01 липня 2024 року м. Житомир справа № 240/8176/24
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,
встановив:
Головне управління ДПС у Житомирській області звернулось до суду із позовом, в якому просить: стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкову заборгованість в сумі 40830,93 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг. З метою стягнення податкового боргу, відповідачеві направлено податкову вимогу. Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не погашений та податкова вимога, у спосіб установлений податковим законодавством, не відкликана, позивач, як орган стягнення, просить суд прийняти рішення про стягнення з відповідача суми податкового боргу.
Ухвалою суду відкрито провадження в даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до положень частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідач перебуває на податковому обліку вГУ ДПС у Житомирській області (Житомирська ДПІ).
За відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 40830,93 грн, з яких 36428,88 грн - основий платіж, 4342,89 грн - штрафна санкція, 59,16 грн - пеня.
Оскільки, податковий борг відповідачем добровільно не погашений, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Згідно з положеннями підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Зі змісту підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, слідує, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно із положеннями підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Статтею 19-1 Кодексу визначено функції контролюючих органів, зокрема, здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів (ст. 19-1.1.22 Кодексу), функції звернення до суду у випадках, передбачених законодавством.
Згідно пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Кодексу контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Згідно п. 41.2 ст. 41 Кодексу органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
За змістом пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Кодексу контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, яким має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частки.
За відповідачем рахується податковий борг зі загальну суму 40830,93 грн.
Актом перевірки №5580/06-30-24-07/ НОМЕР_1 від 12.09.2022 встановлено порушення пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 44.1 ст. 44, п. 177.2, пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177, п. 177.10 ст 177 Кодексу, пп. 5, пп. 6 п. 6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, які ведеть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481. У зв'язку з цим, згідно із пп. 54.3.2 п. 54.3 ст 54, п. 58.1 ст. 58, п. 123.1 ст. 123 Кодексу збільшено суму грошового зобов'язання, за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 38580, 30 грн, з яких 35073, 00 грн - осоновний платіж, 3507, 30 грн - штрафна санкція, з яких не сплачено в строки визначені Кодексом 38380,30 грн, з яких 34873, 00 грн - основний платіж , 3507, 30 грн - штрафна санкція ( податкове повідомлення-рішення №0062022407 від 17.10.2022).
Актом перевірки №5580/06-30-24-07/3322210962 від 12.09.2022 та за даними інформаційних баз контролюючого органу встановлено порушення пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, пп. 49.18.2 та пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 , пп. 177.11 ст. 177 Кодексу. У зв'язку з цим, згідно із пп. 54.3.1 п. 54.3 ст 54, п. 120.1 ст. 120 Кодексу застосовано штрафні(фінансові) санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 680,00 грн - штрафної санкції (податкове повідомлення-рішення №0062032407 від 17.10.2022).
Крім того, згідно із ст. 129 Кодексу відповідачу нараховано пеню у розмірі 59,16 грн.
Актом перевірки №5580/06-30-24-07/3322210962 від 12.09.2022 встановлено порушення пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, пп. 1.1 та 1.2 п. 16(1) підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу. У зв'язку з цим, згідно із пп. 54.3.2 п. 54.3 ст 54, п. 58.1 ст. 58 Кодексу збільшено суму грошового зобов'язання на загальну суму 1711,47 грн, з яких 1555,88 - основного плтежу, 155,59 грн - штрафної санкції (податкове повідомлення-рішення №0061972407 від 17.10.2022).
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст.54 Кодексу), не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до п.57.3 ст.57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно п. 54.3 ст. 54 Кодексу - контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Правовими положеннями п.59.1 статті 59 Кодексу встановлено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова! вимога додатково не надсилається (не вручається) (ст.59,5 Кодексу).
Головним управлінням ДПС у Житомирській області було надіслано податкову вимогу форми "Ф" №6810-51 від 06.03.2019.
Податкова вимога відповідачем в адміністративному та судовому порядках не оскаржувалась, у зв'язку з чим не вважається відкликаною у порядку ст.60 Кодексу.
Відтак, грошове зобов'язання у сумі 40830,93 грн набуло статусу податкового боргу.
Згідно з п.87.11 ст.87 ПКУ орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи ненадання доказів сплати податкового боргу, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
З огляду на відсутність витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись положеннями статей 2, 139, 242-246, 251, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) про стягнення податкової заборгованості - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкову заборгованість в сумі 40830,93 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Липа