01 липня 2024 року м. Житомир справа № 240/11018/24
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у не проведені з 01 грудня 2019 року по 01 березня 2022 року нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії, обчисленої відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2022, у справі № 640/24502/21, у розмірі 90% від грошового забезпечення, на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 08.06.2021 № 22/6-2490, без обмеження максимального розміру пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м, Києві здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2019 року по 01 березня 2022 року, обчисленої відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2022, у справі № 640/24502/21, у розмірі 90% від грошового забезпечення, на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 08.06.2021 № 22/6-2490, з урахуванням підвищень, цільової грошової допомоги, індексації, інших доплат встановлених законодавством та без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачу здійснено перерахунок пенсії з урахуванням оновленої довідки та на підставі рішення суду. Однак, під час перерахунку, відповідачем обмежено пенсію максимальним розміром. На думку позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Житомирській області протиправно обмежено пенсію максимальним розміром, чим порушено його конституційне право на соціальний захист.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі разом з позовною заявою направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 червня 2022 року у справі 640/24502/21 було задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 :
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 08.06.2021 року №22/6-2490, починаючи з 01.12.2019 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 з 01.12.2019 року перерахунок та виплату на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 08.06.2021 року №22/6-2490, з урахуванням проведених раніше виплат;
- в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2022 змінено резолютивну частину рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 червня 2022 року, виклавши абзаци два та три наступним чином:
«Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії у розмірі 90% від грошового забезпечення на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 08.06.2021 року №22/6-2490, починаючи з 01.12.2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% від грошового забезпечення на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 08.06.2021 року №22/6-2490, з урахуванням проведених раніше виплат».
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 червня 2022 року - залишено без змін.
На виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 640/24502/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві здійснено перерахунок пенсії, однак з обмеженням її максимальним розміром.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 та 01.03.2023 максимальним розміром. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16.02.2022 №118, з урахуванням проведених виплат. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням індексації, встановленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2023 року № 168 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та з урахуванням проведених виплат. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з обмеженням пенсії максимальним розміром при проведенні її перерахунку за період з 01 грудня 2019 року по 01 березня 2022 року, ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з проханням провести нарахування та виплату пенсії за вказаний період в розмірі 90% грошового забезпечення, на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 08.06.2021 № 22/6-2490, перерахованої відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2022, у справі № 640/24502/21, з урахуванням підвищень, цільової грошової допомоги, індексації, інших доплат встановлених законодавством та без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Листом від 29.04.2024 № 17172-15597/П-02/8-2600/24 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві поінформувало позивача, про те, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2022 по справі № 640/24502/21 та Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 року у розмірі 90% від грошового забезпечення на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 08.06.2021 року N922/6-2490, з урахуванням проведених раніше виплат. Розмір пенсії з 01.12.2019 визначається з урахуванням обмеження максимального розміру відповідно до ст.43 Закону, оскільки перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2022 у справі №640/24502/21 та Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2022 не покладено зобов 'язань щодо виплати пенсії без обмеження максимального розміру, отже розмір пенсійної виплати перераховано у розмірі 90% від сум грошового забезпечення, на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 08.06.2021 року N922/6-2490 з обмеженням максимального розміру згідно ст. 43 Закону.
Не погоджуючись з діями пенсійного органу щодо обмеження пенсійної виплати максимальним розміром, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами частин другої та третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрала чинності з 01.01.2017) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Водночас, як визначено статтею 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (з урахуванням змін, внесених Законами від 24.12.2015 №911-VIII, від 06.12.2016 №1774-VIII /надалі Закон №3668-VI/, максимальний розмір пенсії (...) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до (...) законів України (...) "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", (...), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Закон №3668-VІ набрав чинності з 01.10.2011.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Законом №3668-VI частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ викладено у такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" установлено, що з 1 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Слід зазначити, що фактично спір у цій справі стосується правомірності дій пенсійного органу щодо обмеження пенсійної виплати позивача з 01.03.2022 після її індексації, максимальним розміром.
Суд зауважує, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром у спірних відносинах передбачено частиною 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ та статтею 2 Закону №3668-VI. Однак, суд наголосив, що положення частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ визнані такими, що не відповідають Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, внаслідок чого втратили чинність з дати ухвалення відповідного Рішення, а тому не можуть застосовуватись у спірних відносинах.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладені у постановах від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18, звернув увагу на те, що внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо заборони обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким вона призначена відповідно до Закону №2262-XII, зокрема у постановах від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18, від 10.09.2021 у справі №300/633/19 та від 24.09.2021 у справі №370/2610/17.
Крім того, у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив про протиправність обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Поміж іншого, як визначено частиною 5 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Отже, наведені вище висновки Верховного Суду мали бути враховані пенсійним органом під час обчислення та виплати пенсії позивача з 01.04.2019 по 01.03.2022, а також ураховуються судом у ході розгляду цієї справи.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області є протиправними, оскільки вчинені всупереч приписам частини 2 статті 19 Конституції України.
Суд зазначає, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної згідно із Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною 5 статті 17 Конституції України.
Матеріали справи свідчать, що відповідач з 01.04.2019 по 01.03.2022 здійснив нарахування пенсії позивачу, однак обмежив розмір такої.
За встановлених обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, та відсутність правових підстав для застосування до спірних відносин положень Закону №3668-VI, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обмеження пенсії позивача з 01.04.2019 по 01.03.2022 максимальним розміром.
Отже, позов слід задовольнити шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 по 01.03.2022 без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації пенсії, з урахуванням проведених виплат.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведених обставин у їх сукупності, та враховуючи межі заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 205, 242-246, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16,м. Київ,04053. РНОКПП/ЄДРПОУ: 42098368) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо непроведення з 01 грудня 2019 року по 01 березня 2022 року нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії, обчисленої відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2022, у справі № 640/24502/21, у розмірі 90% від грошового забезпечення, на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 08.06.2021 № 22/6-2490, без обмеження максимального розміру пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м, Києві здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2019 року по 01 березня 2022 року, обчисленої відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2022, у справі № 640/24502/21, у розмірі 90% від грошового забезпечення, на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 08.06.2021 № 22/6-2490 без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Липа