вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"12" червня 2024 р. м. Київ Справа № 911/104/24
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В. за участю секретаря судового засідання Друккера Д.Д., дослідивши матеріали справи
За позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровик»
про стягнення 562 501,47 грн
Учасники судового процесу:
від позивача: Бондаренко О.О.;
від відповідача: не з'явився;
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровик» про стягнення 562 501,47 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії, в частині оплати вартості небалансів електричної енергії. У зв'язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 560 052,58 грн основного боргу, 1 104,76 грн 3% річних, 1 344,13 грн пені.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/104/24. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження; надано відповідачу строк для подачі відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив. Призначено підготовче засідання у справі на 28.02.2024.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.01.2024 була доставлена в електронний кабінет Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровик» 25.01.2024, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Отже, з огляду на приписи п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву.
28.02.2024 у підготовче засідання з'явився представник позивача та надав пояснення по справі. Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.02.2024 відкладено підготовче засідання у справі № 911/104/24 на 27.03.2024, про що занесено до протоколу судового засідання.
З метою повідомлення відповідача про дату та час наступного підготовчого засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 28.02.2024 та доставлено останню в електронний кабінет відповідача.
27.03.2024 у підготовче засідання з'явився представник позивача та надав пояснення по справі. Представник відповідача у підготовче засідання вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.03.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 911/104/24 до судового розгляду по суті на 24.04.2024, про що занесено до протоколу судового засідання.
З метою повідомлення відповідача про дату та час призначення справи до судового розгляду по суті, судом складено ухвалу-повідомлення від 27.03.2024 та доставлено останню в електронний кабінет відповідача.
24.04.2024 в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 24.04.2024 суд оголосив про відкриття розгляду справи по суті та про його початок. Представник позивача виступив з вступною промовою, а також надав усні пояснення щодо обставин справи. Суд перевірив обставини справи доказами.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.02.2024 відкладено судове засідання у справі № 911/104/24 на 15.05.2024 перед судовими дебатами, про що занесено до протоколу судового засідання.
З метою повідомлення відповідача про дату та час судового засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 24.04.2024 та доставлено останню в електронний кабінет відповідача.
15.05.2024 в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні суд повідомив представника позивача, що 19.04.2024 Верховним Судом у складі об'єднаної палата Касаційного господарського суду у справі № 911/1359/22 було винесено постанову, яка може мати значення для спірних правовідносин, проте станом на дату проведення судового засідання повний текст постанови відсутній. У зв'язку із цим судом запропоновано представнику позивача відкласти судове засідання. Представник позивача не заперечував.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.05.2024 відкладено судове засідання у справі № 911/104/24 на 12.06.2024, про що занесено до протоколу судового засідання.
З метою повідомлення відповідача про дату та час судового засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 15.05.2024 та доставлено останню в електронний кабінет відповідача.
12.06.2024 в судове засідання з'явився представник позивача та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на наступне.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії відповідно до п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії». Згідно пояснень позивача, 23.10.2019 між позивачем та відповідачем був укладений договір про врегулювання небалансів електричної енергії № 1320-01024 шляхом підписання відповідачем заяви про приєднання до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 18.10.2019. Позивач стверджує, що через систему управління ринком надсилав відповідачу платіжні документи (рахунок-фактуру) за електричну енергію з метою врегулювання небалансів із зазначенням суми, що відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача. Проте, відповідач зобов'язання за договором про врегулювання небалансів електричної енергії та Правил ринку в частині оплати виставленого рахунку належним чином не виконав, не оплатив на користь позивача вартість електричної енергії для врегулювання небалансів на суму 560 052,58 грн. Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати електричної енергії з метою врегулювання небалансів, позивач просить суд стягнути з відповідача 560 052,58 грн основного боргу, 1 104,76 грн 3% річних, 1 344,13 грн пені.
12.06.2024 в судове засідання відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.
Наразі суд зазначає, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).
Зі змісту п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України вбачається, що суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.
Згідно ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою суду, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, проте, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
В судовому засіданні 12.06.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши усні пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - позивач) є оператором системи передачі (ОСП) електричної енергії, що підтверджується положеннями пункту 2.2 Статуту Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», копія якого наявна в матеріалах справи.
Відповідно до п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Згідно із ч. 3 ст. 3, п. 6. ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії», обов'язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.
За змістом п. 46 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку.
Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про врегулювання небалансів.
Суд встановив, що 18.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Цукровик» (далі - учасник ринку, СВБ, відповідач) підписало заяву про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії, в якій відповідач надає письмову згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії та з дати реєстрації в якості учасника ринку є таким, що приєднався до договору та прийняв на себе всі права та обов'язки учасника ринку, визначені цим договором та Правилами ринку, в частині участі у ринку електричної енергії. Вказана заява підписана уповноваженим представником відповідача та скріплена відтиском його печатки без зауважень та заперечень (копія наявна в матеріалах справи).
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» листом вих. № 01/41324 від 25.10.2019 повідомило ТОВ «Цукровик» про приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії. Позивач повідомив відповідача, що договір про врегулювання небалансів електричної енергії є публічним та укладається сторонами з урахуванням статті 634 Цивільного кодексу України та розміщений на офіційному сайті НЕК «Укренерго» https://ua.energy/. Повідомленням НЕК «Укренерго» проінформувало відповідача про те, що ТОВ «Цукровик» приєднано до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучено до реєстру учасників ринку. Ідентифікатор договору № 1320-01024. Дата акцептування 23.10.2019. З моменту акцептування заяви-приєднання до договору в порядку, встановленому Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 № 307 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП від 24.06.2019 № 1168) та Законом України «Про ринок електричної енергії», учасник ринку набуває усіх прав та зобов'язань за договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору, Правилами ринку та чинним законодавством України (копія листа наявна в матеріалах справи).
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Отже суд встановив, що 23.10.2019 між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» в якості оператора системи розподілу та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цукровик» в якості учасника ринку був укладений договір про врегулювання небалансів електричної енергії № 1320-01024 (далі - договір про врегулювання небалансів електричної енергії), шляхом підписання заяви про приєднання відповідача до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії, який є публічним договором приєднання.
Відповідно до умов пункту 1.1 договору про врегулювання небалансів електричної енергії, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії стороною, відповідальною за баланс (СВБ), у тому числі її балансуючої групи.
Згідно з пп. 1.2-1.4 договору про врегулювання небалансів електричної енергії, на підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.
За цим договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи. Оператор системи розподілу (ОСП) врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку).
В пункті 1.5 договору про врегулювання небалансів електричної енергії вказано, що врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.
Згідно з пп. 2.1, 2.2 договору про врегулювання небалансів електричної енергії, вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.
В пункті 3.3 договору про врегулювання небалансів електричної енергії вказано, ОСП зобов'язаний, зокрема виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до цього договору та Правил ринку; здійснювати зарахування коштів СВБ, що зберігаються на поточному рахунку ОСП, та/або подавати вимоги платежу за наданою СВБ фінансовою гарантією у рахунок оплати дебіторської заборгованості, що виникла внаслідок порушення СВБ своїх зобов'язань з оплати обсягів небалансів електричної енергії своєї балансуючої групи; проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку.
В пункті 3.5 договору про врегулювання небалансів електричної енергії вказано, що СВБ зобов'язана, зокрема нести фінансову відповідальність ОСП за врегулювання небалансу електричної енергії, спричиненого цією СВБ або учасниками ринку, які входять до балансуючої групи СБВ; дотримуватися Правил ринку; здійснювати вчасно і в повному обсязі оплату за небаланс електричної енергії та платежів, сформованих ОСП для СВБ відповідно до Правил ринку.
Пунктами 5.1-5-6 договору про врегулювання небалансів електричної енергії визначено, виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору. СВБ, що є електропостачальником, повинна відкрити в одному з уповноважених банків поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - поточний рахунок ЕП). Учасник ринку повинен укласти будь-які необхідні угоди з його розрахунковим банком для здійснення платежів у відповідності до процедур та графіків, визначених Правилами ринку. СВБ, у якої виникли зобов'язання перед ОСП щодо оплати за небаланс електричної енергії, вносить плату за електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП, зазначений у реквізитах цього договору. Учасник ринку несе відповідальність за всі збори, що стягуються його розрахунковим банком, зокрема за комісію з обслуговування розрахункового рахунку, комісію за виконання вихідних платежів ОСП, що ініційовані ОСП або учасником ринку, комісію за отримання вхідних платежів від ОСП, комісію за звітність про балансову інформацію, надану ОСП. Сторона, що є платником, несе відповідальність за плату, що стягується банком платника, а сторона, що є одержувачем платежу, несе відповідальність за плату, що стягується банком одержувача. Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку.
Згідно з пп. 5.7, 5.8 договору про врегулювання небалансів електричної енергії, якщо СВБ має заперечення до інформації, яка міститься у платіжному документі, то вона зобов'язана повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП та не може бути підставою для обмеження ОСП щодо вимоги платежу фінансової гарантії, що надається СВБ ОСП. Надані заперечення враховуються ОСП при обчисленні платежів у порядку, передбаченому Правилами ринку.
В пункті 5.9 договору про врегулювання небалансів електричної енергії визначено, ОСП формує та направляє акт купівлі-продажу (далі - акт) до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання акта відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено законом)), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та розміщений у мережі Інтернет за посиланням: https:/оnline.ua.energy/, або у паперовій формі шляхом підписання уповноваженою особою акта (у разі неможливості підпису в електронній формі). Сторонами має бути забезпечена можливість здійснення електронного документообігу шляхом реєстрації у системі, яка забезпечує функціонування електронного документообігу. Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ акта СВБ розглядає та повертає ОСП один примірник акта, підписаного зі своєї сторони. Акт повинен бути підписаний сторонами в один і той самий спосіб. У разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно до акта СВБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в акті. Якщо СВБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник акта, то такий акт вважається підписаним СВБ.
Пунктом 5.10 договору про врегулювання небалансів електричної енергії визначено, СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони акта купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП).
Звертаючись до суду із даним позовом позивач стверджує, що 01.12.2023 ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» через систему управління ринком (http//mms.ua.energy), на виконання договору про врегулювання небалансів електричної енергії та Правил ринку, направило відповідачу платіжний документ (рахунок-фактуру) про сплату електричної енергії для врегулювання небалансів із зазначенням суми, що СВБ зобов'язано сплатити на користь позивача, на підтвердження чого позивач долучив до позовної заяви рахунок-фактуру № 0112202300692 від 01.12.2023 на суму 560 052,58 грн за розрахунковий період з 01.11.2022 до 30.11.2022 та копію витягу із системи управління ринком.
Проте, за ствердженням позивача, відповідач зобов'язання за договором про врегулювання небалансів електричної енергії та Правил ринку в частині оплати виставленого рахунку належним чином не виконав, не оплатив вартість електричної енергії для врегулювання небалансів на суму 560 052,58 грн, у зв'язку із чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 560 052,58 грн.
Отже суд встановив, що спірний період, за який відповідач не здійснив оплату електричної енергії для врегулювання небалансів, є період з 01.11.2022 до 31.11.2022.
Крім того, позивач долучив до матеріалів справи акт-корегування (врегулювання) № ВР/22/11-1320 від 02.03.2023 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.11.2022 № ВН/22/11-1320 згідно з договором від 23.10.2019 № 1320-01024, який підтверджує обсяг та вартість придбаної відповідачем електричної енергії для врегулювання небалансів.
Враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії та Правил ринку в частині здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати електричної енергії для врегулювання небалансів, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 560 052,58 грн основного боргу, 1 104,76 грн 3% річних та 1 344,13 грн пені.
Згідно з пп. 9.1, 9.2 договору про врегулювання небалансів електричної енергії, цей договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно року. у якому була надана заява-приєднання. Якщо жодна із сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах.
Доказів розірвання договору в порядку п. 9.2 договору про врегулювання небалансів електричної енергії матеріали справи не містять, у зв'язку із чим станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом укладений між сторонами договір є чинним.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір про врегулювання небалансів електричної енергії № 1320-01024 від 23.10.2019, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у його сторін взаємних цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище врегульовані Законом України «Про ринок електричної енергії».
Частиною 1 ст. 31 Закону України «Про ринок електричної енергії «передбачено, що оператором системи передачі (ОСП) є суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії.
Судом було встановлено, що функції оператора системи передачі виконує Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго».
Згідно частини 2 статті 52 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що на оператора системи передачі покладено функції адміністратора розрахунку (АР).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», адміністратор розрахунків - юридична особа, яка забезпечує організацію проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг;
За нормами ч. 1 ст. 52 Закону України «Про ринок електричної енергії», адміністратор розрахунку забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку.
Пунктом 5 ч. 3 ст. 52 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що АР розраховує платежі за електричну енергію ОСП та постачальників послуг з балансування, ціни небалансів електричної енергії, обсяги небалансів електричної енергії і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки.
Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок.
За положеннями п. 46 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку.
Відповідно до ч. 3 ст. 3, п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» обов'язковою умовою участі на ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з ОСП, яким є позивач.
Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльністю на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про врегулювання небалансів.
Частиною 2 ст. 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що виробники зобов'язані надавати послуги з балансування в обсягах та випадках, визначених цим Законом та Правилами ринку. Надавати послуги з балансування мають право також споживачі у порядку, визначеному правилами ринку.
Відповідно до ч. 5 ст. 70 Закону України «Про ринок електричної енергії», ОСП врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з ОСП в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку. Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором.
Стаття 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначає, що державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства. До повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження типових та примірних договорів, визначених цим Законом.
Підпунктом 1 п. 3.3 договору про врегулювання небалансів електричної енергії передбачено обов'язок ОСП виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до цього договору та Правил ринку.
Пунктом 5.1 договору про врегулювання небалансів електричної енергії визначено, виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору.
Порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила агрегації, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об'єднаній енергетичній системі України визначаються Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку).
Відповідно до пп. 1.1.2, 1.11.1, 1.11.8 глави 1.1 Розділу І Правил ринку, платіжний документ - рахунок, сформований адміністратором розрахунків учаснику ринку щодо оплати ним або адміністратором розрахунків своїх фінансових зобов'язань, що виникли в результаті участі на ринку електричної енергії такого учасника ринку.
Система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами.
За допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів.
АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком. Авторизація користувачів системи відбувається із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису.
Розділом VII Правил ринку врегульовано питання щодо виставлення рахунків та платежів, у тому числі виставлення рахунків за небаланси електричної енергії.
Згідно із п. 7.3.1 розділу VII Правил ринку АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов'язана сплатити АР, або суми, що АР зобов'язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
Відповідно до п. 7.7.3 розділу VII Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як передбачено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Судом було встановлено, що 01.12.2023 позивач через систему управління ринком (http//mms.ua.energy), на виконання договору про врегулювання небалансів електричної енергії та Правил ринку, направив відповідачу рахунок-фактуру № 0112202300692 від 01.12.2023 про сплату електричної енергії для врегулювання небалансів на суму 560 052,58 грн за розрахунковий період з 01.11.2022 до 30.11.2022, що підтверджується рахунком-фактурою № 0112202300692 від 01.12.2023 на суму 560 052,58 грн та копією витягу із системи управління ринком.
Згідно з пп. 5.7, 5.8 договору про врегулювання небалансів електричної енергії, якщо СВБ має заперечення до інформації, яка міститься у платіжному документі, то вона зобов'язана повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП та не може бути підставою для обмеження ОСП щодо вимоги платежу фінансової гарантії, що надається СВБ ОСП. Надані заперечення враховуються ОСП при обчисленні платежів у порядку, передбаченому Правилами ринку.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.12.2023 по справі № 910/9216/22 в пункті 8.48 зазначив, що у постанові від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду вже вказував на те, що у розумінні положень Правил ринку (зокрема пункти 1.1.4, 1.1.2, 1.8.1, 1.11.1, 1.11.8, 5.11.1, 5.11.2, 5.28.1, 7.2.1, 7.7.4), з урахуванням змісту договору (пункти 4.1, 4.5, 5.3, 5.4), направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється адміністратором розрахунків (АР) через систему управління ринком. Іншого порядку та способу направлення рахунків, ані Правилами ринку, ані умовами договору не передбачено, а тому суд вважає належним їх направлення (формування) АР у системі управління ринком.
Заперечень відповідача щодо отримання вказаного рахунку, як і заперечень відповідача до інформації, яка міститься у платіжному документі, матеріали справи не містять. Доказів неможливості ознайомлення з виставленими позивачем рахунком відповідачем до суду не надано.
Крім того, в матеріалах справи наявний акт-корегування (врегулювання) № ВР/22/11-1320 від 02.03.2023 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.11.2022 № ВН/22/11-1320 згідно з договором від 23.10.2019 № 1320-01024, який підтверджує обсяг та вартість придбаної відповідачем електричної енергії для врегулювання небалансів.
Матеріали справи не містять доказів незгоди відповідача із вказаним вище актом-корегування, а також заперечень щодо обсягів та вартості придбаної відповідачем електричної енергії для врегулювання небалансів, які зазначені в акті.
Отже, виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства та умов договору, суд дійшов висновку, що строк оплати електричної енергії для врегулювання небалансів за розрахунковий період з 01.11.2022 до 30.11.2022, враховуючи дату виставлення рахунку (01.12.2023), є таким, що настав 05.12.2023.
Проте, станом на дату розгляду даної справи відповідач зобов'язання за договором про врегулювання небалансів електричної енергії та Правил ринку в частині оплати виставленого рахунку належним чином не виконав, не оплатив вартість електричної енергії для врегулювання небалансів на суму 560 052,58 грн, у зв'язку із чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 560 052,58 грн. Протилежного матеріали справи не містять, доказів сплати заборгованості до суду не надано.
Оскільки відповідач не у повній мірі виконав взяті на себе зобов'язання з оплати вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, що ним не спростовано шляхом подання доказів, він є таким, що порушив взяті на себе зобов'язання.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 560 052,58 грн.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 1 104,76 грн 3% річних та 1 344,13 грн пені за період прострочення з 06.12.2023 до 29.12.2023.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.
Перевіривши розрахунок 3% річних, з урахуванням умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії та приписів Правил ринку, враховуючи дату виставлення рахунку, в межах розрахунку позивача, суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних підлягають задоволенню повністю в сумі 1 104,76 грн.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 1 344,13 грн пені, суд зазначає наступне.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 4.2 договору про врегулювання небалансів електричної енергії, у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань після підписання сторонами акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів винна сторони сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивач, керуючись п. 4.2 договору, за прострочення строків відповідачем оплати вартості електричної енергії для врегулювання небалансів нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1 344,13 грн пені за період прострочення з 06.12.2023 до 29.12.2023.
Разом з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану в Україні», введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженим Законом № 2119-IX від 15.03.2022, Указом № 259/2022 від 18.04.2022, затвердженим Законом № 2212-IX від 21.04.2022, Указом № 341/2022 від 17.05.2022, затвердженим Законом № 2263-IX від 22.05.2022, Указом № 573/2022 від 12.08.2022, затвердженим Законом № 2500-IX від 15.08.2022, Указом № 757/2022 від 07.11.2022, затвердженим Законом № 2738-IX від 16.11.2022, Указом № 58/2023 від 06.02.2023, затвердженим Законом № 2915-IX від 07.02.2023, Указом № 254/2023 від 01.05.2023, затвердженим Законом № 3057-IX від 02.05.2023, Указом № 451/2023 від 26.07.2023, затвердженим Законом № 3275-IX від 27.07.2023, Указом № 734/2023 від 06.11.2023, затвердженим Законом № 3429-IX від 08.11.2023, Указом № 49/2024 від 05.02.2024, затвердженим Законом № 3564-IX від 06.02.2024 та Указом № 271/2024 від 06.05.2024, затвердженим Законом № 3684-IX від 08.05.2024, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Станом на дату розгляду даної справи воєнний стан в Україні триває.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема: у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, трейдерської діяльності тощо.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов'язковими до виконання.
Згідно з п. 96 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасник ринку електричної енергії (далі - учасник ринку) - виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець, оператор установки зберігання енергії та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом;
Відповідно до пункту 4 частини третьої-четвертої статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. Регулятор має право приймати рішення, що є обов'язковими до виконання учасниками ринку.
Пунктом 3 частини 2 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Згідно частини 2 цієї статті рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
Відповідно до пункту 1 частини 1 вказаного Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов'язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.
Отже, НКРЕКП (Регулятор) здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції та є обов'язкові до виконання.
25.02.2022 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було прийнято постанову «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі - фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» від 25.02.2022 № 332 (далі - Постанова № 332).
Підпунктом 16 п. 1 Постанови № 332 визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.
Відповідна постанова у вказаній частині не визнана недійсною в установленому порядку. Введений воєнний стан в Україні на час вирішення даного спору не припинено та не скасовано.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При виборі і застосуванні норм права у спірних правовідносинах суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палата Касаційного господарського суду від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22.
Так в пункті 8.13.9 вказаної вище постанови Об'єднана палата констатувала, що постанова № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022), прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, є обов'язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.
Крім того, Верховний Суд у складі об'єднаної палата Касаційного господарського суду в пунктах 8.13.29-8.13.38 постанови від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 враховував, що Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в преамбулі Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 зазначила мету та підстави її прийняття.
Зокрема, Регулятор зазначив, що такою метою є забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду та діє відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».
Згідно з пунктом 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».
Згідно з підпунктом 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
Отже, з урахування дії на території України воєнного стану, для учасників ринку електричної енергії, якими укладено типові договори відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та постанов НКРЕКП, пункт 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) - це бажана з точки зору держави модель поведінки, яка має обов'язковий характер для учасників ринку електричної енергії.
Підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».
Отже, Об'єднана палата дійшла висновку про те, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб'єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов'язань на ринку електричної енергії.
При цьому Об'єднана палата наголосила на тому, що такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов'язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
Об'єднана палата звернула увагу, що норми постанови №332 від 25.02.2022 (у редакції від 27.02.2022 № 333, у редакції від 26.04.2022) прийняті Регулятором в межах своїх повноважень.
З рахуванням зазначеного, Об'єднана палата виснувала, що хоча постанова НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім її норми є обов'язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії», що також обумовлено положеннями статті 179 Господарського кодексу України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору.
Як було встановлено судом вище, 23.10.2019 між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» в якості оператора системи розподілу та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цукровик» в якості учасника ринку був укладений договір про врегулювання небалансів електричної енергії № 1320-01024, шляхом підписання заяви та приєднання відповідача до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що є публічним договором приєднання та додатком 1 до Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307.
Згідно із ч. 3 ст. 3, п. 6. ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» обов'язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.
Отже договір про врегулювання небалансів електричної енергії № 1320-01024 від 23.10.2019, укладений між позивачем та відповідачем відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».
Крім того, судом було встановлено, що спірний період, за який відповідач не здійснив оплату електричної енергії для врегулювання небалансів, є період з 01.11.2022 до 31.11.2022. При цьому позивачем виставлено рахунок-фактуру № 0112202300692 про сплату електричної енергії для врегулювання небалансів на суму 560 052,58 грн за розрахунковий період з 01.11.2022 до 30.11.2022 - 01.12.2023. У свою чергу позивачем здійснено нарахування пені за період прострочення з 06.12.2023 до 29.12.2023.
Тобто як спірний період, за який позивачем виставлено рахунок, так і дата виставлення рахунку та період нарахування пені припадають на період дії в Україні правового режиму воєнного стану.
З урахуванням усього зазначеного вище, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22, суд дійшов висновку, що підп. 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 розповсюджує свою дію на спірні правовідносини.
Отже, за вказаних обставин, відсутні правові підстави щодо стягнення заявленої до стягнення суми пені в розмірі 1 344,13 грн, у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.
Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 8 417,36 грн.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровик» (місцезнаходження: вул. Козацька, буд. 126, м. Яготин, Яготинський р-н, Київська обл., 07700; код ЄДРПОУ 13722864) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 00100227) 560 052,58 грн основного боргу, 1 104,76 грн 3% річних та 8 417,36 грн судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 01.07.2024.
Суддя Л.В. Сокуренко