Справа № 754/5722/24
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/11397/2024
1 липня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Деснянського районного суду міста Києва від 24 квітня 2024 року (суддя Сенюта В.О.) про передачу за підсудністю цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» про захист прав споживача,
встановив:
у квітні 2024 року позивач звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом, у якому просив визнати протиправними дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» по припиненню (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) за адресою: Чернігівська область, Ніжинський район, с. Щаснівка, вул. Лугова, 1-А; визнати протиправним та скасувати акт № 247 від 14 квітня 2021 року про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) побутовому споживачу; зобов'язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» відновити газопостачання до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» завдану моральну шкоду у розмірі 40 000грн.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що відповідач є оператором газорозподільної системи та здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу в межах Чернігова та Чернігівської області. Його батько ОСОБА_2 уклав з відповідачем договір про постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 його батько помер, а тому він, як його спадкоємець, який фактично прийняв спадщину, набув статусу сторони по договору постачання природного газу у вказане домоволодіння.
Позивач стверджував, що 17 квітня 2021 року він виявив, що хвіртка його домоволодіння зламана, невідомі особи проникли на територію його домоволодіння та на підставі акту від 14 квітня 2021 року здійснили відключення житлового будинку від газопостачання.
Позивач, звертаючись з позовом до Деснянського районного суду міста Києва, посилався на порушення відповідачем положень Закону України «Про захист прав споживачів», у зв'язку з чим наявні підстави для застосування альтернативної підсудності у порядку частини 5 статті 28 ЦПК України.
Ухвалою судді Деснянського районного суду міста Києва від 24 квітня 2024 року справу передано за підсудністю до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу судді скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення суддею норм процесуального права.
Позивач вважає, що суддя першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що спір між ним та відповідачем виник з приводу нерухомого майна, а тому до нього слід застосувати правила виключної підсудності.
Позивач вважає, що його позовні вимоги стосуються виконання зобов'язань за договором про постачання природного газу та порушення відповідачем положень Закону України «Про захист прав споживачів», тому у даному випадку можуть бути застосовані правила альтернативної підсудності, передбачені ч. 5 ст. 28 ЦПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» - Величко А.А. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу судді без змін, посилаючись на те, що спір у даній справі виник з приводу нерухомого майна. Предметом позову є зобов'язання, які виникають з приводу надання послуг розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , тому суддя дійшов правильного висновку про наявність підстав для застосування виключної підсудності.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про передачу справи на розгляд до іншого суду розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Передаючи справу на розгляд до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області, суддя виходив з того, що даний спір виник у зв'язку з отриманням позивачем послуг щодо постачання природного газу до домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак позов має бути пред'явлений за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.
Колегія суддів погоджується з таким висновком судді з таких підстав.
Відповідно до частини п'ятої статті 28 ЦПК Українипозови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Відповідно до частини шістнадцятої статті 28 ЦПК Українипозивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 30 ЦПКУкраїни позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Тлумачення частини першої статті 30 ЦПКУкраїни свідчить, що правила виключної підсудності застосовуються до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, які виникають із приводу нерухомого майна, в тому числі з приводу виконання зобов'язань за договором про постачання природного газу до житлового будинку.
У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 ГПК Українинеобхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередній об'єкт спірних правовідносин.
Доводи позивача про наявність у нього права пред'явити позов про захист прав споживачів за своїм місцем проживання є необґрунтованими, з огляду на наявність позовних вимог, які підлягають розгляду за правилами виключної підсудності.
Отже, оскаржувана ухвала судді постановлена з додержанням норм процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки при постановленні ухвали про направлення справи по підсудності суддя не допустив порушення норм процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу судді Деснянського районного суду міста Києва від 24 квітня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач І.М. Рейнарт
Судді Г.М. Кирилюк
Т.І. Ящук