01.07.2024 Справа № 756/1538/24
Унікальний номер 756/1538/24
Номер провадження 2/756/2010/24
24 червня 2024 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.
секретар судового засідання - Крикун І.В.
за участі позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2 ,
відповідача - ОСОБА_3 ,
представників відповідачів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
представника третьої особи - Олексієнко З.О.
третя особа - ОСОБА_1
розглянувши у режимі відеокнференцзв'язку в м. Києві у порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Панченко Олександр Володимирович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу,
Короткий зміст позовних вимог
Позивач ОСОБА_7 через свого представника - адвоката Забальського Ю.П., звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 23 березня 2021 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 57238288.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що станом на червень 2014 року ОСОБА_7 та ОСОБА_10 перебували у фактичних шлюбних відносинах, мали намір створити родину. Через відсутність власного житла прийняли рішення придбати житло. 10 червня 2014 року позивач взяв у борг в батька ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 41000 дол.США та 50000 грн, що доводиться борговою розпискою.
11 червня 2014 року між ОСОБА_10 та ПАТ «Енергополь-Україна» укладено договір резервування об'єкта нерухомості № 3/474-95 від 11 червня 2014 року, за умовами якого зарезервовано квартиру АДРЕСА_2 .
Між ОСОБА_10 та ТОВ «Компанія з управління активами «ІМІДЖ ФІНАНС» 12 червня 2014 року укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 35460-БВ від 12 червня 2014 року, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити лот облігацій. Відповідно проспекту емісії облігацій та договору, власник акцій має право отримати у власність об'єкт нерухомості, а саме квартиру АДРЕСА_3 . Ціна лоту облігації на момент підписання вказаного договору становила 526584,24 грн.
29 березня 2016 року між ПрАТ «Енергополь-Україна» та ОСОБА_10 підписано Акт приймання-передачі об'єкта нерухомості та документів, за яким передано квартиру АДРЕСА_1 .
Приватним нотаріусом КМНО Мельник Л.С. 30 березня 2016 року зареєстровано речові права на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_10 . Позивач став спільно проживати з ОСОБА_10 у вказаній квартирі.
Весною 2017 року, ОСОБА_10 пішла від позивача й почала проживати окремо.
Позивач орендував для себе інше житло, оскільки в спільній квартирі не міг проживати з міркувань психо-емоційного стану, пов'язаного з розірванням стосунків.
Приватним нотаріусом КМНО Панченко О.В. 23 березня 2021 року, посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 .
Посилаючись, що оспорюваний договір купівлі-продажу квартири, укладений із порушенням норм діючого законодавства України та звичаїв є фіктивним, представник позивача просить визнати його недійсним в судовому порядку.
Рух справи
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 лютого 2024 року справу передано на розгляд судді Шролик І.С.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 08 лютого 2024 року позовну заяву залишено без руху.
Представник позивача 13 лютого 2024 року усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 13 лютого 2024 року відкрито провадження по справі та призначено до підготовчого розгляду.
27 лютого 2024 року за допомогою документа сформованого в системі «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Єфанова Н.В. надала до суду відзив на позовну заяву.
Представник відповідача ОСОБА_11 - адвокат Опалюк С.В. 05 березня 2024 року за допомогою документа сформованого в системі «Електронний суд» надав до суду відзив на позовну заяву.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 02 квітня 2024 року залучено до справи в якості третьої особи, яка не замовляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Панченка О.В. та витребувано у приватного нотаріуса належним чином завірену копію нотаріальної справи, щодо посвідчення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 23 березня 2021 року, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , зареєстрованого в реєстрі № 476.
16 квітня 2024 року на адресу суду засобами поштового зв'язку надійшла витребувана копія нотаріальної справи по договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 23 березня 2021 року приватним нотаріусом Панченком О.В., за реєстровим номером № 476.
Ухвалою суду від 01 травня 2024 року закрито підготовче засідання й призначено справу до судового розгляду на 27 травня 2024 року.
Через відсутність в приміщенні суду електропостачання, розгляд справи відкладено до 24 червня 2024 року.
В судовому засіданні 24 червня 2024 року представник позивача ОСОБА_2 підтримав заявлені позовні вимоги з підстав та мотивів викладених в позовній заяві. Зауважив, що фіктивність оспорюваного договору купівлі-продажу полягає в тому, що відповідач знала, що квартира придбана за рахунок коштів отриманих позивачем в борг у батька, тому договір, який порушує права третіх осіб, має бути визнаний фіктивним.
Позивач підтримав позицію представника, надав в судовому засіданні для огляду суду оригінал боргової розписки.
Представник відповідача ОСОБА_8 - адвокат Опалюк С.В., приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та заперечував проти задоволення заявлених вимог з мотивів викладених у письмовому відзиві. Зауважив, що договір не є фіктивним, квартира перебувала в особистій приватній власності ОСОБА_10 , позивач не має жодного відношення до неї. Позивачем не заявлено вимогу про встановлення факту спільного проживання без укладання шлюбу та набуття майна в спільну сумісну власність. Відсутні належні та допустимі докази майнової участі позивача в придбанні квартири. Позивачем обрано не ефективний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови в його задоволенні.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Тарнавський В.Б. заперечував проти задоволення позовних вимог. Зазначив, що не встановлено факту, як і не заявлено відповідних вимог, що спірна квартира придбана за спільні кошти осіб, які проживали разом без реєстрації шлюбу. З 2017 року позивач з ОСОБА_8 не проживали разом, як зазначено в позові, відчуження квартири відбулось у 2021 році, більше ніж три роки жодних вимог до відповідача не заявляв. Окрім того, наявність оригіналу розписки у позичальника свідчить про повернення боргу, тому не доводить боргових зобов'язань.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти заявлених вимог, пояснила що під час продажу квартири 23 березня 2021 року особисто ОСОБА_11 була присутня разом із чоловіком, перебувала в стані вагітності. Під час укладання угоди, були передані ключі, жодних речей відповідача немає. Договір виконаний в повному обсязі його учасниками. Вона з часу придбання квартири сплачує комунальні платежі, переоформила усі рахунки на своє ім'я та користується квартирою за власними потребами.
Третя особа ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги. Пояснив, що позичив сину кошти 35000 дол. США та 50000 грн на придбання квартири. Розписку написав син пізніше, спочатку віддали кошти, звикли довіряти. Оригінал розписки був у сина.
Представник третьої особи приватного нотаріуса КМНО Панченка О.В. - Олексієнко З.О. в судовому засіданні заперечувала проти заявлених вимог. Пояснила, що нотаріальна дія проведена у відповідності до вимог чинного законодавства, перевірено усі реєстри, заборони не виявлено. Жодних ознак фіктивності договір не містить.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Фактичні обставини справи.
12 червня 2014 року між ОСОБА_8 та ТОВ «Компанія з управління активами «ІМІДЖ ФІНАНС» укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 35460-БВ за умовами якого, продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити Лот облігацій. Відповідно Проспекту емісії облігацій та Договору, власник акцій має право отримати у власність об'єкт нерухомості, а саме квартиру за будівельною адресою: АДРЕСА_4 . Ціна Лоту облігації на момент підписання вказаного договору становила 526584,24 грн. (а.с.9-11).
Як встановлено з договору резервування об'єкта нерухомості, додаткової угоди до договору та довідки про повний розрахунок від 29 березня 2016 року, виданої ПрАТ «Енергополь-Україна» 11 червня 2014 року між ОСОБА_10 та ПрАТ «Енергополь-Україна» укладено Договір резервування об'єкта нерухомості № 3/474-95 від 11 червня 2014 року. Усі взаєморозрахунки за договором між сторонами проведено. Оригінал довідки отримала ОСОБА_10 , про що міститься її підпис (а.с.7,19,21).
29 березня 2016 року між ПрАТ «Енергополь-Україна» та ОСОБА_10 підписано Акт приймання-передачі об'єкта нерухомості та документів, згідно якого їй передано квартиру АДРЕСА_1 (а.с.6). Також актом №95 обстеження (прийняття ) приладів обліку та фіксування показів лічильників холодного та гарячого водопостачання та електроенергії від 29 березня 2016 року міститься підпис в графі власник квартири ОСОБА_10 (а.с.8).
Приватним нотаріусом КМНО Мельник Л.С. 30 березня 2016 року зареєстровано речові права на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_10 (а.с.12).
Приватним нотаріусом КМНО Панченко О.В. 23 березня 2021 року, посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 (а.с.144-163).
Як встановлено з матеріалів нотаріальної справи, ОСОБА_10 була зареєстрована за адресою по АДРЕСА_5 з 18 травня 2017 року та знята з реєстраційного обліку 09 березня 2021 року. Інші особи не зареєстровані за даною адресою (а.с.178-179).
Зідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану 02 жовтня 2020 року ОСОБА_10 уклала шлюб з ОСОБА_13 , змінивши прізвище на ОСОБА_14 (а.с.180-181).
Також встановлено, що ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 10 серпня 2020 року відмовлено ОСОБА_7 в забезпеченні позову, до його пред'явлення (а.с.89-90).
Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 19 жовтня 2021 року заяву ОСОБА_7 про встановлення факту проживання однією сім'єю залишено без розгляду (а.с.90-91).
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
Звертаючись до суду з цим позовом, представник позивача зазначив, що договір купівлі-продажу квартири є недійсним з підстав його фіктивності, що вчинений із порушення норм діючого законодавства, без наміру настання реальних наслідків, які обумовлені ним.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.
У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.
Отже, основними ознаками фіктивного правочину є введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов'язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.
Частиною першою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як встановлено з досліджених доказів та пояснень учасників по справі, що оспорюваний договір купівлі-продажу підписаний сторонами правочину, учасники договору досягли згоди з усіх істотних його умов, сторони володіли необхідним обсягом цивільної дієздатності, волевиявлення учасників договору було вільним та відповідало їх внутрішній волі, кошти за договором передано. Після укладання оспорюваного правочину відповідач ОСОБА_3 забрала ключі від житла, оформила договори на своє ім'я з постачальниками комунальних послуг та зареєструвала право власності на спірну квартиру. Продавець ОСОБА_11 змінила зареєстроване місце свого проживання, за даною адресою та звільнила квартиру від власних речей.
Жодних належних та допустимих доказів майнової участі позивача ОСОБА_7 в придбанні ОСОБА_10 спірної квартири матеріали справи не містять, як і не містять доказів, що кошти отримані позивачем в борг від батька використано на придбання квартири АДРЕСА_1 .
Посилання сторони позивача, що ОСОБА_7 звернувся до правоохоронних органів зі заявою про вчинення кримінального правопорушення та внесення відомостей до ЄРДР на підставі ухвали слідчого судді, не свідчить про доведеність фіктивності та неправомірність дій учасників угоди.
Суд відмовляє позивачу ОСОБА_7 в задоволенні позовних вимог через їх недоведеність, тому посилання сторони відповідача про обрання позивачем неєфективного способу захісту не має правового значення для вирішення спірного питання.
Заперечення представників відповідачів про наявність у позивача, як позичальника оригіналу боргової розписки, що свідчить про погашення ним боргових зобов'язань перед батьком не враховується судом, оскільки не доводить та не спростовує фіктивності правочину купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 , що є предметом данного судового розгляду.
Суд приходить до переконання, що відсутні підстави для визнання оспореного правочину купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 недійсним з підстав його фіктивності, оскільки позивач не довів належними і допустимими доказами підстав заявлених вимог.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує на відмову ОСОБА_7 в задоволенні позову в повному обсязі, у зв'язку з чим понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору та витрат на правничу допомогу відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2, 4, 5, 10, 12, 76-83, 133,141, 209-211, 223, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Панченко Олександр Володимирович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 01 липня 2024 року.
Суддя І.С. Шролик