справа №754/11863/24 головуючий у суді І інстанції Татаурова І.М.
провадження №33/824/1296/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
26 червня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Березовенко Р.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Фещенка Ігоря Станіславовича на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 17 січня 2024 року, якою:
закрито провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, з вищою освітою, не працюючої, розлученої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення,-
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 17 січня 2024 року провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП - закрито на підставі ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням, представник потерпілого ОСОБА_1 - адвокат Фещенко Ігор Станіславович 01 лютого 2024 року подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову Деснянського районного суду м. Києва від 17 січня 2024 року та визнати винною ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що в судовому засіданні, а ні потерпілим, а ні ОСОБА_2 не заперечувалось того факту, що малолітній син потерпілого - ОСОБА_3 є свідком події. Останній у присутності матері та батька в судовому засіданні повідомив, що в момент ДТП, він стояв позаду автомобіля Ford д.р.н. НОМЕР_1 та бачив як транспортний засіб Toyota д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 під'їжджаючи до автомобіля не дотримався дистанції та здійснив зіткнення з відкритими дверима автомобіля Ford д.р.н. НОМЕР_1 . Також свідок Кирило повідомив, що бачив у водія автомобіля Toyota д.р.н. НОМЕР_2 під час керування ТЗ в руках предмет, схожий на телефон. Після зіткнення, ОСОБА_2 вийшла з автомобіля, побачила пошкодження, та від'їхала на декілька метрів вперед, після чого прийшов батько та викликав поліцію. Дані свідчення свідка судом не взятого до уваги при ухваленні судового рішення.
Разом з тим, ОСОБА_1 заперечує будь-які свідчення ОСОБА_4 , оскільки після зіткнення автомобілів та до його приходу до місця ДТП пройшло менше ніж хвилина, що підтверджується відеозаписом з камери вуличного спостереження, яка наявна в матеріалах справи. На місці події та біля будинку цього свідка він не бачив, в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 будь-які дані стосовно свідків події відсутні.
Також, вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджується характером пошкоджень автомобіля, який належить ОСОБА_1 . Даний автомобіль має значну вм'ятину у правому передньому крилі та на передньому бампері з правого краю містяться царапини, що свідчить про зіткнення двох транспортних засобів.
Звертає увагу, що з фото та відео з місця події прослідковується, що задня частина автомобіля Тоуоtа д.р.н. НОМЕР_2 вказує на те, що транспортний засіб рухався від місця розташування автомобіля Ford, д.р.н. НОМЕР_1 , а виворіт передніх коліс в право дають підстави дійти висновку, що водій ОСОБА_2 намагалася створити ситуацію при якій вона нібито рухалась посередині дороги з достатньою дистанцією до автомобілів, що припарковані з права та зліва.
Вважає, що наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, підтверджують порушення водієм ОСОБА_2 вимог пункту 13.1 ПДР, знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з подією ДТП та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
У судовому засіданні 28 лютого 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Баладига Сергій Павлович на підтвердження доводів апеляційної скарги надав висновок експерта №18/24 за результатами проведення автотехнічної експертизи від 31 січня 2024 року.
У судовому засіданні 08 квітня 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Зленко Юрій Вікторович подав рецензію №07/Р/24 від 05 квітня 2024 року на висновок експерта №18/24 за результатами проведення автотехнічної експертизи від 31 січня 2024 року.
У судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 та його представник - адвокат Баладига Сергій Павлович вимоги апеляційної скарги підтримали. Надали листа судового експерта ОСОБА_5 відповідно до якого у Заяві та в текстовій частині Висновку експерта №18/24 від 31 січня 2024 року допущено технічну помилку - невірно вказано державний реєстраційний номер автомобіля Toyota Camry, яким керувала водій ОСОБА_2 «Toyota Camry, д.р.н. НОМЕР_3 », а фактично, згідно наданих на дослідження матеріалів автомобіль має державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 ».
У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та її представник - адвокат Зленко Юрій Вікторович заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважаючи постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
При розгляді справи місцевий суд не дотримався вказаних положень закону.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №524135 від 19 серпня 2023 року «19 серпня 2023 року 15 год. 03 хв. в м. Київ по вул. Закревського 97А водій керуючи автомобілем TOYOTA д.н. НОМЕР_2 не врахувала дорожню обстановку не дотрималась безпечного інтервалу та здійснила наїзд на припаркований з відкритими дверима автомобіль FORD д.н. НОМЕР_1 внаслідок чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками».
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, як порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу (п. 13.1 ПДР України).
Закриваючи провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП - на підставі ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення, суддя першої інстанції виходив із того, що за сукупності наявних в матеріалах справи доказів водій ОСОБА_2 19 серпня 2023 року о 15:03 год. по вул. Закревського, 97-А в м. Києві не допускала порушення п. 13.1 ПДР України, а під час судового розгляду, учасники справи клопотань про призначення авто-технічної та трасологічної експертиз не заявляли.
Проте повністю з такими висновками судді першої інстанції погодитись не можна з таких підстав.
Суд зобов'язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 124 КпАП України передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, суд під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України повинен встановити, чи була дорожньо-транспортна подія, чи були отримані пошкодження транспортними засобами, діями якої особи завдано цієї шкоди, а також, які положення правил дорожнього руху було порушено вказаною особою.
В даному провадженні суд перевіряє: чи мала місце дорожньо-транспортна подія, чи порушила особа, яка притягується до адміністративної відповідальності правила дорожнього руху, та чи є причинно-наслідковий зв'язок між порушенням правил дорожнього руху та дорожньо-транспортною подією.
Згідно з п. 1.1 ПДР України, ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідно до п. 13.3 ПДР України, під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Пункт 1 ПДР України визначає безпечний інтервал як відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об'єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновком експерта.
Відповідно до положень ст. 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації. Експерт зобов'язаний з'явитися на виклик органу (посадової особи) і дати об'єктивний висновок у поставлених перед ним питаннях. Експерт має право знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета експертизи, заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку; з дозволу органу (посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, ставити особі, яка притягається до відповідальності, потерпілому, свідкам запитання, що стосуються предмета експертизи; бути присутнім при розгляді справи.
Згідно п. 24 Постанови Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року №14 звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
Апеляційний суд враховує, що експертиза за висновком №18/24 за результатами проведення автотехнічної експертизи від 31 січня 2024 року проведена за заявою ОСОБА_1 який є власником автомобіля FORD д.н. НОМЕР_1 , при дослідженні використано фотокопії схеми матеріалів адміністративної справи та фото з місця події, що свідчить про те, що висновки експерта ґрунтуються на належних і достовірних вихідних даних, які узгоджуються із іншими доказами, зібраними у цій справі.
З висновку експерта №18/24 за результатами проведення автотехнічної експертизи від 31 січня 2024 року, з урахуванням листа судового експерта про технічну помилку, встановлено, що у дорожньо-транспортній ситуації, що склалася, водій автомобіля Toyota Camry, д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 при об'їзді перешкоди у вигляді статичного автомобіля Ford Focus д.р.н. НОМЕР_1 , повинна була дотримуватися безпечного інтервалу, тобто діяти у відповідності до вимог п.п. 13.1, 13.3 ПДР України. В даній дорожній обстановці, водій автомобіля Toyota Camry, д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , виконуючи належним чином вимоги п.п.13.1, 13.3 ПДР України, мала технічну можливість уникнути наїзду на нерухомий автомобіль Ford Focus д.р.н. НОМЕР_1 . В даній дорожній обстановці, при наявному для даної версії комплексі вихідних даних, дії водія автомобіля Toyota Camry, д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.п. 13.1, 13.3 ПДР України, і з технічної точки зору, знаходились в причинному зв'язку з виникненням аварійної обстановки та наїздом на нерухомий автомобіль Ford Focus д.р.н. НОМЕР_1 . При викладених у рамках даної версії обставинах, технічна можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди однобічними діями водія автомобіля Ford Focus д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 не визначалася, а повністю залежала від дій водія автомобіля Toyota Camry, д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 по дотриманню нею вимог п.п. 13.1, 13.3 ПДР. В даній дорожні обстановці, при наявному для даної версії комплексі вихідних даних, водій ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути пригоди. В діях водія автомобіля Ford Focus д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 невідповідностей вимогам ПДР України, які б, з технічної точки зору, були умовою створення аварійної обстановки або знаходились в причинному зв'язку з настанням пригоди, не вбачається.
Такий висновок узгоджується з наявними у справі наведеними вище доказами в їх сукупності. Ці докази є послідовними, доповнюють один одного з достатнім взаємним зв'язком між собою, та свідчать про те, що подія ДТП відбулась саме у такий спосіб, як це вказано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №524135 від 19 серпня 2023 року.
Надаючи оцінку поданій представником ОСОБА_2 рецензії №07/Р/24 від 05 квітня 2024 року на висновок експерта №18/24 за результатами проведення автотехнічної експертизи від 31 січня 2024 року апеляційний суд враховує положення Наказу Міністерства юстиції України від 03 лютого 2020 року №335/5 «Про затвердження Порядку проведення рецензування висновків судових експертів»
Пункт 2 вказаного Порядку визначає, що метою рецензування висновків судових експертів є вдосконалення професійної майстерності експертів, поліпшення якості та обґрунтованості їх висновків. Рецензування не проводиться з метою спростування чи підтвердження висновків.
Таким чином, за відсутності іншого експертного висновку щодо події ДТП, яка мала місце 19 серпня 2023 року, рецензія №07/Р/24 від 05 квітня 2024 року не спростовує обставин, встановлених судовим експертом ОСОБА_5 у висновку №18/24 від 31 січня 2024 року.
Отже, оцінивши наведені вище докази в їх сукупності, які є належними та достатніми щодо підтвердження доведення порушення ОСОБА_2 пункту 13.1 ПДР, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в її діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Апеляційний суд не приймає до уваги та оцінює критично пояснення ОСОБА_2 в частині того, що вона рухалася з дотриманням безпечного інтервалу, оскільки вказане спростовується відомостями, які зафіксовані на схемі місця ДТП, фотозображеннях із місця ДТП, розміщенням транспортних засобів на дорозі після ДТП, характером та локалізацією пошкоджень на транспортних засобах та сукупністю наданих пояснень учасниками ДТП.
Наведене вказує на помилковість висновків судді місцевого суду про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Правила ч. 2 ст. 38 КУпАП визначають строки накладення адміністративного стягнення. Дана норма регламентує, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій і четвертій цієї статті.
У ст. 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Разом з тим, сплив строку накладення адміністративного стягнення, на відміну від відсутності в діях особи складу чи події адміністративного правопорушення, або ж вчинення особою дій в стані крайньої необхідності чи необхідної оборони, є очевидно нереабілітуючою підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
У зв'язку із цим, постанова судді Деснянського районного суду м. Києва від 17 січня 2024 року не може визнаватись законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови, якою ОСОБА_2 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрити провадження у справі щодо неї на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, Київський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Фещенка Ігоря Станіславовича - задовольнити.
Постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 17 січня 2024 року, відповідно до якої провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито на підставі ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
На підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі щодо ОСОБА_2 закрити, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: Р.В. Березовенко