вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 24 46 63/32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
20 червня 2024 рокуСправа № 912/509/24
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши в судовому засіданні справу
за позовом Фермерського господарства "Віра" (с. Мар'ївка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 26041)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еска Капітал" (вул. Машинобудівна, 50а, м. Київ, 03067)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Обертун Світлана Миколаївна (вул. Тарасівська, буд 3, кв. 13, м. Київ, 01033)
про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
секретар судового засідання - Коваленко Т.А.
представники учасників справи участі в судовому засіданні не брали,
в судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини, без її проголошення
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Віра" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еска Капітал" про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 02 лютого 2024 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Обертун C.M., зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №108.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку із безпідставним вчиненням виконавчого напису № 108 від 02.02.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Обертун C.M., вказаний виконавчий напис підлягає визнання таким, що не підлягає виконанню. Позивач також зазначив, між сторонами існує спір з приводу права власності на майно, пов'язаний, у тому числі, з недійсністю договору фінансового лізингу; виконавчий напис вчинено за відсутності вичерпного переліку документів у підтвердження безспірності заборгованості позивача, а саме копії рахунка, направленого лізингоодержувачу з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення; відповідач на момент укладення договору лізингу не мав права займатись лізинговою діяльністю.
27.02.2024 до господарського суду від позивача надійшла заява №б/н від 26.02.2024 про забезпечення позову. Ухвалою суду від 29.02.2024 господарським судом відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 29.02.2024 залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення виявлених при поданні позовної заяви недоліків.
У межах встановленого судом строку позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про що до суду 05.03.2024 надано відповідні докази.
Ухвалою від 11.03.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 09.04.2024.
26.03.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що на момент вчинення виконавчого напису та по сьогоднішній день між сторонами відсутні спори щодо заборгованості за договором фінансового лізингу; провадження у судовій справі № 910/1106/24 про визнання недійсним договорів було відкрито після вчинення нотаріусом виконавчого напису; до заяви про вчинення виконавчого напису додано всі документи, які передбачені відповідним Переліком; ТОВ "Еска Капітал" має ліцензію на провадження господарської діяльності з надання послуг фінансового лізингу, строк дії якої є необмеженим.
27.03.2024 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
03.04.2024 від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив.
09.04.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника Фермерського господарства "Віра" та призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою від 09.04.2024 господарський суд постановив відкласти підготовче засідання у справі на 30.04.2024. Залучити Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Обертун Світлану Миколаївну третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
30.04.2024 до суду від Фермерського господарства "Віра" надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача.
30.04.2024 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 07.05.2024.
30.04.2024 до суду надійшли додаткові пояснення відповідача, в якому викладене клопотання про надання до справи доказів направлення третій особі заяв по суті справи.
02.05.2024 до суду надійшли відповідь на відзив та клопотання позивача про надання до справи доказів направлення третій особі заяв по суті справи.
07.05.2024 до суду від Фермерського господарства "Віра" надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача.
Ухвалою від 07.05.2024 господарський суд постановив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду. Закрити підготовче провадження у справі № 912/509/24 та призначити справу до судового розгляду по суті на 04.06.2024.
08.05.2024 від третьої особи до суду надійшов лист, у якому повідомляється про не отримання від позивача примірника позовної заяви.
04.06.2024 до суду надійшло клопотання позивача про підтримання позовних вимог, розгляд справи без участі представника позивача та зменшення витрат на правову допомогу відповідача до 5 000,00 грн.
04.06.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 20.06.2024.
18.06.2024 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, в якому міститься прохання про розгляд справи без участі представника відповідача.
Враховуючи клопотання про розгляд справи без участі сторін, господарський суд розглядає справу в судовому засіданні 20.06.2024 за відсутності представників сторін.
У судовому засіданні 20.06.2024 досліджено докази у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.
21.02.2022 між ФГ "Віра" (продавець) і ТОВ "Еска Капітал" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №21022022-1770, відповідно до умов п.1.1., 1.2. якого продавець зобов'язався передати у власність покупця товар, а покупець у порядку і на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти і оплатити товар:
- трактор колісний JOHN DEERE 6820, заводський номер НОМЕР_1 , рік випуску 2005, вживаний, вартістю 1 288 000,00 грн;
- обприскувач самохідний HARDI EVRARD ALPHA 4100, заводський номер 50002, рік випуску 2001, вживаний, вартістю 1 127 000,00 грн (т. 1 а.с. 76-80).
Відповідно до п. 2.1., 2.2. договору купівлі-продажу №21022022-1770 від 21.02.2022 ціна товару та його загальна вартість становить 2 415 000,00 грн.
Договір підписано сторонами та скріплено печатками.
21.02.2022 між ТОВ "Еска Капітал" (лізингодавець) та ФГ "Віра" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 210222/ФЛ-1772, відповідно до умов якого, відповідно до специфікації, лізингоодержувач набуває у володіння та користування трактор колісний JOHN DEERE 6820, заводський номер НОМЕР_1 , рік випуску 2005, вживаний, вартістю 1 288 000,00 грн та обприскувач самохідний HARDI EVRARD ALPHA 4100, заводський номер 50002, рік випуску 2001, вживаний, вартістю 1 127 000,00 грн (далі - Договір) (т. 1 а.с. 81-97).
Відповідно до п. 5.1. Договору загальна сума лізингу - 3 277 094,72 грн.
Сторонами узгоджено Графік лізингових платежів (т. 1 а.с. 98-99).
За умовами Загальних правил фінансового лізингу (додаток № 1 до Договору, далі - Правила), лізингоодержувач за надане йому право володіння та користування Об'єктом лізингу на умовах лізингу зобов'язується сплачувати лізингодавцю періодичні лізингові платежі згідно з Графіком лізингових платежів, а також інші платежі, що підлягають сплаті лізингоодержувачем в порядку та на умовах передбачених Договором (п. 2.1.).
Право власності (розпорядження) на Об'єкт лізингу протягом строку дії договору лізингу належить лізингодавцю. Лізингоодержувач протягом строку дії договору лізингу має право володіння та користування Об'єктом лізингу (п.7.1.).
Після закінчення строку лізингу та за умови належного, повного та безумовного виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань за договором лізингу, у тому числі зі сплати лізингових та інших платежів, а також неустойки (штрафу, пені), лізиногообержувач має право набути у власність Об'єкт Лізингу (п. 7.3.).
Відповідно до підп. 8.1.5. п. 8.1. Правил, лізингодавець вправі відмовити від договору лізингу в односторонньому порядку без відшкодування лізингоодержувачу будь-якої шкоди, що виникла внаслідок відмови, у випадку прострочення лізингодержувача зі сплати в повному обсязі або частково лізингових платежів та/або неустойки (штрафів, пені), передбачених договором лізингу, перевищує 60 календарних днів.
У випадку, передбаченому п 8.1.5. цих Правил, лізингодавець має право вимагати повернення/вилучити предмет лізингу в лізингоодержувача в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса згідно з вимогами чинного законодавства України (п. 8.7.).
За пунктом 8.4. Правил при настанні випадків, передбачених п.п. 8.1.4.-8.1.15 цих Правил та/або невиконання умов, вказаних у п. 8.3. цих Правил, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача повернення йому Об'єкта лізингу/вилучити Об'єкт лізингу. В такому разі лізингоодержувач зобов'язується протягом одного дня з дати отримання повідомлення від лізингодавця доставити Об'єкт лізингу в належному стані, з урахуванням нормального зносу, до місця, визначеного Лізингодавцем. Всі ризики та витрати, пов'язані з поверненням Об'єкта лізингу бере на себе лізингоодержувач.
Договір лізингу і додатки (крім Додатку № 4 - Договір страхування (комплект договорів страхування) набирають чинності з моменту їх підписання сторонами, скріплення печатками (за наявності) та діють до повного виконання зобов'язань (п.11.1.).
Відповідно до п. 12.16. Правил, сторони домовились, що будь-яке повідомлення або інша кореспонденція, передбачена договором лізингу вважається отриманою лізингоодержувачем (незалежно від фактичного вручення у тому числі, в разі будь-якого ухилення від одержання) з моменту та якщо відправлення, зокрема, відправлено засобами поштового зв'язку цінним листом з описом вкладення.
Сторони уповноважують на отримання будь-яких відправлень за договором лізингу всіх осіб, що знаходяться за адресами, вказаними в договорі лізингу, чи завчасно повідомленими згідно з цими Правилами (п. 12.17.).
Згідно з доданими до відзиву доказами, ТОВ "Еска Капітал" направляло на адресу ФГ "Віра" засобами поштового зв'язку цінним листом з описами вкладення листи-вимоги з доданням рахунків на оплату, зокрема:
- вимога щодо оплати лізингових платежів від 02.02.2024 вих. № 020224-1772/1 згідно з рахунками № 7393 від 03.10.2023, № 8198 від 02.11.2023, № 8873 від 04.12.2023; відправлення прийнято для надсилання разом із рахунками 07.02.2024; вручено ФГ "Віра" 20.02.2024 за адресою місцезнаходження згідно з поштовим повідомленням про вручення (т. 1 а.с. 125-127);
- вимога про повернення предмета лізингу від 02.02.2024 вих. № 020224-1772; відправлення прийнято для надсилання разом із зазначеними вище рахунками 07.02.2024; вручено ФГ "Віра" 20.02.2024 за адресою місцезнаходження згідно з поштовими повідомленням про вручення (т. 1 а.с. 127 об. - 129 об);
- вимога щодо оплати лізингових платежів від 14.12.2023 вих. № 141223-1772 згідно з рахунками № 7393 від 03.10.2022, № 8198 від 02.11.2022; відправлення прийнято для надсилання разом із рахунками 22.12.2023; вручено ФГ "Віра" за адресою місцезнаходження 09.01.2024 згідно з поштовим повідомленням про вручення (т. 1 а.с. 122-124);
- вимога про повернення предмета лізингу від 14.12.2023 вих. № 141223-1772/1; відправлення прийнято для надсилання разом із зазначеними вище рахунками 22.12.2023; отримано ФГ "Віра" 09.01.2024 за адресою місцезнаходження згідно з поштовим повідомленням про вручення (т. 1 а.с. 119 об. - 121 об.).
Подібні вимоги щодо сплати лізингових платежів та про повернення предмета лізингу також надсилались від 13.02.2023, 13.06.2023, 10.04.2023, 09.08.2023 (т. 1 а.с. 130-149). Вказані вимоги з відповідними рахунками-фактурами отримані ФГ "Віра", що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення.
02.02.2024 ТОВ "Еска Капітал" подав до приватного нотаріуса Обертун С.М. заяву про вчинення виконавчого напису про вилучення у боржника (лізингоодержувача) ФГ "Віра" об'єкта лізингу (т. 1 а.с. 117 об.-118).
Згідно з документами, що зазначені в додатках, до заяви додано (т. 1 а.с. 116-149): оригінал договору фінансового лізингу № 210222/ФЛ-1772 від 21.02.2022 з усіма додатками до нього, додаткову угоду № 1 від 29.06.2022, додаткову угоду № 2 від 23.03.2023; оригінал Акта приймання-передачі від 28.02.2021 до договору фінансового лізингу; оригінал акта повернення з лізингу до Договору; оригінал вимоги щодо оплати лізингових платежів з вих. № 141223-1772 від 14.12.2023 з доказами надсилання боржнику та отримання ним такої вимоги з додатками; копії рахунків на оплату № 7393 від 03.10.2023, № 8198 від 02.11.2023, № 8873 від 04.12.2023; копія свідоцтва про реєстрацію машини. Копії рахунків на оплату, які додавались до заяви про вчинення виконавчого напису, додано до справи з відміткою ТОВ "Еска Капітал" про несплату.
02.02.2024 приватним нотаріусом Обертун С.М. вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 108, про вилучення у боржника (лізингоодержувача) ФГ "Віра" предмета фінансового лізингу (том 1 а.с. 22-23).
На підставі вказаного виконавчого напису відкрито виконавче провадження № 74141973 та проведено його виконання, про що складено акт приватного виконавця від 13.02.2023 про вилучення та передачу майна ТОВ "Еска Капітал" (том 1 а.с. 118 об.-119).
Зазначаючи, що виконавчий напис № 108 від 02.02.2024 було вчинено з порушенням ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат" та без отримання всіх документів згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999, ФГ "Віра" просить визнати його таким, що не підлягає виконанню.
Розглядаючи спір по суті суд враховує таке.
Закон України "Про фінансовий лізинг", який діяв на дату укладення між сторонами Договору, передбачав, що лізингодавець зобов'язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об'єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону. (ст. 1 Закону).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", який діяв на дату укладення вказаного договору, та згідно з чинним Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", фінансовий лізинг належить до фінансових послуг. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами-підприємцями.
Стаття 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (в редакції на дату укладення договору) встановлювала, що ліцензуванню підлягає, зокрема, діяльність з надання фінансових послуг.
Відповідач надав до матеріалів справи розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 04.07.2017 № 3008 "Про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Еска Капітал" ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)" (том 1 а.с. 150).
Згідно з вказаним розпорядженням, ТОВ "Еска Капітал" видано ліцензію на надання послуг фінансового лізингу. Відомості щодо вказаного внесено до Комплексної інформаційної системи Національного банку України із зазначенням строку дії 04.07.2017 - 23.02.2024 (анульовано).
На дату видачі вказаного розпорядження Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності" передбачав, що набуття здобувачем ліцензії права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відбувається з моменту внесення рішення органу ліцензування про видачу ліцензії до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 9 ст. 13).
До набрання чинності положенням про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про ліцензування та видання Кабінетом Міністрів України акта щодо припинення ведення Єдиного ліцензійного реєстру органи ліцензування, зокрема: продовжують формувати, вести, надавати відомості з власних ліцензійних реєстрів та подавати їх до Єдиного ліцензійного реєстру; оприлюднюють прийняті ними рішення про видачу ліцензій на своїх офіційних веб-сайтах на наступний робочий день (п. 5 Прикінцевих та перехідних положень).
Наведене вище спростовує доводи позивача щодо відсутності у відповідача права займатись лізинговою діяльністю.
Окрім того, згідно зі ст. 227 Цивільного кодексу України вчинення юридичною особою правочину без відповідного дозволу (ліцензії) є підставою для визнання такого правочину судом недійсним.
Тобто, такий правочин є оспорюваним в розумінні ст. 215 Цивільного кодексу України та є правомірним згідно зі ст. 204 вказаного кодексу допоки його не визнано судом недійсним.
Згідно з рішенням Господарського суду м. Києва від 29.05.2024 у справі № 910/1106/24 відмовлено у задоволенні позову ФГ "Віра" до ТОВ "Еска Капітал" про визнання недійсним договору із зазначених позивачем підстав, серед яких - відсутність ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг.
Зазначене рішення суду на день розгляду справи № 912/509/24 не набрало законної сили, що позбавляє можливості суд застосовувати правила преюдиції. Однак, суд констатує, відсутність рішення суду, яким би було визнано недійсним Договір за ст. 227 Цивільного кодексу України.
З урахуванням викладеного, у суду відсутні підстави для кваліфікації Договору, як договору купівлі-продажу з розстрочкою, на що вказує позивач. Натомість, зміст вказаного договору та вчинені сторонами дії по його виконанню свідчать, що такий договір є договором фінансового лізингу в розумінні норм законодавства України.
Згідно із Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі; у разі закінчення строку, на який лізингоодержувачу передано об'єкт фінансового лізингу у володіння та користування (якщо до лізингоодержувача не переходить право власності на об'єкт фінансового лізингу), а також у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках дострокового повернення об'єкта фінансового лізингу, повернути об'єкт фінансового лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння та користування, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об'єкт фінансового лізингу (ст. 21 Закону).
Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій, який затверджено наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок), передбачає, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів (пп. 1.1. п. 1 гл. 16 Порядку).
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця (пп. 2.3. п. 2 гл. 16 Порядку).
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі - Перелік) (пп. 3.2.. п. 3 гл. 16).
Пункт 8 зазначеного Переліку передбачає повернення об'єкта лізингу за договорами лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу.
Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал договору лізингу; б) засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.
Згідно з твердженнями позивача, виконавчий напис від 02.02.2024 вчинено з порушенням наведених вимог ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", Порядку та Переліку, а саме за відсутності копії рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення, оскільки письмове повідомлення ФГ "Віра" отримало лише 20.02.2024. Позивач також вказує про наявність між сторонами невирішеного судового спору між сторонами, що унеможливлює стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Суд вважає наведені обґрунтування позивача такими, що спростовуються матеріалами справи, виходячи з такого.
Як встановлено вище, в матеріалах справи наявні листи-вимоги ТОВ "Еска Капітал" до ФГ "Віра" про повернення предмета лізингу та про сплату заборгованості з лізингових платежів, які надсилались на адресу ФГ "Віра", зазначену в договорі, разом з рахунками на оплату.
Згідно із заявою ТОВ "Еска Капітал" від 31.01.2024 про вчинення виконавчого напису до такої заяви було додано оригінал вимоги щодо оплати лізингових платежів з вих. № 141223-1772 від 14.12.2023 та копії рахунків на оплату, які надсилались, як із вказаною вимогою.
За наявними матеріалами справи, про які зазначено вище, є підтвердженим як надсилання вимоги щодо оплати лізингових платежів за вих. № 141223-1772 від 14.12.2023 і рахунків, так і фактичне отримання таких документів ФГ "Віра".
Відповідно до відзиву відповідача такі рахунки надано з відміткою про несплату після вручення ФГ "Віра" вимог про сплату та про повернення предмета лізингу.
Після надсилання зазначених документів і подання заяви про вчинення виконавчого напису, відповідач продовжив надсилати ФГ "Віра" інші вимоги з рахунками, а саме від 02.02.2024 про оплату за вих. № 020224-1772/1 та про повернення предмета лізингу за вих. № 020224-1772, які отримано позивачем 20.02.2024.
Однак, надсилання вимог від 02.02.2024 жодним чином не нівелювало вимоги від 14.12.2023 та направлені рахунки.
У відповіді на відзив позивач вказує на те, що після підписання між сторонами 19.12.2023 угоди про прощення боргу (т. 1 а.с. 168), листи-вимоги надіслані відповідачем до 19.12.2023 не підлягають врахуванню.
Суд вважає таке твердження помилковим, оскільки договір про прощення боргу від 19.12.2023 передбачає припинення зобов'язання ФГ "Віра", що виникли за договором фінансового лізингу тільки в розмірі 169 628,00 грн.
Згідно з умовами Договору підставою для реалізації ТОВ "Еска Капітал" права вимагати повернення предмета лізингу є, у тому числі, прострочення зі сплати в повному обсязі або частково, лізингових платежів, яке перевищує 60 календарних днів, при цьому, під простроченням розуміється неповна сплата (підпункт 8.1.5., пункти 8.4., 8.7.).
Суд констатує, що згідно з підставами позову і доданими доказами, позивач не надає доказів повної оплати рахунків, які надсилались згідно з вимогою від 14.12.2023. За обґрунтуванням підстав позову і доданих доказів, позивач не наводить будь-якого документального підтвердженого розрахунку своїх зобов'язань за договором лізингу та не спростовує наявність невиконаних зобов'язань згідно з розрахунком відповідача, викладеного в акті звірки (том 1 а.с. 115) та щодо яких виставлено відповідні рахунки, у тому числі рахунки, які було подано нотаріусу для вчинення виконавчого напису.
Суд також враховує, що позивач не заперечує наявність у відповідача підстав для вилучення предмета лізингу та не заперечує з цього приводу підстави вчинення виконавчого напису. Також не зазначається щодо порушення строку вчинення виконавчого напису і суд за наявними матеріалами справи такого порушення не встановив.
За правилами ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, аргумент, який вказує позивач як підставу позову щодо неподання нотаріусу рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення, спростовується матеріалами справи, а саме надсиланням повідомлення за вих. № 141223-1772 від 14.12.2023 і рахунків та їх фактичне отримання ФГ "Віра".
Встановлене вище та матеріали справи свідчать, що ТОВ "Еска Капітал" подав нотаріусу весь перелік документів, за якими вчиняється виконавчий напис про повернення предмета лізингу.
Стосовно зазначених у позові обставин про вчинення виконавчого напису при наявності між сторонами спору, суд встановив таке.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень справа №910/1106/24, про яку вказує позивач, відкрита 19.02.2024.
З викладеного слідує, що станом на дату вчинення виконавчого напису від 02.02.2024 на розгляді суду був відсутній спір щодо Договору. Про наявність будь-яких інших обставин, які б свідчили про спір між сторонами щодо вказаного договору чи щодо майна за таким договором позивач не повідомляє.
У відповідності до вищевикладеного, суд за наведених в позові обставин не встановив підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису від 02.02.2024 №108, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні позову повністю.
Судові витрати.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України сплачений позивачем за подання позову та за подання заяви про забезпечення позову судовий збір покладається на позивача.
Будь-які інші судові витрати позивач до стягнення не заявив.
Відповідач у відзиві на позов повідомив про понесення ним судових витрат на професійну правничу допомогу та просить стягнути їх з позивача в розмірі 40 000,00 грн.
Позивач в клопотанні від 04.06.2024 просить зменшити вказані витрати до 5 000,00 грн.
З приводу зазначених позивачем судових витрат, суд зазначає таке.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Пункт 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України передбачає, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, у тому числі, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 129 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частина 4 ст. 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI ), яка зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно зі ст. 16 Закону № 5076-VI, адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. (ст. 30 Закону № 5076-VI).
Згідно з поданими відповідачем доказами встановлено, що 01.03.2024 між ТОВ "Еска Капітал" (Клієнт) та АО "С.А.П. та Партнери" (Адвокатське об'єднання) укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 01/03-2024, відповідно до якого Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати адвокатські (юридичні) послуги за замовленням Клієнта щодо захисту його прав та інтересів, пов'язаних з участю, у тому числі, у господарських судах (т. 1 а.с. 151-152).
Замовлення Клієнта може бути надано письмово та оформлено у формі листа або додатку до Договору, що є його невід'ємною частиною (пункт 1.2. договору).
15.03.2024 до вказаного договору між його сторонами підписано додаток № 4, відповідно до якого Клієнт доручає Адвокатському об'єднанню представництво та захист інтересів Клієнта у справі №912/509/24, що розглядається Господарським судом Кіровоградської області, за позовом ФГ "Віра" (код ЄДРПОУ 31446456) до Клієнта про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 02.02.2024, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Обертун С.М., зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 108 (т. 1 а.с. 153).
Вартість послуг Адвокатського об'єднання за представництво інтересів Клієнта в цій справі в Господарському суді м. Кіровоградської області складає 40 000,00 грн (п. 2 додатку).
На підставі договору про надання професійної правничої допомоги № 01/03-2024 Адвокатським об'єднанням видано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1539313 від 12.03.2024 адвокату Степанському Сергію Олександровичу (т. 1 а.с. 154).
Щодо вказаних витрат позивач в клопотанні від 04.06.2024 про розгляд справи за відсутності представника позивача, зазначив, що заявлені відповідачем витрати не є співмірними із виконаною роботою і за таких підстав позивач просить зменшити заявлені витрати до 5 000,00 грн.
Оцінивши докази відповідача та обґрунтування позивачем підстав для зменшення витрат відповідача, суд дійшов таких висновків.
Як слідує з додатку № 4 до договору про надання професійної правничої допомоги №01/03-2024 від 01.03.2024, за надання правової допомоги, сторони встановили фіксований розмір вартості такої допомоги, який становить 40 000, 00 грн,
З аналізу положень ст. 30 Закону № 5076-VI слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру та погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
Разом з цим, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як встановлено матеріалами справи, є підтвердженим фактичне надання адвокатом відповідача послуг, а саме: адвокат двічі був присутній в засіданнях суду, що проводились у справі; адвокатом відповідача підписано та подано відзив на позовну заяву з доказами та заперечення на відповідь на відзив; адвокатом відповідача підготовлено пояснення на питання, що виникли у суду під час розгляду справи.
Разом з цим, суд вважає слушними доводи позивача щодо неспівмірності витрат відповідача з виконаною роботою, що слідує з такого.
Підготовлені адвокатом відповідача заяви по суті справи не мають значного обсягу та їх зміст у переважній частині містить опис фактичних обставин (подій). Посилання на судову практику відсутнє, перелік застосованих відповідачем нормативних актів незначний.
Подані відповідачем до справи докази є документами, які були попередньо виготовлені ТОВ "Еска Капітал", а докази, які подав позивач не вимагали суттєвого аналізу зі сторони відповідача. Фактично доводи і докази позивача відповідач спростував своїми доказами, тобто фактом їх подання.
Наведене не спростовує якість наданих адвокатом послуг, який своєчасно та належним чином готував до суду необхідні документи і був обізнаний про фактичні обставини справи, однак дає підстави для висновку, що підготовка таких документів не передбачала особливих зусиль та значного часу для їх підготовки.
Про вказане також свідчать ті обставини, що предмет спору у даній справі не потребував вивчення значного обсягу законодавства та застосування конкретних висновків Верховного Суду. Будь-які додаткові клопотання сторін, які б передбачали реагування, не подавались та матеріали справи не є об'ємними, а другий том справи у переважній більшості сформований з документів, які повторно подані відповідачем через електронний суд при їх надсиланні третій особі. Судові засідання, в яких брав участь представник відповідача, не були тривалими.
Крім того, суд зауважує, що Господарський судом Кіровоградської області розглянута справа № 912/510/24 між тими сторонами, що й у даній справі, з аналогічним предметом та підставами позову, що вбачається з рішення суду від 04.06.2024 у справі № 912/510/24.
З огляду на викладене та враховуючи принципи пропорційності і розумності, беручи до уваги неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, обсягом матеріалів у справі та підготовлених документів, кількістю і тривалістю засідань суду, враховуючи наявність клопотання позивача про зменшення розміру витрат, суд вважає заявлену суму компенсації витрат надмірною, тому присуджує її частково у розмірі 6 000,00 грн.
При цьому, суд не вбачає підстав для зменшення цих витрат до 5 000,00 грн, як заявив позивач у клопотанні про зменшення, оскільки, позивач не доводить обґрунтованість саме вказаної суми, з урахуванням відповідних критеріїв.
Суд враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Відповідний правовий висновок щодо застосування наведеної вище норми процесуального законодавства містить постанова Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 236-241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Стягнути з Фермерського господарства "Віра" (с. Мар'ївка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 26041, ідентифікаційний код 31446456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еска Капітал" (вул. Машинобудівна, 50а, м. Київ, 03067, ідентифікаційний код 36258745) 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати учасникам справи через систему "Електронний суд".
Повне рішення складено 01.07.2024.
Суддя М.С. Глушков