Справа № 240/35868/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк М.Ф.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
01 липня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирської митниці Державної митної служби України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року (ухвалене в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтатрейд Україна" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
позивач звернувся до суду з позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Позивач своїми правами, передбаченими ст.ст. 300, 304 КАС України, не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 квітня 2024 року, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельтатрейд Україна» зареєстроване 25.08.2022 та здійснює свою діяльність у сфері торгівлі автомобілями та легковими автотранспортними засобами (КВЕД 45.11).
Власну господарську діяльність ТОВ «Дельтатрейд Україна» здійснює шляхом купівлі за кордоном та імпорту на територію України транспортних засобів, в основному вживаних, з різного роду аварійними та іншими пошкодженнями та без таких, а також нових.
Між компанією Gedsted Autohandel A/S та ТОВ «Дельтатрейд Україна» 23.05.2023 укладено контракт N? A/S-23/05/01.
Відповідно до п. 1 контракту N? A/S-23/05/01 від 23.05.2023, продавець зобов'язується поставити, а покупець - прийняти і оплатити нові автомобілі та автомобілі, що були у вжитку, нові і вживані трактори, навантажувачі, автобуси, комбайни, мотоцикли, промислове устаткування, автомобільні деталі, запчастини, пристосування і приналежності, в тому числі кузова для моторних транспортних засобів на умовах DAP - Zhytomyr, DAP -Rivne, DAP - Biala Krynytsia, DAP - Lutsk. Згідно інвойсу на кожну поставку.
Між ТОВ «Дельтатрейд Україна» та компанією Gedsted Autohandel A/S 30.10.2023 укладено специфікацію N 454567 до контракту N A/S-23/05/01 від 23.05.2023.
Згідно із п. 1 специфікації N 454567 від 30.10.2023, сторони погодили, що транспортний засіб Volvo XC90 - 2016 - YV1LF68BCH1148142 відвантажений і відправлений з Європи.
На виконання умов специфікації N? 454567 від 30.10.2023, ТОВ «Дельтатрейд Україна» та компанія Gedsted Autohandel A/S 30.10.2023 оформили інвойс N 454567 про оплату товару згідно опису: Volvo XC90 2,0TDI автомобіль після аварії, календарний рік виготовлення - 2016, ідентифікаційний номер N НОМЕР_1 , вартість 106 560 датських крон, що еквівалентно 14 400 євро, про що зазначається у інвойсі.
Позивачем подано до Житомирської митниці Держмитслужби України митну декларацію N 23UA101020044018U6 від 14.11.2023 з метою проведення митного оформлення придбаного у компанії Gedsted Autohandel A/S транспортного засобу: легковий автомобіль, що був у використанні, марка - Volvo, модель - ХС90, ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_2 , двигун - дизельний, робочий об'ем двигуна - 1969, тип кузова - АС/універсал, кількість місць - 7, країна виробництва - SE, країна походження - SE, календарний рік виготовлення - 2016, модельний рік виготовлення - 2017.
Для підтвердження митної вартості транспортного засобу відповідачу надано наступні документи:
контракт N A/S-23/05/01 від 23.05.2023;
специфікація N? 454567 від 30.10.2023;
інвойс N 454567 від 30.10.2023;
переклад інвойсу N? 454567 від 30.10.2023;
платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах N 313 від 02.11.2023;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 03.12.2021;
експортна декларація N 23DK0031002A4D46B0 від 07.11.2023;
переклад експортної декларації N 23DK0031002A4D46B0 від 07.11.2023;
висновок експертного авто-товарознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу N 14/11/2023-21 V від 14.11.2023;
- довідка щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам N 34830 від 14.11.2023;
- фото транспортного засобу;
- договір про надання послуг митного брокера N 27/03/2023-1 від 27.03.2023;
Митний орган зазначених документів не врахував та дійшов висновків про наявність підстав для формування картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів NUA101020/2023/001613 від 15.11.2023 та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів NUA101000/2023/000345/1 від 15.11.2023.
Згідно картки відмови NUA101020/2023/001613 від 15.11.2023 у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено з таких причин: митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом у графі 45 декларації неправильно розрахована митна вартість товару N1 та вона не підтверджена документально, а вибраний метод її визначення не відповідає умовам, наведеним у главі 9 МК України, чим порушено вимоги ст. 52, 53 цього Кодексу. У зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару N UA101000/2023/000345/1 від 15.11.2023 дані графи 45 і 47 митної декларації не можуть бути використані для здійснення митного оформлення товару, а крім того, це може призвести до несплати встановлених законодавством митних платежів в повному обсязі, чим порушено вимоги ст. 266, 289, 293 МК України.
У рішенні про коригування митної вартості товарів NUA101000/2023/000345/1 від 15.11.2023 вказано наступне.
Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
При візуальному огляді скан-копії перекладу на українську мову інвойсу N? 454567 від 30.10.2023 вбачається, що даний текст надрукований шрифтом, який відрізняється від іншого тексту, також є розбіжності в інтервалі, яскравості, відступах, розмірах, що може свідчити про ознаки підробки.
Також, в перекладі інвойсу N? 454567 від 30.10.2023 зазначено, що до сплати підлягає вартість нетто товару - всього 106560,00 датських крон. Однак до митного оформлення надано платіжне доручення N? 313 від 02.11.2023, що свідчить про те, що за товар сплачено 14 400,00 євро.
Контракт N A/S-23/05/01 від 23.05.2023 не підписаний уповноваженим представником продавця. Відомості про такого представника також у контракті відсутні.
Специфікація N 454567 від 30.10.2023 не містить підпису продавця та відомостей про уповноважену особу продавця, що наділена повноваженнями укладати правочини.
Всупереч вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України N? 142/5/2092 від 24.11.2003 інформація про пропозиції з продажу транспортних засобів зібрана експертом не про транспортні засоби, що реалізуються на митній території Данії, а ті, що пропонуються до продажу на території Франції та Італії, що не ідентичними з регіоном Данії. У звіті відсутні фотографічні зображення пошкоджень аварійного характеру транспортного засобу.
Митним органом, серед іншого, митна вартість товару визначена за резервним методом, мотивуючи це тим, що методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості.
Відповідач здійснив коригування митної вартості товару, внаслідок чого суму за здійснення митного оформлення збільшено до 18 000 євро.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду для його скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Правовідносини щодо переміщення товарів через митний кордон України, процедури митного контролю та оформлення, митного регулювання, пов'язаного з встановленням та справлянням податків та зборів регулюються Митним кодексом України.
За приписами ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Безспірно, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, та подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Сторони по даній справі не заперечують проти виду товару (транспортний засіб: автомобіль після аварії Volvo XC 90 2,0 TDI, ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_4 рік виготовлення - 2016) (надалі - Товар), що переміщувався позивачем через митний кордон та підлягає митному контролю, його кількості та щодо видів документів, які надавалися для проведення митного оформлення.
Як було зазначено вище, 14.11.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельтатрейд Україна", Позивач по справі, відповідно до договору (зовнішньоекономічного контракту) з компанією Gedsted Autohandel A/S від 23.05.2023 року через уповноважену особу з метою проведення митного оформлення придбаного товару (транспортного засобу) Житомирській митниці було надано вантажно-митну декларацію №23UA101020044018U6, в якій була заявлена ціна відповідно до договору - 14400,00 Євро.
До вказаної митної декларації було додано відповідні документи, а саме:
- зовнішньоекономічний договір (контракт) № A/S-23/05/01 від 23.05.2023 року;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 03.12.2021 року;
- платіжна інструкція в іноземній валюті №313 від 02.11. 2023 року;
- фактура №454567 від 30.10.2023 року;
- договір про надання послуг митного брокера №27/03/2023-1 від 27.03.2023 року;
- фотографії автомобіля.
Такий перелік поданих документів відображено в графі 40 дослідженої судом копії митної декларації №23UA101020044018U6 від 14.11.2023 року.
Статтею 53 Митного кодексу України визначено, що одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, тощо.
На переконання апелянта, під час вивчення поданих декларантом документів уповноваженою особою митного органу було встановлено розбіжності в поданих документах.
Так, відповідно до зовнішньоекономічного контракту № A/S-23/05/01 від 23.05.2023 року такий контракт від імені покупця, ТОВ "Дельтатрейд Україна", укладався його директором ОСОБА_1 , але вказаний контракт не містить інформації щодо представника продавця, компанії Gedsted Autohandel A/S.
Як зазначено в п.2 цього контракту, загальна його вартість становить 90 000,00 Євро, а вартість кожного товару визначається в інвойсах.
Відповідно до дослідженої судом копії специфікації №454567 від 30.10.2023 року вартість товару (автомобіля марки Volvo XC 90 2,0 TDI, ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_4 ) становить 14 400,00 Євро.
Відповідно до дослідженої судом копії Фактури №454567 від 30.10.2023 року вартість товару (автомобіля марки Volvo XC 90 2,0 TDI, ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_4 ) становить 106 560,00 датських крон.
Відповідно до дослідженої судом копії платіжної інструкції в іноземній валюті №313 від 02.11.2023року оплата вартості за таким інвойсом становить 14 400,00 Євро.
Більш того, колегія суддів враховує доводи апелянта, що в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 03.12.2021 року власником такого транспортного засобу вказано AL FINAS F\S, а користувачем - EJLER chr.KNUDSEN A\S.
Разом з тим, відповідно до митної декларації постачальником зазначено - Gedsted Autohandel A/S.
На переконання апелянта, саме вказані документи свідчили про розбіжності в поданих декларантом документах, а також призвели до виникнення у митного органу сумнівів щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості зазначеного товару та сумніву про здійснення такої оплати саме відповідно до вказаного контракту.
Суд погоджується із доводами представника Відповідача, що вказані обставини в розумінні вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України дали право уповноваженій особі митниці запропонувати декларанту для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару надати додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особам про поставку товару, в якому містилася б вартість товару, рахунки по здійсненню платежів третіми особами на користь продавця для підтвердження вартості товару, висновок про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною комісією та копію митної декларації країни відправлення.
Зазначена правова норма ч.3 ст.53 Митного кодексу України одночасно зобов'язує декларанта або уповноважену ним особу на письмову вимогу органу доходів і зборів надати запитувані додаткові документи протягом 10 календарних днів.
Вказані обставин свідчать, що доводи позивача щодо невідповідності дій уповноважених осіб митного органу вимогам ст.53 Митного кодексу України є безпідставними.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що на вимогу митного органу позивачем в особі декларанта було надано Висновок (звіт) експертного авто-транспортного дослідження автомобіля від 14.11.2023 року.
Колегія суддів погоджується із доводами представника відповідача, що такий Висновок не міг бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості.
Так, як зазначено в даному Висновку, визначення митної вартості ввезеного на митну територію України транспортного засобу визначалася за Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159) (надалі - Методика).
Приписи розділу III цієї Методики містять методичні підходи і методи оцінки колісного транспортного засобу.
Приписи розділу VII цієї Методики містять особливості визначення вартості колісного транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України.
Відповідно до положень п.7.53 Методики вартість колісного транспортного засобу та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах без врахування витрат на навантаження, вивантаження, перевантаження колісного транспортного засобу (його складників), вартості транспортування; страхових сум; комісійних та брокерських винагород, інших витрат. При цьому в п.7.53.1 Методики прямо зазначено, що Німеччина є провідною країною - експортером для колісних транспортних засобів європейських і японських виробників.
Разом з тим, всупереч вказаним вимогам Методики поданий декларантом Висновок (звіт) експертного авто-транспортного дослідження автомобіля від 14.11.2023 року не містить переліку методичних підходів і методів оцінки колісного транспортного засобу та посилання на середні ціни їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах.
Відповідно до вимог ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Суд враховує, що відповідно до пункту 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Колегія суддів враховує доводи відповідача, що звіт експертного авто-транспортного дослідження автомобіля від 14.11.2023 року зроблено самим декларантом, тобто ОСОБА_2 та без дотримання вимог Методики, що викликало обґрунтований сумнів в його об'єктивності.
Зазначене свідчить, що неподання декларантом всіх витребуваних митним органом документів та наявні розбіжності в поданих документах щодо ціни товару, ненадання декларантом на вимоги митного органу додаткових документів правомірно слугували підставою для здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості Товару та її коригування.
Алгоритм дій митного органу щодо здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів визначений правовими нормами глави 9 Митного кодексу України. За приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що за наданими декларантом документами та ненадання додаткових документів встановити дійсну ціну товару, заявлену у вантажно-митній декларації МД №23UA101020044018U6 від 14.11.2023 року, та її відповідність ціні договору (контракту), було неможливо по причині розбіжності в поданих декларантом документах.
Тобто, митна вартість зазначеного товару не могла бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу за ціною, зазначеною в контракті, так як використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не були підтверджені документально і сам декларант, подаючи таку декларацію стверджував, що митна вартість підлягає визначенню саме за резервним методом, а не за ціною договору.
В зв'язку із цим між декларантом та митним органом була проведена процедура консультації, що підтверджується підписом декларанта на ВМД та рішенні про коригування митної вартості.
Як зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості на зазначений товар, методи 2а та 2б не могли бути застосовані у зв'язку із відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари, а методи 2в та 2г - через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості.
Більш того, всупереч ч.7 ст.57 Митного кодексу України жодних клопотань від Позивача чи його декларанта про застосування методів на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) до митного органу не надходило.
Відповідно до вимог ст.ст.57 і 64 Митного кодексу України Відповідачем при коригуванні митної вартості на вказаний товар був застосований резервний метод, в основу якого було покладено раніше визнану митним органом митну вартість (МД №23UA205170033296U0 від 25.10.2023 року), тобто скориговану митну вартість ввезеного раніше ідентичного товару (легковий автомобіль, б/в, рік виготовлення 2016 марка Volvo XC 90 2,0).
Здійснивши аналіз вищенаведених правових норм, колегія суддів вважає, що відповідач має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. В даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару, що підтверджується дослідженими судом письмовими доказами.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При витребуванні додаткових документів митниця діяла відповідно до вимог Митного кодексу України. При цьому відповідач відповідно до наведених законодавчих норм надавав позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи коригування митної вартості шляхом надання додаткових документів (виписку із бухгалтерської документації, копію митної декларації країни відправлення та висновок про вартістні та якісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною комісією).
Така ж правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року (№21-5204а-15), яка відповідно до вимог ст.242 КАС України підлягає обов'язковому врахуванні.
З огляду на встановлені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості зазначеного товару, Житомирська митниця, відповідач по справі, діяв в межах повноважень, на підставі вимог чинного законодавства та у спосіб визначний чинним законодавством.
Разом з тим, в судовому засіданні представник Позивача надав суду лист компанії Gedsted Autohandel A/S від 30.01.2024 року, який підтверджено укладання позивачем з даною компанією контракту A/S від 23.05.2023 року через уповноважену особу за допомогою засобів електронного зв'язку. Одночасно вказаним листом підтверджено підписання даного контракту та специфікації до нього №454567 від 30.10.2023 року.
Суд враховує, що в силу вимог ст.8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Зазначене свідчить про обґрунтованість доводів позивача, що ціна Товару визначена сторонами відповідно до договору та специфікації до нього №454567 від 30.10.2023 року в конкретній сумі (14 400,00 євро), що включає витрати на транспортування Товару до м.Житомир.
Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за умови підтвердження позивачем чинності контракту A/S від 23.05.2023 року з компанією Gedsted Autohandel A/S та специфікації до нього №454567 від 30.10.2023 року у відповідача були б наявні всі підстави для проведення митного оформлення Товару на підставі електронної митної декларації №23UA101020044018U6, в якій була заявлена ціна відповідно до договору, а саме в розмірі 14 400,00 Євро.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення Житомирської митниці Державної митної служби України № UA101000/2023/000345/1 від 15.11.2023 року про коригування митної вартості товарів підлягає скасуванню.
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Житомирської митниці Державної митної служби України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.