м. Вінниця
01 липня 2024 р. Справа № 120/7050/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши у м. Вінниці в письмовому провадженні клопотання представника відповідача про розгляд з викликом (повідомленням) сторін адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 03.06.2024 судом відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
19.06.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву за змістом якого останній проти задоволення позовних вимог заперечує та просить відмовити у позові.
Також у відзиві відповідач заявив клопотання про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розглянувши зазначене вище клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд зважає на таке.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин суд вважає, що дана адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України не є складною справою, а тому може бути розглянута в письмовому провадженні.
Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, відповідач у наведеному у відзиві клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень, викладених у заявах по суті справи.
Суд звертає увагу, що згідно з ч. 1, 3 ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Отже, спрощене позовне провадження є однією із форм адміністративного судочинства, встановленою законом. Відтак, розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в жодному разі не порушує права сторін на справедливий судовий розгляд.
Суд враховує, що за частиною першою статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України. При цьому, сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.
Крім того суд зазначає, що аналіз вищезазначених положень КАС України дає підстави вважати, що прийняття рішення про призначення судового засідання з викликом (повідомленням) сторін є правом суду. Вказана норма не встановлює обов'язкового прийняття рішення про призначення судового засідання з викликом (повідомленням) сторін у разі наявності про це відповідного клопотання сторони.
При цьому суд зауважує, що заявляючи клопотання про розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, відповідач не навів жодних доводів та аргументів, які свідчили б про необхідність її розгляду саме в такому порядку як і не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень, викладених у заявах по суті справи. Тобто суд вказує на те, що таке клопотання є взагалі не обґрунтоване.
Як показує практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Axen v. Germany", рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, на думку Суду, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім; заявник має надати переконливі докази на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно провести також усні слухання.
В даному ж випадку, ознайомившись із позовною заявою та матеріалами справи, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають переходу до розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Більше того, жодних перешкод у доведені своєї позиції сторонами у визначеному судом порядку розгляду справи, на переконання суду, не існує.
За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для проведення розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні, а отже, подане клопотання не підлягає задоволенню.
Принагідно суд зазначає, що дата постановлення цієї ухвали 01.07.2024 обумовлена перебуванням головуючого судді в період часу з 13.06.2024 по 27.06.2024 у відпустці.
Керуючись ст.ст. 12, 248, 256, 257, 262 КАС України, суд -
Відмовити в задоволенні клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду справи №120/7050/24 з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович