м. Вінниця
01 липня 2024 р. Справа № 120/1472/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є військовим пенсіонером та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років призначену згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ.
Позивач вважає, що розмір його пенсії повинен становити 80% відповідних сум грошового забезпечення, враховуючи те, що він був звільнений з військової служби за станом здоров'я (пп. «б» п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ) та те, що він є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи І ступеня.
Водночас, відповідачем з 01.01.2008 здійснюється нарахування та виплата пенсії у розмірі 65 % відповідних сум грошового забезпечення.
Ухвалою від 12.02.2024 судом відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтею 263 КАС України.
27.02.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Зокрема представник ГУ ПФУ у Вінницькій області зазначає, що з 01.01.2008 здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, яка була надана уповноваженим структурним підрозділом. Під час перерахунку пенсій за вислугу років з 01.01.2008 розмір пенсії склав 65% відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому, Законом України від 04.04.2006 №3591-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців», який набув чинності з 29.04.2006, внесено зміни зокрема до статті 13 Закону №2262, яка визначає розміри пенсій за вислугу років.
Представник відповідача вказує, що з 29.04.2006 збільшення розмірів пенсій за вислугу років для осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби, не передбачено Законом.
З огляду на викладене сторона відповідача вважає, що відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії позивача з урахуванням 80% відповідних сум грошового забезпечення.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши надані сторонами докази суд встановив, що ОСОБА_1 з 01.01.2007 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області, де отримує пенсію за вислугу років, призначену згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи І категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
11.01.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявою, у якій просив здійснити перерахунок пенсії виходячи з 80% від відповідних сум грошового забезпечення.
Листом від 18.01.2024 відповідач повідомив, що з 01.01.2007 ОСОБА_1 перебуваєте на обліку в Головному управлінні та отримуєте пенсію за вислугу років, відповідно до Закону №2262. Згідно пункту "а", статті 13 Закону №2262 пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров?я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Як зазначає відповідач, згідно матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 звільнений у запас, вислуга років складає 25 років. Враховуючи зазначене, розмір пенсії становить 65% (20 років вислуги - 50% + 5 років - 15%) відповідних сум грошового забезпечення.
Також відповідачем вказано, що Законом України від 04.04.2006 №3591-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців», який набув чинності з 29.04.2006, внесено зміни зокрема до статті 13 Закону №2262, яка визначає розміри пенсій за вислугу років. Тобто, з 29.04.2006 збільшення розмірів пенсій за вислугу років для осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби, не передбачено Законом.
Підсумовуючи ГУ ПФУ у Вінницькій області зазначило, що відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії позивача з урахуванням 80% відповідних сум грошового забезпечення.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Стаття 13 Закону № 2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт б статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах а і б цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Надалі, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04 квітня 2006 року за № 3591-IV внесено зміни у положення статті 13 Закону № 2262-ХІІ та пункти «б» і «в» частини першої викладено в такій редакції:
«б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт «б» статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» (пункт «в» статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43)».
Відтак, вказаними змінами виключено збільшення на 10 % відповідних сум грошового забезпечення особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до І категорії.
Так, статтею 63 Закону № 2262-ХІІ визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Згідно з цією статтею (у редакції на момент перерахунку пенсії позивача) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Таким чином, обов'язковою підставою для здійснення перерахунку пенсії є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за згаданим вище Законом.
07.11.2007 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою внесено зміни до грошового забезпечення. Вказана постанова набрала чинності з 01 січня 2008 року.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що з 01.01.2008 у відповідача виник обов'язок здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ. Однак, підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції, чинній на момент такого перерахунку, які застосовуються саме при призначенні пенсії, були відсутні.
Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону № 2262-ХІІ уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.02.2021 по справі № 0940/2217/18.
Суд зазначає, що стаття 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII Законом від 04.04.2006 за № 3591-IV (яким було виключено 10 % збільшення пенсії учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії) як і іншими Законами у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Отже системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом від 04.04.2006 за № 3591-IV зміни до статті 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII щодо розміру пенсії у відсотках, як і наступні зміни до цієї статті щодо відсоткового значення розміру пенсії, які внесені Законом від 08.07.2011 № 3668-VI та Законом від 27.03.2014 № 1166-VII стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 за результатами розгляду зразкової адміністративної справи № 240/5401/18, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019, та яке суд враховує при розгляді цієї справи.
За таких обставин суд доходить висновку про те, що застосування відповідачем при перерахунку пенсії позивача статті 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, яка регулює призначення пенсій, до правовідносин із перерахунку пенсії позивачу, та виключення у зв'язку із цим 10% збільшення відсоткового значення розміру пенсії позивача, набуте ним на момент призначення такої пенсії є протиправним.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про протиправність дій відповідача щодо здійснення нарахування та виплати пенсії позивачу без врахування 10% збільшення відсоткового значення розміру пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії.
З приводу позовних вимог, в частині визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії у зв'язку з не врахуванням 5% відповідних сум грошового забезпечення, суд зазначає, що позивач обґрунтовує позовні вимоги в цій частині тим, що він звільнений за станом здоров'я, тому відповідно до п. "а" ст. 13 Закону № 2262-ХІІ має право на 55% відповідних сум грошового забезпечення, а не 50%, як було встановлено пенсійним органом.
Так, відповідно до п. "а" ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт а статті 12): за вислугу 20 років 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про військову службу і військовий обов'язок» від 25.03.1992 №2232-ХП в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу було визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється: а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.
Згідно із пунктом 62 постанови Кабінету Міністрів УРСР Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ від 29.07.1991 №114 (далі - Положення №114) звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться:
a) у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом України Про військовий обов'язок і військову службу для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби;
б) відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом України Про військовий обов'язок і військову службу для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
Отже, з аналізу вищезазначених норм слідує, що для визначення відсотку грошового забезпечення з якого проводиться обчислення розміру пенсії (50% чи 55%) визначальне значення має форма звільнення зі служби, а саме у відставку чи у запас.
Аналогічний висновок наведено Верховним Судом у постанові від 05.02.2021 у справі №1.380.2019.000262 та постанові від 11.03.2021 у справі № 1.380.2019.002722.
Відповідно до вимог Положення №114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через хворобу на підставі п. 64 пп. "б". В той час як, особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) через хворобу на підставі п. 65 "б" вказаного Положення №114.
Згідно із пунктом 64 "б" Положення №114 (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії.
Так, з долученої до матеріалів справи копії витягу з наказу Управління внутрішніх справ України у Вінницькій області від 12.01.199 №1 о/с вбачається, що ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил на підстав п. 64 пп. "б" (через хворобу) Положення №114.
Відтак, з суд доходить висновку, що оскільки позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас через хворобу (п. 64 пп. "б" Положення №114), а не у відставку через хворобу (п. 65 пп. "б" Положення №114), то відповідно до наведених норм відсутні правові підстави для визначення розміру пенсії виходячи з 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Отже, відповідачем правомірно при значенні пенсії встановлено позивачу відсоткове значення від відповідних сум грошового забезпечення, яке передбачене для осіб, яких звільнено у запас.
Наведене вказує на те, що позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Визначаючись з приводу позовної вимоги зобов'язального характеру, суд зазначає, що позивач за змістом позовних вимог просить здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2016. Наведене не суперечить вимогам закону, у зв'язку з чим суд доходить висновку про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу саме з 01.01.2016 виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 75% від відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а інших судових витрат не встановлено, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо здійснення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 65% від відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.01.2016 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 75% від відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005; код ЄДРПОУ 13322403).
Рішення суду сформовано: 01.07.2024.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна