Справа №369/8279/24 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
№11-кп/824/4305/2024 Доповідач: ОСОБА_2
27 червня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
за участю захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого- ОСОБА_8 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в режимі ВКЗ з ДУ "Київській слідчий ізолятор № 13" апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 травня 2024 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця провінції Фуцзянь Китайської Народної Республіки, громадянина КНР, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимий,
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 травня 2024 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 , строк тримання під вартою на 60 діб до 23 липня 2024 року.
Захисник ОСОБА_7 , не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану ухвалу, та застосувати відносно ОСОБА_8 інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_2 ., з носінням електронного браслету.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник зазначив, що судом належним чином не перевірено обґрунтованість клопотання прокурора та всупереч вимог діючого законодавства і практики Європейського суду з прав людини, продовжено застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою за відсутності будь-яких доказів на підтвердження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
За доводами апелянта, ухвалюючи рішення про продовження строку тримання під вартою, судом в достатній мірі не враховано дані про особу обвинуваченого, що ОСОБА_9 має діагноз анемія, церебальна мікроангіопатія, атрофічний процес, ретроцелебелярна кіста та потребує проведення консультацій нейрохірурга з можливістю подальшого лікування або оперування. Утримуючись в СІЗО він постійно страждає від болю, та не в змозі навіть поскаржитись на хворий стан, бо не володіє українською та російською мовами.
Також адвокат стверджує, що стороною обвинувачення не надано достатніх доказів на підтвердження існування ризиків того, що обвинувачений може переховуватись від органівдосудового розслідування та суду.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 звертає увагу, що в інтересах свого підзахисного орендував однокімнатну квартиру в АДРЕСА_3 за адресою: АДРЕСА_4 , заключивши договір оренди майна з власником квартири ОСОБА_10 для проживання громадянина КНР ОСОБА_9 .
Також обвинувачений не має намірів незаконно впливати на свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Як вважає захисник, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту зможе в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку.
Заслухавши доповідь судді щодо змісту ухвали місцевого суду та основних доводів апеляційної скарги, обговоривши їх, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд у відповідності до вимог ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За результатами апеляційного перегляду ухвали суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального закону судом належно дотримані.
Як вбачається з представлених до апеляційного суду матеріалів, у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває на розгляді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023000000000549 від 30.05.2023 року, по обвинуваченню ОСОБА_8 , громадянина іноземної держави Китайської народної республіки, у вчинені особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст.114 КК України, проти основ національної безпеки України, під час дії воєнного стану з мірою передбаченого покарання у виді позбавлення волі до 15 років з конфіскацією майна.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 травня 2024 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 до 23 липня 2024 року включно.
Розглядаючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд першої інстанції послався на те, що реальним на даний момент є існування ризиків переховування обвинуваченого від суду, що унеможливить встановлення істини у кримінальному провадженні та виконання завдань кримінального провадження, передбаченого ст.2 КПК України.
Суд також навів обставини, які ним були враховані при продовженні обраного запобіжного заходу обвинуваченому, а саме тяжкість злочину, який інкримінуються обвинуваченому та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення винуватості, дані про особу ОСОБА_8 , що обвинувачений неодружений, не має міцних соціальних зв'язків, та постійного місця проживання, ніде офіційно не працевлаштований, переховувався від органу досудового розслідування.
Стосовно поганого стану його здоров'я, на який посилається захисник ОСОБА_7 в апеляційній скарзі то слід зазначити, в матеріалах справи, що надійшли до апеляційного суду, відсутні дані, що вказують про неможливість утримання ОСОБА_8 в умовах СІЗО за станом здоров'я.
Колегія суддів вважає, що ухваливши рішення про продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд обґрунтовано врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 та інші обставини, передбачені ст.178 КПК України, які в сукупності можуть свідчити про існування ризиків переховування від правосуддя та інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Суд також визнав, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити запобігання встановленим ризикам.
Предметом судового розгляду були і ті обставини, на які посилається захисник в поданій апеляційній скарзі, в тому числі клопотання захисника і обвинуваченого про зміну останньому запобіжного заходу на інший, не пов'язаний із триманням під вартою, яке залишено судом без задоволення.
В той же час суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в частині продовження обраного обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на стадії судового розгляду, в межах апеляційного розгляду не може вдаватися до оцінки обґрунтованості висунутого обвинувачення, яке вже є предметом розгляду судом першої інстанції, а також вирішення питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочинів.
З огляду на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. ст. 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 ,- залишити без задоволення.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 травня 2024 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4