Справа № 755/7163/23 Головуючий І-ої інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/903/2024 Доповідач: ОСОБА_2
26 червня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
потерпілої - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року відносно ОСОБА_8 ,
Цим вироком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 16.01.2017 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком - 2 (два) роки; 13.12.2017 року вироком Деснянського районного суду м. Києва за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
Згідно ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_8 обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, а також періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_8 судом не обирався.
Зараховано в строк покарання ОСОБА_8 , строк його попереднього ув'язнення -19.05.2023 року, із розрахунку один день попереднього ув'язнення дорівнює одному дню позбавлення волі. В порядку ч.4 ст.174 КПК України скасовано арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 31.05.2023 року.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно вироку, у період дії Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, а також Указу Президента України №757/2022 від 07.11.2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.11.2022 року, 19.05.2023 року, приблизно о 00:05 год., ОСОБА_8 , перебуваючи поблизу будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де помітив автомобіль марки «Рено Сандеро», маючи умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до сховище, а саме з салону автомобіля марки «Рено Сандеро», двері та вікна якого були зачинені автомобільним ключем на центральний замок, що об'єктивно технічно обмежувало та перешкоджало вільному доступу та потраплянню сторонніх осіб до майна, що знаходилось в салоні автомобіля, а отже, доступу до сховища, яке є володінням особи, яка користується автомобілем - ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, з проникненням до сховища, у період воєнного стану, діючи з корисливих мотивів, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_8 підійшов до вказаного автомобіля та шляхом нанесення удару невстановленим предметом по склу передніх пасажирських дверцят вказаного вище автомобіля, розбив скло, проник до салону вищевказаного автомобіля, звідки таємно викрав термокружку з ручкою, об?ємом 400 мл, вартістю 98 грн. 00 коп., автомобільний зарядний пристрій з двома шнурами, вартістю 140 грн. 00 коп., автомобільний підстаканник до автомобіля марки «Рено Сандеро», вартістю 90 грн. 00 коп., упаковку цукерок цукерок «Yumm Gummi» ROSHEN Frozen Yogo Juice+Yogurt, Baroro 70 1/g, вартістю 31 грн. 90 коп., упаковку цукерок «Yumm Gummi» ROSHEN STICKS With Filling, вагою 70 г, вартістю 34 грн. 10 коп., упаковку зі станками для гоління «Gilette 2», у кількості 5 шт., вартістю 59 грн. 00 коп., замок багажника заднього у зборі до автомобіля марки «Рено Сандеро» з маркуванням «MGI», вартістю 369 грн. 00 коп., які належать ОСОБА_11 .
Після цього, ОСОБА_8 , з вищезазначеним майном, яке належить ОСОБА_9 , з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав матеріальної шкоди потерпілій на загальну суму 822 гривні 00 копійок.
Прокурор у кримінальному провадженні, не погоджуючись із вироком суду подав апеляційну скаргу, в якій просить дослідити матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, скасувати вирок суду в частині призначеного покарання в зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості. Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. В решті вирок суду залишити без змін.
В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що суд приймаючи рішення про наявність підстав для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, належним чином свого рішення не мотивував, не навів конкретних і переконливих аргументів на підтвердження висновку щодо ступеня суспільної небезпечності та можливості виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства формально зазначивши, що врахувавши тяжкість злочину і особу обвинуваченого, не надав оцінки обставинам, що мають значення для призначення законного та справедливого покарання, яке б відповідало вимогам ст. 65 КК України. Так, суд, без посилання на конкретні обставини, врахував щире каяття ОСОБА_8 , думку потерпілої сторони, поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, спосіб життя останнього, його тісні соціальні зв'язки.
Прокурор вважає, що суд не врахував того, що ОСОБА_8 , неодноразово судимий, в тому числі за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, відбував покарання у виді позбавлення волі, належних висновків для себе не зробив та вчинив нове кримінальне правопорушення в особливий період в умовах воєнного стану. Також ОСОБА_8 , будучи особою працездатного віку, ніде не працює та не займається суспільно-корисною працею, на обліку в центрі зайнятості не перебуває. На думку прокурора, призначене обвинуваченому покарання з застосуванням статей 75, 76 КК України є надмірно м'яким та не сприятиме його виправленню та перевихованню. Зазначена норма КК України в даному кримінальному провадженні не підлягала застосуванню.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, позицію потерпілої, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла наступного. Висновки суду відносно фактичних обставин справи, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення в апеляційній скарзі не заперечуються. Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Вид і розмір покарання, призначеного обвинуваченому судом першої інстанції за ч. 4 ст. 185 КК України прокурором не оспорюється і з таким рішенням суду першої інстанції погоджується й колегія суддів. Разом з тим, на переконання сторони обвинувачення судом першої інстанції безпідставно звільнено обвинуваченого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком. Апеляційний суд, перевіривши та враховуючи дані, що характеризують обвинуваченого, вважає доводи прокурора вмотивованими.
Зокрема суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_8 покарання в межах санкції ч.4 ст. 185 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином, дослідив та врахував дані, що характеризують особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; відношення обвинуваченого до вчиненого, а саме те, що він щиро розкаявся у вчиненому, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій, відсутність претензій з боку потерпілої, а також конкретні обставини справи та розмір викраденого майна.
Вирішуючи питання про звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, суд врахував дані про особу обвинуваченого, також думку потерпілої, яка не має претензій до обвинуваченого та просила призначити покарання з випробуванням, наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання, поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, спосіб його життя, тісні соціальні зв'язки, та дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_8 без ізоляції від суспільства та звільнення його від покарання з випробовуванням, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання буде достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень (злочинів, кримінальних проступків).
Апеляційний суд враховує, що обставинами, що пом'якшують покарання відповідно до вироку є щире каяття обвинуваченого та відшкодування ним завданої матеріальної шкоди, відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого. Колегія суддів також враховує позицію потерпілої сторони в частині призначеного покарання обвинуваченому, що дає підстави для призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, визначеного санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.
Разом з тим, як обґрунтовано вказує прокурор судом в достатньому обсязі не враховано того, що ОСОБА_8 , вчинив тяжкий злочин в умовах воєнного стану, таємно викрав чуже майно з проникненням в сховище, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, суспільно-корисною працею не займається, тобто не звернуто увагу на обставини і характер вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.
Крім того, як встановлено з матеріалів справи, що ОСОБА_8 раніше неодноразово був засуджений за вчинення корисливих кримінальних правопорушень до реальної міри покарання, належних висновків для себе не зробив та продовжив злочинну діяльність, вчинивши нове кримінальне правопорушення проти власності, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким.
Будучи особою працездатного віку, наявних даних на підтвердження про офіційне працевлаштування обвинуваченого, матеріальне утримання ним дітей чи інших осіб у провадженні не має. Крім того, у провадженні відсутні дані про спосіб життя ОСОБА_8 та його тісні соціальні зв'язки, на що послався суд у вироку звільняючи останнього від покарання з випробуванням.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає, що позиція потерпілої сторони щодо призначення покарання з випробуванням не є обов'язковою для суду, натомість враховується в сукупності з обставинами, передбаченими ст. 65 КК, і не має над ними юридичної переваги.
При цьому, апеляційний суд вважає, що матеріали справи не містять обґрунтованих даних, які б свідчили про можливість виправлення обвинуваченого без відбуття реальної міри покарання за наведених обставин, у зв'язку із чим застосування статей 75, 76 КК України судом є невмотивованим та безпідставним в даному випадку.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
Керуючись ст.ст.405,407, п. 4 ч. 1 ст. 409, п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 задовольнити.
Вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року відносно ОСОБА_8 скасувати в частині звільнення його від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75, ст. 76 КК України.
Вважати ОСОБА_8 засудженим за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Строк відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з дня фактичного затримання в ході звернення вироку до виконання.
В решті вирок суду залишити без змін. Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржений у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Судді:
_______________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4