективній власності КСП «Батьківщина» Сколобівської сільської ради Житомирського (Хорошівського) району Житомирської області. Вважає, що право на вказану земельну частку (пай) в землях КСП «Батьківщина» Сколобівської сільської ради належало ОСОБА_2 , оскільки останній був включений в списки громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, які мають право на земельну частку (пай) за №396, однак, так як у подальшому сертифікат на право на земельну частку (пай) ОСОБА_2 не отримав, то позивачу, який отримав право на спадкування за заповітом, державним нотаріусом Черняхівської державної нотаріальної контори відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на право на земельну частку (пай). Представник позивача зазначає, що отримати сертифікат на право на земельну частку (пай), що належало ОСОБА_2 неможливо, оскільки видача сертифікату спадкоємцям колишніх працівників КСП чинним законодавством не передбачена. Представник позивача зазначає, що включення ОСОБА_2 до списків громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, які мають право на земельну частку (пай), підтверджує належність останньому права на земельну частку (пай), але у досудовому порядку відсутня можливість оформити спадкові права на земельну частку (пай), а тому є підстави для звернення до суду.
Представник позивача просить суд визнати за позивачем в порядку спадкування за заповітом право земельну частку (пай), що перебуває в колективній власності КСП «Батьківщина» Сколобівської сільської ради Житомирського (Хорошівського) району Житомирської області, розміром 2,62 в умовних кадастрових гектарах, що належало ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 21 травня 2024 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче судове засідання.
Позивач в судове засідання не прибув. Адвокат Шморгун О.А. направив до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача, Хорошівської селищної ради, в судове засідання не з'явився, селищний голова подав до суду заяву, в якій зазначив, що позов визнають, просить розглядати справу без участі представника селищної ради.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем; ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 206 цього Кодексу.
Відповідно до ст.206 ч.4 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити в підготовчому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Згідно копії заповіту, посвідченого 16.04.1993 року за №4 секретарем Сколобівської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області, наданого завідувачем Черняхівської ДНК в порядку заміщення завідувача Хорошівської ДНК на виконання ухвали Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 21.05.2024 року, ОСОБА_2 , що мешкає в с.Сколобів Володарсько-Волинського району Житомирської області, заповів все належне йому майно ОСОБА_1 .
Згідно копії довідки виконкому Хорошівської селищної ради від 03.04.2024 року за №20 на день смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та протягом шести місяців після його смерті у житловому будинку, що розташований в АДРЕСА_1 (до перейменування по АДРЕСА_2 , пізніше Хорошівського району) Житомирської області, ніхто не проживав та не був зареєстрований.
Із копії довідки виконкому Хорошівської селищної ради від 03.04.2024 року за №21 слідує, що згідно погосподарської книги №1 на 1996 р. - 2000 р. Сколобівської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області в житловому будинку, що розташований в АДРЕСА_1 (до перейменування по АДРЕСА_2 , пізніше Хорошівського району) Житомирської області, головою домогосподарства рахувався ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до копії постанови державного нотаріуса Черняхівської державної нотаріальної контори Житомирської області про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.01.2024 року вбачається, що Хорошівською (Володарсько-Волинською) державною нотаріальною конторою до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 заведено спадкову справу за №174/1996. Спадкоємцем за спадковою справою ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , який прийняв спадщину за заявою №249 від 20 грудня 1996 року. У той же час, нотаріальну дію з видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_1 на право на земельну частку (пай) колективного сільськогосподарського підприємства «Батьківщина» після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 заповідача ОСОБА_2 не може бути вчинено у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не надано правовстановлюючий документ на право на земельну частку (пай).
Таким чином, спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 , що слідує із спадкової справи за №174/1996, та підтверджується копією постанови державного нотаріуса Черняхівської державної нотаріальної контори Житомирської області Пилипчука В.І. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.01.2024 року і копією свідоцтва про право на спадщину по заповіту, виданого завідувачем Володарськ-Волинської державної нотаріальної контори Косинською С.Я. 26.12.1996 року.
Із листа відділу у Хорошівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 22.10.2019 року №97-6-0.23-864/170-19 слідує, що згідно державного акта на право колективної власності на землю КСП «Батьківщина» Сколобівської сільської ради, де згідно списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства за №396 рахується гр. ОСОБА_2 . Дані про видачу сертифіката на право на земельну частку (пай) та видачу державного акта у відділі відсутня.
Згідно відомостей Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, наданих листом від 05.04.2024 року №1239/35-24 на адвокатський запит, вбачається, що згідно наявного у Відділі Додатку 1 «Список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства» до Державного акту на право колективної власності на землю серія ЖТ № 13-15-0001 від 01.12.1995 року, виданого КСП «Батьківщина», внесено запис щодо гр. ОСОБА_2 за № 396. Відповідно до «Документації по паюванню земель, переданих у колективну власність КСП «Батьківщина» Сколобівської сільської Ради Володарсько - Волинського району Житомирської області» згідно «Виписки з протоколу №1 зборів уповноважених КСП «Батьківщина» с.Сколобів Вол.-Волинського району, Житомирської області» від 6 березня 1996 року в уточнених списках членів КСП, який прикладається до Державного акта на право колективної власності за № 397 наявний запис на гр. ОСОБА_2 . Відповідно до записів у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавалися Володарсько - Волинською райдержадміністрацією по Сколобівській сільській раді відсутній запис щодо реєстрації сертифіката на право на земельну частку (пай) на гр. ОСОБА_2 . Також згідно наявних «Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Володарсько-Волинського району Житомирської області» відомості щодо видачі Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку на гр. ОСОБА_2 відсутні.
Відповідно до копії листа Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 17.04.2024 року №1406/35-24 розмір земельної частки (паю) реформованого КСП «Батьківщина» Сколобівської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області, що передається у приватну власність, становить 2,62 в умовних кадастрових гектарах.
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно пунктів 1, 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції 2003 року) цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року і застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 роз'яснено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини.
Таким чином, оскільки спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , то судом відповідно застосовуються положення Цивільного Кодексу УРСР (в редакції 1963 року), які діяли на час смерті спадкодавця.
Згідно частини 1 статті 524 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Відповідно до статті 525 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 527 ЦК УРСР 1963 року спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
За положеннями частини 1 статті 534 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року визнається, що спадкодавець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (позивач) прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку статті 549 ЦК УРСР (який діяв на час прийняття спадщини після померлого) шляхом подання заяви про прийняття спадщини до Володарськ-Волинської державної нотаріальної контори Житомирської області, що постановою державного нотаріуса Черняхівської державної нотаріальної контори Житомирської області Пилипчука В.І. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.01.2024 року.
Відповідно до ч.3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об'єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документи, що підтверджують право особи спадкоємця є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, виданий районною (міською) адміністрацією, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності - права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні та розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року №899-IV право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Згідно роз'яснень, викладених в п.24 постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку (пай).
Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради.
З роз'яснень п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що при наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Зважаючи на вищевказані законодавчі норми, гр. ОСОБА_2 , будучи включеним до списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства «Батьківщина» с.Сколобів Вол.-Волинського району Житомирської області, що доданий до Державного акта на право колективної власності на землю серії ЖТ № 13-15-0001, виданого 01 грудня 1995 року, набув право на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, незалежно від того, що він не отримав сертифікат на право на земельну частку (пай), а тому, у зв'язку із його смертю, успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК.
Одночасно судом встановлено, що позивач, будучи спадкоємцем за заповітом, прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте, не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, у зв'язку із відмовою нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії з видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність сертифіката на право на земельну частку (пай).
Відповідно до статті 1 першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під майном також розуміються майнові права.
Згідно зі ст. 8 Конвенції, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Як спадкоємець, що прийняв спадщину, позивач має право на оформлення спадкових прав, порушене право позивача підлягає судовому захисту, визнання за позивачем права на спадкове майно буде відповідати принципу пропорційності в питанні захисту спадкових прав позивача як спадкоємця, а тому суд вважає, що позовні вимоги є такими, що знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 524, 525, 527, 534, 548, 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), ст.ст.12, 13, 81, 200, 206, 211, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Хорошівської селищної ради про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право на земельну частку (пай), що перебуває в колективній власності КСП «Батьківщина» Сколобівської сільської ради Житомирського (Хорошівського) району Житомирської області, розміром 2,62 в умовних кадастрових гектарах, що належало ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: Хорошівська селищна рада, адреса місця знаходження: смт.Хорошів вул.Героїв України, 13, Житомирського району Житомирської області; код ЄДРПОУ 04344587.
Суддя Д.О. Бобер