Справа № 756/15055/23 Головуючий у І інстанції Ткач М.М.
Провадження №22-ц/824/11100/2024 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
01 липня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Таргоній Д.О., Голуб С.А., Слюсар Т.А., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Балійчук Людмили Іванівни на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 29 березня 2024 року у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Сперіус Бум» товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про визнання недійсним договору надання позики,
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04 грудня 2023 року відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У березні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Балійчук Л.І. через систему «Електронний суд» звернулася до суду із зустрічним позовом до ТОВ «СПЕРІУС БУМ» (ТОВ« Інфінанс»), ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про визнання недійсним договору надання позики. Просила прийняти зустрічний позов до спільного розгляду із первісним позовом.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19.03.2024 зустрічна позовна заява була залишена без руху з наданням позивачу за зустрічним позовом строку для усунення її недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29 березня 2024 року зустрічний позов ОСОБА_1 визнано неподаним та повернуто позивачу.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Балійчук Л.І. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись порушення норм процесуального права, просить ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 29 березня 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що відповідно до довідки про доставку електронного листа - документа в електронному вигляді «Ухвала - без руху» від 19.03.2024, його було надіслано 21.03.2024 одержувачу на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 , документ доставлено до електронної скриньки.
Поряд із цим, направляючи копію ухвали на зазначену електронну адресу, суд першої інстанції допустив помилку при зазначенні електронної адреси, оскільки в зустрічній позовній заяві, яка була подана через підсистему «Електронний суд», указана електронна адреса представника ОСОБА_1 - адвоката Болійчук Л.І. - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, увалу суду було відправлено на електронну адресу, якою адвокат - представник ОСОБА_1 не користується та яка не зазначена в жодній заяві по суті та з процесуальних питань у справі.
Крім того, матеріали справи не містять доказів відправки даної ухвали суду позивачу за зустрічним позовом на її поштову адресу.
В порядку, передбаченому ст. 360 ЦПК України, відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.
За правилом пункту 6 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).
Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Повертаючи позовну заяву позивачу, суд виходив з того, що у встановлений судом строк позивач не виконав вимоги ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, не усунув зазначені в ухвалі суду недоліки.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначені в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».
У справі Bellet у. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Згідно положення частини четвертої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно частин 1 та 2 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З матеріалів справи вбачається, що 14 березня 2024 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Балійчук Л.І. через систему «Електронний суд» звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ТОВ «СПЕРІУС БУМ» (ТОВ« Інфінанс»), ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про визнання недійсним договору надання позики. Просила прийняти зустрічний позов до спільного розгляду із первісним позовом.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19.03.2024 зустрічна позовна заява була залишена без руху з наданням позивачу за зустрічним позовом строку для усунення її недоліків протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Залишаючи без рух зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того що позивачем не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, та не надано докази надсиланням відповідачам копії зустрічної позовної заяви і всіх доданих до неї документів, згідно переліку , у порядку, встановленому ст. 43 ЦПК України.
З довідки про доставку електронного листа вбачається, що при направленні копії ухвали від 19 березня 2024 року представнику позивача, суд першої інстанції допустив помилку при зазначенні електронної адреси, що унеможливило отримання ухвали представником позивача. Зокрема, судом в супровідному листі була зазначена адреса: «adv_ld@ukr.net».
Разом з тим, із зустрічної позовної заяви, яка сформована в системі «Електронний суд», представником позивача зазначена електронна адреса «adv_lb@ukr.net»
Таким чином, станом на 29 березня 2023 року в матеріалах справи були відсутні докази отримання позивачем чи представником позивача за зустрічним позовом від суду першої інстанції копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно положень ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Повертаючи зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції не перевірив того, чи отримав представник позивача за зустрічним позовом копію ухвали про залишення позовної заяви без руху та дійшов передчасного висновку про не виконання позивачем за зустрічним позовом ухвали суду від 19 березня 2024 року.
За таких обставин, суд не мав правових підстав повертати заяву та її повернення призвело до порушення права позивача на розгляд його позовної заяви.
При поверненні позовної заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції не звернув увагу на вищезазначене, у зв'язку з чим постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 379 ЦПК України є підставою для її скасування та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 7, 367, 374, 379, 381, 382, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Балійчук Людмили Іванівни задовольнити.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 29 березня 2024 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 01 липня 2024 року.
Судді: Д.О. Таргоній
С.А. Голуб
Т.А. Слюсар