Провадження № 33/821/288/24 Справа № 695/2001/23 Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Бойко Н. В. Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А.
28 червня 2024 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Соломка І.А., при секретарі Бєлан О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення №695/2001/23 щодо ОСОБА_1 , що надійшли з Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , -
Постановою Золотніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2024 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковувавних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік; постановлено стягнути на користь держави судовий збір у сумі 605,60 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, водій ОСОБА_1 21 травня 2023 року о 05:07 год. в м. Золотоноша, по вул. Черкаська, 106, керував автомобілем NISSAN PATROL, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився у присутності свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19.03.2024 у справі №695/2001/23 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно нього, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Апеляційну скаргу обгрунтував тим, що його вина не підтверджена належними та допустимими доказами і ґрунтується лише на протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки інші належні та допустимі докази його вини в адміністративних матеріалах відсутні. Зазначив, що 21.05.2023 близько 5 годин ранку він разом з ОСОБА_2 був на рибалці. Коли їхали з рибалки вранці на автомобілі Ніссан за кермом був ОСОБА_2 , а він поряд спав на передньому сидінні. Він прокинувся від удару та побачив стіну. Вийшовши з автомобіля, він пішов до водійського місця, так як ОСОБА_2 вийшов та не заглушив авто. Обійшовши авто він сів за кермо автомобіля, але авто не міг заглушити, так як після удару ключ в замку не повертався, оскільки був зігнутий. Коли він сидів в авто на пасажирському сидінні та пересідав на водійське сидіння - до авто спереду підійшов чоловік, як пізніше з'ясувалось, це був ОСОБА_3 , та вони разом заглушили авто. ОСОБА_3 запитав чи немає тяжких травм, чи потрібна медична допомога та пішов від них. Через декілька хвилин з під капоту почав іти пар та дим. Оскільки ОСОБА_2 , здійснив наїзд на паркан і вдарив в стіну будинку АДРЕСА_2 , була пошкоджена проводка та радіатор автомобіля, він вирішив відігнати авто від будинку, відігнавши його, заглушив.
На вулиці був ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_4 , яка подумала , що він буде тікати з місця ДТП. Вийшовши з авто, він побачив, що ОСОБА_2 зник з місця ДТП, він телефонував до знайомих, щоб розшукали останнього, однак йому повідомили, що вдома його немає і телефон виключений.
25.05.2023 ОСОБА_2 вийшов на зв'язок та приніс розписку від ОСОБА_3 (потерпілого) про відшкодування ОСОБА_2 завданої шкоди, яка трапилась внаслідок ДТП, що сталась 21.05.2023 АДРЕСА_3 , така ж сама розписка була написана від ОСОБА_5 , власниці будинку АДРЕСА_4 , розписки долучені до матеріалів справи. Також на протязі місяця ОСОБА_2 був відремонтований і автомобіль Ніссан.
Зазначив, що на його пропозиції до ОСОБА_2 звернутись до працівників поліції та розповісти, що він був за кермом автомобіля, останній відмовлявся , так як перед цим на автодорозі Золотоноша-Черкаси за його участю вже було ДТП, і він боявся, що його позбавлять права на керування транспортними засобами, але пізніше погодився дати пояснення в суді.
Зауважив, що свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в суді підтвердили, що за кермом був ОСОБА_2 , який зник з місця ДТП, а він в момент ДТП не керував автомобілем.
Суд не взяв до уваги показання даних свідків, при цьому не навів жодного доказу, який би стверджував, що дані покази є неправдивими.
Заслухавши думку представника ОСОБА_1 - адвоката Зеленого Ю.В., який в режимі відеоконференції підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України, передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі : керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд, у відповідності до приписів ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Висновки суду про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Незважаючи на позицію ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі і перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 309228 від 21.05.2023, згідно якого водій ОСОБА_1 21 травня 2023 року о 05 годині 07 хвилин в м. Золотоноша, по вул. Черкаська, 106, керував автомобілем NISSAN PATROL, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився у присутності свідків. Під час складання працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч 1 КУпАП, ОСОБА_1 був присутній, копію даного протоколу відмовився отримувати. Зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 не зазначив, від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення відмовився;
- направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.05.2023 до КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня», згідно якого інспектором СРПП Золотоніського РВП лейтенантом поліції Наумейко О.В. були виявлені у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, та даний водій відмовився від проходження огляду на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я;
- копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 309229 від 21.05.2023, згідно якого водій ОСОБА_1 21 травня 2023 року о 05 годині 07 хвилин в м. Золотоноша, по вул. Черкаська, 106, керуючи автомобілем NISSAN PATROL, державний номерний знак НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив наїзд на паркан, пошкодивши останній. В результаті зіткнення транспортний засіб отримав механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 789954 від 21.05.2023 за ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 за керування автомобілем NISSAN PATROL, д.н.з. НОМЕР_2 , без посвідчення водія, реєстраційного документа на т/з та поліса ОСЦПВ власників наземних т/з;
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 , наданими поліцейським після ДТП, згідно яких 21.05.2023 близько 05 год 10 хв він перебував вдома за адресою: м. Золотоноша, вул. Черкаська, 106/2, та відпочивав, почув удар в будинок, вибіг на вулицю, де помітив автомобіль NISSAN PATROL, д.н.з. НОМЕР_2 , в салоні якого на місці водія знаходився невідомий йому чоловік у військовій формі, після чого він запропонував йому вимкнути двигун, запитав про стан його здоров'я та сказав своїй дружині гр. ОСОБА_4 щоб зателефонувала до поліції. Після чого вказана особа заглушив двигун та вийшов з автомобіля. По приїзду поліції на вимогу пред'явити посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб вказана особа відмовилася. Після чого поліцейський назвав його ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителем АДРЕСА_1 , та вказана особа підтвердила, що це дійсно він;
- письмовими поясненнями ОСОБА_4 , наданим поліцейським про те, що 21.05.2023 близько 05 год 10 хв вона перебувала за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , та відпочивала. Почула сильний гуркіт, вийшовши на подвір'я, побачила, що в дворі у квітнику стоїть автомобіль джип NISSAN PATROL, д.н.з. НОМЕР_2 ,, за кермом сидів чоловік, який назвався ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На автомобілі спереду було виявлено сліди зіткнення. У сусідів звалено три секції залізобетонного паркану, та від удару в стіну будинку була зрушена цегла. ОСОБА_1 ніяких пояснень не надавав, лише сказав, що все відремонтує, та щоб вона не повідомляла поліцію про дану подію. Також біля подвір'я на тротурі були видимі сліди автомобіля, які проходили через подвір'я їх сусідів і їхнє подвір'я. Ймовірно гр. ОСОБА_1 намагався виїхати через ворота її двору, пошкодивши стійку та металопрофіль на воротах. Від ОСОБА_1 було чути запах алкоголю та його поведінка була ненормальною;
- письмовими поясненнями ОСОБА_6 , наданими поліцейським про те, що 21.05.2023 близько 05 год 07 хв, перебуваючи вдома, почув сильний гуркіт, при цьому цеглини зі стіни будинку впали на ліжко. Вийшовши на подвір'я, побачив як автомобіль NISSAN PATROL, д.н.з. НОМЕР_2 , намагається виїхати через ворота його сусідки. Підійшовши до автомобіля , побачив, що за кермом перебував чоловік, який в подальшому представився ОСОБА_1 . Під час спілкування з ОСОБА_1 - він мав ознаки алкогольного сп'яніння. Також останній говорив, що все відремонтує і щоб вони не телефонували в поліцію.
Крім того, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується відеозаписами з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, та вказані відеозаписи були досліджені у судовому засіданні міськрайонного суду та детально осписані в постанові суду, на них зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, в результаті чого був складений стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції належно встановлені обставини, які дають обґрунтоване право притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому статтею 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 р. №1452/735 (далі Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 (зі змінами) (далі Порядок), відповідно до яких особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Так, згідно п.7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до пункту 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків, складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп'яніння, на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я є підставою для притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Судом апеляційної інстанції були переглянуті диски з відеозаписом події від 21.05.2023, з яких вбачається, що цього ж дня 05:07 год. в м. Золотоноша, по вул. Черкаська, 106, ОСОБА_1 керував автомобілем NISSAN PATROL, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився у присутності свідків.
Так, на відео відображено, що працівники поліції прибувають на місце дорожньо-транспортної пригоди, яку вчинив ОСОБА_1 , керуючи автомобілем NISSAN PATROL, на місцевості видно, що вказаний автомобіль в'їхав у приватну садибу, зваливши залізобетонний паркан та пошкодивши стіну із цегли у будинку. Жителі будинку, у дворі яких відбулися ці події пояснили працівникам поліції, що за кермом автомобіля NISSAN PATROL перебував , саме ОСОБА_1 , він навіть хотів залишити місце ДТП, однак йому завадило дерево - вишня.
На пропозицію працівників поліції надати документи, що посвідчують його право на керування транспортним засобом, а саме : посвідчення водія, реєстраційні документи та страховий поліс, ОСОБА_1 відповів, що в нього є такі документи, але він їх надавати зараз не буде, при цьому стверджував, що він не керував вказаним транспортним засобом, не є водієм, та просив працівників поліції не знімати його на камеру та покидав місце дорожньо-транспортної пригоди. На неодноразові звернення працівників поліції до ОСОБА_1 назвати своє прізвище, ім'я по батькові, останній відмовлявся, говорив, що «скаже тільки не на камеру». На пропозицію надати пояснення щодо обставин події ОСОБА_1 відмовився, сказав, що це не він їхав, а «хлопці наші», однак назвати прізвища хто керував транспртним засобом відмовився. На запитання людей (свідків) чому сідав за кермо, якщо випив, ОСОБА_1 казав «так получилось» (відео 0000021_100083_2023052058_0072 , 05:24:26), та обіцяв все відновити.
Під час спілкування з ОСОБА_1 працівниками поліції у нього були встановлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, тому останньому було запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, на місці ДТП за допомогою приладу «Драгер», або в медичному закладі КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня», на що ОСОБА_1 відповів, що відмовляється проходити огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та погодився пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі (відео 0000021_100083_20230521053058_0074, 05:35:08). Однак, в подальшому ОСОБА_1 демонструючи неправомірну поведінку, на повторну пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою Алкотест 6810, або в медичному закладі КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня», зазначив, що «не керував, ні, він не був за кермом, він не згідний, він все сказав, повторювати не буде» - відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, у присутності двох свідків (відео 0000021_100083_20230521055558_0079, 06:00:21).
Слід зауважити, що так як працівниками поліції було встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому на місце події були викликані представники ВСП, однак у розмові з ними ОСОБА_1 не визнавав себе винним, стверджував, що він не є військовослужбовцем, не має військового звання, та він є цивільною особою (відео 0000021_100083_20230521055058_0078, 05:54:09).
Враховуючи наявність зафіксованих відеокамерами поліцейських відомостей, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави ставити під сумнів дані протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не протирічать один одному, що свідчить про їх об'єктивність.
Доводи апелянта про те, що він 21.05.2023 о 05:07 год. не перебував за кермом автомобіля NISSAN PATROL, д.н.з. НОМЕР_2 , ним керував ОСОБА_2 , а в цей час він спав на передньому сидінні вказаного автомобіля, є надуманими та спростовуються матеріалами справи, поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , які вони надали безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди , і які зафіксовані на відеокамері, та в подальшому виклали свої пояснення поліцейським в письмовій формі, а також відеозаписом події, що міститься на дисках, і суд першої інстанції, дослідивши наявні докази, надав їм відповідно належну оцінку.
Твердження апелянта ОСОБА_1 про те, що свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в суді першої інстанції підтвердили, що за кермом був ОСОБА_7 , який зник з місця ДТП, а ОСОБА_1 в момент ДТП не керував автомобілем, є неспроможними, і як вбачається зі змісту оскарженої постанови, суд детально проаналізував покази вказаних свідків, які вони надавали безпосередньо після ДТП поліцейським та в судовому засіданні суду першої інстанції, і показання , надані ними в суді, які не узгоджуються з дослідженими в суді матеріалами справи, в тому числі суперечать даним відеозаписів, не прийняв до уваги, прийшовши до висновку щодо їх сумнівності, оскільки вони є непереконливими, нечіткими, непослідовними, нелогічними, зважаючи на те, що в судовому засіданні суду першої інстанції вказані свідки не змогли пояснити причини зміни своїх показів.
Натомість в письмових показаннях, наданих поліцейським 21.05.2023, вищезгадані свідки пояснили, що за кермом автомобіля перебував чоловік, який назвався ОСОБА_1 , що узгоджується з відеозаписами та іншими доказами по справі, які приймає до уваги суд першої інстанції . З даним висновком міськрайонного суду погоджується і апеляційний суд.
Доводи ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 відшкодував завдану шкоду ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що на думку апелянта свідчить про відсутність його вини, є безпідставними з огляду на те, що суд першої інстанції критично розцінив письмові розписки вказаних громадян про сплату матеріальної шкоди ОСОБА_2 , оскільки свідки під час складання протоколу підтверджували, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем та саме ним завдано матеріальну шкоду, і як вбачається з відеозапису апелянт вирішував з потерпілими питання про відшкодування шкоди, завданої ДТП , не заперечуючи причетності до неї.
Також , суд першої інстанції не взяв до уваги та критично віднісся до показів свідка ОСОБА_2 , який перебуває з апелянтом у дружніх відносинах, про те, що він , а не ОСОБА_1 , керував автомобілем та вчинив ДТП, і розцінив їх як намагання допомогти ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинене адмінправопорушення. Крім того, як вбачається з даних відеозаписів, ОСОБА_1 жодного разу не згадував прізвище ОСОБА_2 , як особи, яка керувала його автомобілем. Тому доводи апелянта про правдивість показів свідка ОСОБА_2 колегія суддів вважає безпідставними.
Крім того , доводи апелянта про те, що в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_8 підтвердила, що за кермом автомобіля був ОСОБА_2 , є надуманими, оскільки , як вбачається зі звукозапису судового засідання, вона пояснила, що завдані збитки ій відшкодував ОСОБА_2 , а хто був за кермом автомобіля - їй невідомо.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королвства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Тому, доводи апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є необґрунтованими та спростовуються, як переглянутими апеляційним судом вищевказаними дисками з відеозаписом події від 21.05.2023 за участі ОСОБА_1 , так і іншими матеріалами справи.
Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі, щодо невизнання своєї вини у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення розцінюється апеляційним судом як спосіб захисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
З урахуванням всіх обставин справи, в тому числі і тих, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, підстав для скасування постанови місцевого суду і закриття провадження по справі щодо правопорушника за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, немає.
Адміністративне стягнення судом накладено з дотриманням правил, передбачених вимогами ст.ст.33, 34, 35 КУпАП, з урахуванням всіх обставин адміністративного провадження та особи правопорушника, є розмірним до вчиненого і справедливим.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що постанова Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2024 року відносно ОСОБА_1 , є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -
Постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Соломка