01 липня 2024 року Справа № 280/5860/24 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., перевіривши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ 26617034)
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі позивачу додаткової винагороди в сумі 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, під час дії воєнного стану за період часу з 01.05.2022 року по 30.11.2022 року включно;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 10.06.2022, з 11.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 26.11.2022 по 30.11.2022, як особі, що у вказані дні безпосередньо брала участь у бойових діях або забезпечувала здійснення зазначених заходів, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Писаренком С.Ю, який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серія АР № 1181539 від 21.06.2024.
Спір виник із публічно-правових відносин, відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належить до юрисдикції адміністративних судів та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, подана з дотриманням правил предметної юрисдикції та територіальної підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір”.
Позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яка обгрунтована тим, що у відповідь на адвокатський запит військова частина в/ч НОМЕР_2 наприкінці травня 2024 року надала довідку-розрахунок про нараховану та виплачену позивачу суму додаткової винагороди (відповідно до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022). Таким чином з вказаної довідки позивач тільки в червні 2024 року достеменно дізнався, що всупереч наявності офіційних письмових документів, що підтверджують його безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), йому додаткова винагорода не тільки протиправно не виплачується, а навіть не була нарахована. Крім того, позивач є діючим військовослужбовцем, який під час воєнного стану щоденно виконує задачі військової служби по відбиттю збройної агресій військ Російської Федерації, отже не має можливості вчасно звертатися до суду з позовними заявами чи вільно звертатися за правничою допомогою до адвоката. Вважаючи зазначені причини поважними, просить поновити строк звернення до суду. Також, до позовної заяви додано Форму 5 від 27.05.2024, в якій зазначено, що позивач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 з 20.08.2020.
Надаючи оцінку таким аргументам, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд враховує, правові висновки Верховного Суду викладені в постанові від 03 серпня 2023 року у справі № 280/6779/22, в якій зазначено, що до 19 липня 2022 року Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22, від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22 та інших справах за подібних правовідносин. Застосування такого підходу судом касаційної інстанції є сталим та послідовним.
Також слід врахувати висновки про те, що на підставі пункту першого глави XIX “Прикінцеві положення” КЗпП України строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, від 20.05.2020 № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, від 22.07.2020 № 641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” та від 09.12.2020 №1236 “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (зі змінами), з 12.03.2020 по 30.06.2023 на території України було встановлено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Застосовуючи наведений підхід Верховного Суду до обставин даної справи, слід зазначити, що у спірних правовідносинах за період з 01.05.2022 до 18.07.2022 право на звернення до суду з позовом не обмежується будь-яким строком, а тому відсутні підстави для вирішення питання про його поновлення.
Водночас, в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 30.11.2022 включно строк звернення до адміністративного суду позивачем пропущений.
Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оцінюючи поважність підстав пропуску строку звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
У постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 Верховний Суд зробив висновок, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Наведені у заяві підстави пропуску строку звернення до суду є поважними, оскільки спірні правовідносини виникли під час дії воєнного стану в України, а причини несвоєчасного звернення до суду з даним позовом безпосередньо зумовлені фактичними обставинами, що виникли у зв'язку з перебуванням позивача на військовій службі та щоденним виконанням задач по відбиттю збройної агресій Російської Федерації, отже, пропущений строк звернення до адміністративного суду підлягає поновленню.
Згідно з положеннями частини 1, частини 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Враховуючи, що дана справа є справою незначної складності, не вимагає проведення судового засідання, то відповідно до положень статей 12, 257 КАС України підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до частини 1 статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
На підставі викладеного та керуючись статтями, 171, 243, 248, 257, 259-262 КАС України, суддя -
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 30.11.2022 включно та поновити такий строк.
Відкрити провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частини 1 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України у спрощеному позовному провадженні відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Запропонувати позивачу у строк протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив.
Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів у строк протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Роз'яснити учасникам справи, що до заяв по суті справи мають бути додані документи, що підтверджують надіслання таких заяв та доданих до них доказів іншим учасникам справи.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя М.О. Семененко