01 липня 2024 року Справа № 280/3830/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057 м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012),
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, оформлене листом від 04.04.2024 №6190-6224/П-02/8-0800/24, щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі періоду роботи з 05.01.2009 по 19.12.2021 у КНП “Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр” Запорізької обласної ради;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 05.01.2009 по 19.12.2021 у КНП “Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр” Запорізької обласної ради до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” із дня звернення за пенсією.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем при призначенні пенсії до її страхового стажу було зараховано періоди роботи в КНП «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувальний центр» Запорізької обласної ради з 05.01.2009 по 19.12.2021 в одинарному розмірі. Вказує, що звернулась до відповідача із заявою про надання роз'яснення та причин не зарахування вищезазначеного стажу у подвійному розмірі при розрахунку стажу для розрахунку пенсії. Проте, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 04.04.2024 №6190-6224/П-02/8-0800/24 їй було повідомлено, що при призначенні пенсії до страхового стажу відповідно до ст. 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набув чинності з 01.01.2004, страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених законом. Зазначає, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набуття чинності цим законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим законом. Вважає, що зазначена відмова у зарахуванні їй періоду роботи в КНП «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувальний центр» Запорізької обласної ради з 05.01.2009 по 19.12.2021 в одинарному розмірі є протиправною. Просить позов задовольнити.
Відповідач позовну заяву не визнав. У відзиві від 17.05.2024 вх. № 23381 вказує, що згідно до чинного законодавства, при призначенні пенсії позивачу за віком періоди роботи після 01.01.2004 у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Законом України «Про пенсійне забезпечення» враховувався для визначення права на пенсії, але при обчисленні розміру пенсії враховується у одинарному розмірі. Зазначає, що відповідно до а. 3 ч.4 ст 24 Закону №1058 пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Вказує, що законодавством передбачено обчислення стажу у пільговому розмірі, який визначено Закону України «Про пенсійне забезпечення» в частині визначення права на пенсію, але жодним законодавчим актом не визначено право зарахування стажу у пільговому (подвійному) розмірі при обчисленні розміру пенсії. Стверджує, що правових підстав для зарахування періоду роботи позивача з 05.01.2009 по 19.12.2021 у подвійному розмірі немає. Вважає позовні вимоги безпідставними та просить у позові відмовити.
Ухвалою суду від 01.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/3830/24. Призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 28.09.2023, відповідно до Закону України вiд 09.07.2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про надання роз'яснення та причин не зарахування у подвійному розмірі до страхового стажу періоду роботи в КНП “Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувальний центр” Запорізької обласної ради з 05.01.2009 по 19.12.2021.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 04.04.2024, повідомлено позивача, що періоди роботи з 05.01.2009 по 16.04.2017 та з 18.04.2017 по 19.12.2021 зараховано до стажу роботи у подвійному розмірі, згідно довідки про пільговий стаж від 14.09.2023 № 06- 08-С/219 виданої Комунальним некомерційним підприємством «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» та за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. При цьому повідомлено, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Позивач не погодившись з відмовою відповідача щодо зарахування спірних періодів до загального стажу у подвійному розмірі та з вимогою вчинити певні дії, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Згідно із ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон № 1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закону № 1058-ІV).
Приписами частини 1 статті 24 Закону 1058-ІV встановлено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ст. 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058-IV), який набув чинності з 01.01.2004, страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набуття чинності цим законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим законом.
Статтею 60 Закону України № 1788-ХІІ передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 06.04.2000 № 1645-III "Про захист населення від інфекційних хвороб" інфекційні хвороби - це розлади здоров'я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення.
За приписами статті 7 цього Закону лікування хворих на інфекційні хвороби може проводитися в акредитованих у встановленому законодавством порядку державних і комунальних спеціалізованих закладах (відділеннях) охорони здоров'я та клініках наукових установ, а також в акредитованих закладах охорони здоров'я, заснованих у встановленому законодавством порядку на приватній формі власності. Лікуванням хворих на інфекційні хвороби можуть займатися особи, які мають, медичну освіту та відповідають кваліфікаційним вимогам, установленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, у тому числі особи, які в установленому порядку займаються приватною медичною практикою.
Згідно ст. 62 Закону № 1788-ХІІ встановлено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності останньої або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України, який затвердив постановою від 12 серпня 1993 року № 637 “Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній” (далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 цього Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
З даних трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 03.08.1992, довідки КНП “Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувальний центр” Запорізької обласної ради від 14.09.2023 року № 06-08-С/219 суд встановив, що позивач з 05.01.2009 до 19.12.2021 працювала на посаді фельдшера -лаборанта клініко-діагностичної лабораторії та виконувала безпосереднє обслуговування хворих на туберкульоз.
У даній довідці також вказано, що позивач у відпустці без збереження заробітної плати та по догляду за дитиною до 3-х років та до 6-ти років не перебувала.
Вказані обставини не оспорюються відповідачем.
Отже, з огляду на наведені вище норми, позивач має право на врахування спірного періоду в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону № 1788-XII.
Доводи ж відповідача про те, що пільговий стаж позивача за період після 01 січня 2004 року не підлягає врахуванню в подвійному розмірі з підстав набрання чинності Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, суд також відхиляє з огляду на таке.
За змістом п. 2 розділу XV прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення.
Згідно з п. 3 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, то провадиться перерахунок пенсії з врахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Прикінцевими положеннями Закону № 1058-IV визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списками № 1 і 2, а також за вислугу років, здійснюється за названим Законом у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Вимогами п. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом.
Крім того, редакція статті 60 Закону № 1788-XII є чинною на теперішній час.
При цьому, стаття 24 Закону № 1058-IV не скасовує ст. 60 Закону № 1788-XII та не зупиняє її дію.
Водночас, нормами ст. 16 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV передбачено, що положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права за вислугою років.
Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Аналогічна правова позиція щодо зарахування стажу у подвійному розмірі викладена в постанові Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 689/872/17.
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо обрахунку стажу роботи позивача у періоди її роботи в інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я з 05.01.2009 до 19.12.2021 не у подвійному розмірі.
При цьому, у листі відповідача від 04.04.2024 вказано, що періоди роботи з 05.01.2009 по 16.04.2017 та з 18.04.2017 по 19.12.2021 зараховано до стажу роботи у подвійному розмірі. В той же час, згідно наданого розрахунку видно, що вказані періоди зараховані в одинарному розмірі.
Згідно ч. 3 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої, частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Виходячи з встановлених фактичних обставин, меж заявлених вимог та правового регулювання спірних правовідносин, для повного та ефективного захисту порушеного права позивача слід визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у зарахуванні до стажу роботи ОСОБА_1 у подвійному розмірі періоду роботи в інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я з 05.01.2009 до 19.12.2021 та зобов'язати відповідача здійснити з 28.09.2023 перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням до стажу роботи у подвійному розмірі періодів її роботи в інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я з 05.01.2009 до 19.12.2021, з урахуванням виплачених сум,
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057 м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у зарахуванні до стажу роботи ОСОБА_1 у подвійному розмірі періоду роботи в інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я з 05.01.2009 до 19.12.2021.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 28.09.2023 перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням до стажу роботи у подвійному розмірі періодів її роботи в інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я з 05.01.2009 до 19.12.2021, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору за рахунок бюджетних Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 01.07.2024.
Суддя Л.Я. Максименко