01 липня 2024 року Справа № 280/4895/24
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 30.05.2024 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами, встановленими статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою суду від 10.06.2024 залишено без руху позовну заяву, надано строк для усунення недоліків позовної заяви, протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали суду, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску щодо позовних вимог за період з 01.07.2021 року по 22.11.2023.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 10.06.2024 позивачем надано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що позивач до недавнього часу проживав на тимчасово окупованій території, що унеможливило його дії щодо захисту своїх прав, зокрема звернення до суду. Також позивач зазначає, що при виконані рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справах № 280/5843/20, 280/4980/21, 280/3494/22 відповідач у розрахунку заборгованості за період з 01.02.2021 року не враховував доплату у розмірі 2000 грн. Докази цього можуть бути надані лише відповідачем на запит суду. Саме тому позивачем були заявлені вимоги про відновлення виплати саме з 01.07.2021 року, тобто за увесь період її виплати. На підставі викладеного позивач просить поновити строк звернення до суду.
Надаючи оцінку поважності наведених у заяві причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, необхідно зазначити таке.
Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина 6 статті 161 КАС України).
Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Позивач заявляє про порушення свого права відповідачем з 01.07.2021, при цьому, позов подано до суду 22.05.2024, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого процесуальним законом.
У постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №240/27663/23 за подібних правовідносин Верховний Суд наголосив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Застосовуючи наведений вище підхід Верховного Суду у справах такої категорії до обставин даної справи, слід зазначити, що на виконання ухвали суду від 30.05.2024 відповідач надав інформацію, з якої вбачається, що виплата щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Постановою №713, не здійснється позивачу у складі пенсії з моменту набрання законної сили рішенням суду у справі №280/3494/22 - 07.12.2022.
Оскільки пенсію позивач отримує щомісяця, тому про порушення свого права він мав дізнатися під час отримання пенсійної виплати у неналежному розмірі, після припинення її виплати внаслідок перерахунку, проведеного в грудні 2022 року на виконання рішення суду у справі №280/3494/22.
При цьому, як зазначає Верховний Суд, отримання листа у відповідь на заяву про надання роз'яснення не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку (постанови Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 320/2938/21, від 21.02.2024 по справі №240/27663/23 тощо).
Суд також звертає увагу на те, що положення “повинна” слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Додані до позову матеріали не містять відомостей про те, що, отримуючи пенсійні виплати у розмірі, який позивач вважає неналежним, позивачем без зволікань та протягом розумного строку вчинялись будь-які активні дії, спрямовані на з'ясування інформації щодо підстав визначення розміру такої виплати, водночас, вперше позивач звернувся до відповідача щодо спірного питання лише у квітні 2024 року тобто більше ніж через рік після виникнення спірних правовідносин, що не може бути визнано як розумний строк для пошуку шляхів захисту порушеного права.
Крім того, слід зазначити, що поважність причин пропуску строку звернення до суду суд може встановити виключно внаслідок оцінки обставин, повідомлених позивачем, підтверджених належними доказами.
Водночас, причини пропуску строку звернення до суду, повідомлені позивачем у поданій заяві, не підтверджені належними та допустимими доказами та є неповажними.
Зокрема, не підтверджено належними та допустиими доказами твердження позивача про те, що він до недавнього часу проживав на тимчасово окупованій території, у тому числі, не надано довідку про реєстрію позивача як внутрішньо переміщеної особи тощо, водночас, з копії паспорту позивача, долученої до матеріалів справи, вбачається, що позивач з 05.12.2012 зареєстрований та проживає за адресою у місті Запоріжжі, яке не відноситься до тимчасово окупованих територій.
Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.
Згідно частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог за період з 01.07.2021 по 22.11.2023.
Керуючись ст.ст.122, 123, 240, 241, 243, 248, 295 КАС України, суд -
Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказані у заяві про поновлення строку звернення до суду, поданій ОСОБА_1 (вх. №29573 від 24.06.2024).
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог за період з 01.07.2021 по 22.11.2023 - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 01.07.2024.
Суддя М.О. Семененко