Справа № 240/8536/23
Головуючий у 1-й інстанції: Липа В.А.
Суддя-доповідач: Шидловський В.Б.
01 липня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Курка О. П. Боровицького О. А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції №115 від 24.02.2023 "Про застосування до працівників УПП в Житомирській області ДПП дисциплінарних стягнень";
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції №222о/с від 01.03.2023 "По особовому складу";
- поновити ОСОБА_1 на службі в Управлінні патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції на посаді поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції із спеціальним званням капрал поліції з 01.03.2023;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що оскаржуваний наказ в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», є незаконним та має бути скасований, оскільки за результатами службового розслідування зроблено невірний та передчасний висновок щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, адже рішення на час звернення до суду з даним позовом у справі за протоколом щодо притягнення до адміністративної відповідальності не прийнято.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом Департаменту патрульної поліції від 24.02.2023 №115 «Про застосування до працівників УПП в Житомирській області ДПП дисциплінарних стягнень» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1 та 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, абзацу другого частини п'ятої статті 14, абзацу шостого частини другої статті 16 Закону України "Про дорожній рух", підпунктів 1,10,13 пункту 3.1 розділу ІІІ посадової інструкції поліцейського роти №1 батальйону УПП в Житомирській області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 18.09.2018 №4323, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту застосовано до поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Житомирській області ДПП капрала поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 01.03.2023 №222 о/с у зв'язку з реалізацією накладеного дисциплінарного стягнення, на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 01 березня 2023 року.
Підставою для винесення оскаржуваного наказу від 24.02.2023 №115 слугували матеріали службового розслідування, призначеного наказом ДПП від 09.01.2023 №44 за фактом можливого порушення службової дисципліни поліцейським взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Житомирській області ДПП капралом поліції ОСОБА_1 , що виразилося у керуванні транспортним засобом КІА CARENS, номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння у позаслужбовий час 08.01.2023.
Позивач не погоджуючись із наказами про застосування до нього дисциплінарного стягнення та звільнення, вважаючи їх незаконними та такими, що порушують законні права та інтереси, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що Дисциплінарною комісією не було забезпечено повне, всебічне й об'єктивне проведення службового розслідування із встановленням усіх фактичних обставин справи, вини ОСОБА_1 у вчиненні нею дисциплінарного проступку.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".
За приписами частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частинами першою, другою, третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частини першої - четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893.
Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
За змістом пункту 1 розділу V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Судом встановлено, що 09.01.2023 до сектору документального забезпечення надійшла доповідна записка інспектора відділу моніторингу про те, що 08.01.2023 о 00:41 год. працівниками поліції СРПП ВП №5 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП відносно водія автомобіля КІА CARENS, н.з. НОМЕР_1 , поліцейської взводу №1 роти №1 батальйону Управління капрала поліції ОСОБА_1 .
Колегія суддів зазначає, що зазначена інформація стала підставою для призначення службового розслідування. Наведена підстава призначення службового розслідування відповідає вимогам ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту, якими передбачено підстави для призначення службового розслідування.
Як було встановлено дисциплінарною комісією, 09.01.2023 у сектор документального забезпечення управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції за №380/41/28/02-2023 на ім'я начальника Управління капітана поліції Ганзюка Є.С. надійшла доповідна записка інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління лейтенанта поліції ОСОБА_7, відповідно до відомостей з якої встановлено, що 08.01.2023 о 00.41 працівниками сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 5 Житомирського районного управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області старшим сержантом поліції ОСОБА_3 спільно з майором поліції ОСОБА_4 , які перебували у складі наряду патрульної поліції «ЛІЛІЯ-1951» за адресою: вул.Миру, с.Тютюнники, Житомирський р-н, Житомирської обл., в період дії комендантської години о 00.41 зупинений транспортний засіб КІА CARENS, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням поліцейської взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Житомирській області ДПП капрала поліції ОСОБА_1 у якої було виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення координації рухів, порушення мови, працівники наряду патрульної поліції "ЛІЛІЯ-1951" запропонували їй пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в найближчому закладі охорони здоров'я, в саме КНП "Чуднівська центральна районна лікарня", на що остання відповіла згодою пройти такий огляд в медичній установі.
Згідно із висновком лікаря-нарколога КНП "Чуднівська центральна районна лікарня" від 08.01.2023 № 2 "Щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", виданого 08.01.2023 о 01.20, ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, алкотест № 405 - 1,09 проміле.
Майором поліції ОСОБА_4 стосовно капрала поліції ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 197176 відповідальність за яке передбачено частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У складеному протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №197176 капралом поліції ОСОБА_1 не викладено жодних зауважень, будь-яких клопотань щодо незгоди з діями працівників поліції з приводу складання протоколу стосовно неї не заявлено. Зібрані матеріали не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Аналогічні обставини встановлені в ході службового розслідування та підтверджуються наявними в матеріалах справи відеозаписами з портативних відеореєстраторів працівників СРПП, які складали відповідний протокол та працівників Управління, також поясненнями, які були надані в межах службового розслідування працівниками сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 5 Житомирського районного управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області старшим сержантом поліції ОСОБА_3 та майором поліції ОСОБА_4 , старшим інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП старшим капітаном поліції ОСОБА_5 , інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_7, які підтвердили зазначені факти.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Підпунктом "а" пункту 2.9 ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно частини п'ятої статті 14 Закону «Про дорожній рух» №3353-ХІІ учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Капрал поліції ОСОБА_1 , як водій мала неухильно виконувати вимоги Закону України "Про дорожній рух" та Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, у частині заборони керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Матеріалами службового розслідування підтверджується те, що позивач 08.01.2023 керувала автомобілем марки КІА CARENS, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по вул.Миру, с.Тютюнники, Житомирський р-н, Житомирської обл., в період дії комендантської години.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на всій території України введено в дію правовий режим воєнного стану.
Відповідно до п.п.6,7 статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану як встановлення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів; перевірку у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документів у осіб, а в разі потреби проведення огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Рада оборони Житомирщини з 24 вересня 2022 року встановила у всіх населених пунктах Житомирської області комендантську годину з 24:00 до 05:00 год.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України "Про Національну поліцію", у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Тобто із зазначеного вбачається, що ОСОБА_1 проігнорувала нормативно-правові акти, які набули чинності під час дії правового режиму воєнного стану.
Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №2 від 08.01.2023, виданого КНП "Чуднівська лікарня" ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп'яніння (результат - 1,09 проміле).
Пунктом 1 розділу І Наказу МВС України "Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських" №1179 (далі - ПЕП) встановлено: ці Правила є узагальненим зібранням професійно етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування. Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Згідно з пунктом 1 Розділу II ПЕП під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.
Згідно пункту 5 розділу І ПЕП, поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.
Відповідно до пункту 3 розділу IV ПЕП за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги.
Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Дотримання вище зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Правил є обов'язком кожного поліцейського не залежно від того перебуває він під час виконання службових обов'язків чи у позаслужбовий час, що пов'язане з особливостями проходження служби в Національній поліції.
Так, під вчинками, що дискредитують систему органів поліції та поліцейських слід розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою органу поліції у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером підривають довіру та авторитет поліції і її працівників в очах громадськості, здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника поліції, та є несумісними із подальшим проходженням служби.
З огляду на перелічені норми, позивач своєю поведінкою як на службі, так і поза службою має підтримувати високе звання поліцейського серед громадян, зокрема бути прикладом законослухняності та поваги до закону.
До поліцейських, враховуючи надзвичайну суспільну важливість наданих ним державою владних повноважень щодо захисту прав і свобод громадян, з боку суспільства пред'являються підвищенні вимоги стосовно моральних якостей, поведінки на службі, в сім'ї, побуті, в тому числі у вільний від роботи час. Від вчинків кожного поліцейського складається загальне ставлення до всієї правоохоронної системи. Ці норми вимагають від кожного поліцейського бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті. Поведінка поліцейського завжди, і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам стража правопорядку. Ніщо не повинно паплюжити ділову репутацію та авторитет поліцейського. Бездоганне виконання моральних зобов'язань забезпечує право поліцейського на довіру суспільства, повагу, визнання і підтримку громадян. Порушення спеціальних норм проходження служби є дисциплінарним проступком, який може потягнути за собою дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Отже, аналіз матеріалів службового розслідування по факту порушення позивачем службової
дисципліни свідчить про те, що при визначенні дисциплінарного стягнення позивачу - звільнення з посади, відповідач мав підстави вважати, що проступок позивача відноситься до тих, що підривають авторитет всієї системи органів Національної поліції.
Колегія суддів зазначає, що під час проведення службового розслідування досліджувався факт порушення службової дисципліни, а не факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення особи рядового і начальницького складу до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав.
Варто зауважити, що Верховний Суд неодноразово у своїх постановах висловлював правову позицію, що відсутність рішення компетентного органу про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності позивача не спростовує наявності в діях тієї ж особи дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції.
Враховуючи встановлені обставини та оцінюючи дії, що ставляться в провину позивачеві, колегія суддів вважає, що висновком службового розслідування встановлені достатні підстави для застосування до позивача такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення з поліції.
Одночасно, необхідно зазначити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Професійний обов'язок поліцейського полягає в безумовному виконанні закріплених законами та іншими нормативно-правовими нормами та Присягою поліцейського завдань щодо захисту особистої безпеки громадян. Поліцейський як представник держави зобов'язаний постійно на належному рівні виконувати покладені а поліцію повноваження, сприяти припиненню вчинення правопорушень, з честю та гідністю поводити себе як в службовий та позаслужбовий час, з метою недопущення зниження рівня авторитету та довіри громадян до Національної поліції України.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 7 березня 2019 року по справі № 819/736/18.
Європейським судом з прав людини у рішенні від 12 січня 2012 в справі "Горовенки та Бугара проти України" (заяви №36146/05 та №42418/05 пункт 28) зазначено, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям.
Зазначені вище обставини дають підстави вважати, що позивачем вчинено проступок, який є несумісним з подальшим проходженням служби, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно етичних якостей поліцейського. При цьому, звільнення зі служби, як вид стягнення, може провадитися як за систематичне порушення дисципліни, так і за вчинення проступку, несумісного з перебуванням на службі в Національній поліції України.
Згідно приписів статті 14 Дисциплінарного статуту, обставини дисциплінарного проступку підлягають з'ясуванню під час проведення службового розслідування і в разі підтвердження факту його вчинення на поліцейського повинно бути накладене дисциплінарне стягнення, у тому числі, шляхом його звільнення зі служби, що є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 року по справі N 804/1831/16.
У оскаржуваному рішенні суду зазначено, що до Позивача необґрунтовано застосовано найсуворіший вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, оскільки не враховано вимоги ст.29 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України».
Колегія суддів зазначає, що види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків (дій, що порушують службову дисципліну), а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.
Відсутність адміністративного притягнення до відповідальності Позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, Відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції, який входить до його компетенції.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від Об березня 2019 року у справі №816/1534/16; від 13.10.2020 у справі №805/3079/17-а, від 06.03.2019 у справі №816/1534/16, від 26.11.2020 у справі №580/1415/19, від 29.06.2021 у справі №826/7187/17, від 24.09.2020 у справі №420/602/19, від 28.11.2019 у справі №120/860/19-а, від 29.06.2021 у справі №826/7187/17, від 28.09.2023 у справі № 420/10847/22,
Під час проведення службового розслідування враховано службову характеристику позивача, яка була надана командиром роти № 1 батальйону УПП в Житомирській області ДПП майором поліції ОСОБА_6 , в якій ОСОБА_1 за період служби в УПП в Житомирській області ДПП з 19.01.2022 по даний час, зарекомендувала себе як посередній працівник.
До виконання своїх службових обов'язків відносилась не досить відповідально, допускала випадки халатного ставлення. Періодично потребувала наголошення щодо покращення результатів службової діяльності. Під час виконання безпосередньо своїх службових обов'язків вираженої ініціативи не проявляє хоча і намагається виконувати їх на належному рівні. За характером доброзичлива, проста та доступна у спілкуванні. У колективі підтримує дружні стосунки. Рівень культури достатній, у побуті скромна.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідач правомірно обрав позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції, адже вчинений позивачем проступок є таким, що дискредитує звання поліцейського і негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. Такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.
Слід зауважити, що поняття "дискредитація" перебуває у тісному зв'язку із поняттям "дотримання морально етичних норм" та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, закріплених у нормативно-правових актах спеціального законодавства, які пред'являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті.
Такі проступки самі по собі або у сукупності підривають довіру та авторитет правоохоронних органів і їх працівників в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби, що зумовлює застосування до працівника правоохоронних органів, який вчинив діяння, несумісне з посадою, найсуворішого типу стягнення - звільнення зі служби.
Стосовно викладеного у рішенні щодо допущення відповідачами процедурних порушень під час проведення службового розслідування, зокрема, позбавлення його можливості надати пояснення з приводу допущення порушення Дисциплінарного статуту, колегія суддів зазначає, що дійсно такі пояснення є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.
Згідно зі ст.26 розділу V "Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану" Дисциплінарного статуту службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на ,15 календарних днів.
Суд зазначає, що в ході проведення службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 на постійній основі використовувала мобільний номер оператора "Vodafone" НОМЕР_3 , вказаний мобільний номер телефону остання зазначила у своїй особовій справі та надала для встановлення зв'язку з безпосереднім керівником.
Так, 10.01.2023 за допомогою системи обміну повідомленнями "Телеграм", ОСОБА_1 на мобільний номер НОМЕР_3 надіслано повідомлення із запрошенням з'явитись 11.01.2023 до каб.18 адміністративної будівлі УПП В Житомирській області ДПП, що за адресою: вул.Покровська, 96, м.Житомир.
Окрім того, 10.01.2023, за вказаною в особовій справі адресою проживання, АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 за № 425/41/28/02-2023, АТ "Укрпошта" дисциплінарною комісією направлено лист-запрошення з'явитися 16.01.2023 до каб. 18 адміністративної будівлі УПП в Житомирській області ДПП, що за адресою: вул.Покровська, 96, м.Житомир, для надання пояснень за вказаною подією. Даний лист у сканованому форматі, повідомленням продубльовано позивачу за допомогою системи "Телеграм", на її номер телефону, у відповідь ОСОБА_1 нічого не повідомила та не відреагувала, хоча повідомлення значилось як прочитане, тобто була ознайомлена зі змістом листа.
Однак позивач для надання пояснень в рамках службового розслідування, не з'явилася, про причину неприбуття нікого з членів дисциплінарної комісії не повідомляла, на телефонні дзвінки не відповідала, на повідомлення в додатку "Телеграм" не відповіла, хоча його прочитала.
Відповідно до ст.27 Закону України "Про дисциплінарний статут Національної поліції України" під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення. У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов'язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації. За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв'язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Таким чином, враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що Відповідачем дотримані порядок та строки проведення службового розслідування.
Разом з тим, необхідно вказати про те, що саме по собі неодержання пояснення в рамках службового розслідування не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення службової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.
За таких обставин позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи викладені в апеляційній скарзі повністю спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити повністю.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Курко О. П. Боровицький О. А.