Справа № 712/7996/24
Провадження №1-кс/712/3375/24
28 червня2024 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,розглянувши клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Улан-Уде, росія, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
Старший слідчий слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаним клопотанням.
В обґрунтування заявлених в клопотанні вимог зазначає, що у провадженні слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016251010002861 від 30.03.2016 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України
Досудовим слідством встановлено, що 26.03.2016 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на дачній АДРЕСА_2 , після спільного розпивання алкогольних напоїв, під час конфлікту, який виник раптово на ґрунті особистих неприязних відносин, маючи умисел, направлений на протиправне позбавлення життя іншої людини, умисно наніс ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , численні удари руками в життєво важливий орган, а саме в різні ділянки голови, в результаті чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, яка, згідно висновку судово-медичної експертизи
№ 03-01/269 від 02.04.2016 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та внаслідок якої останній помер.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України, а саме: вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: даними протоколу огляду місця події від 01.04.2016; показаннями свідка ОСОБА_8 ; показаннями свідка ОСОБА_9 ; показаннями свідка ОСОБА_10 ; даними протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8 ; даними протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 ; даними висновку судово-медичної експертизи № 03-01/269 від 02.04.2016; даними висновку додаткової судово-медичної експертизи № 03-01/269/13 від 29.05.2024;іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Таким чином, на даний час ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
ОСОБА_6 , у встановлений КПК України спосіб неодноразово викликався (слідчим, прокурором) для проведення за його участю необхідних слідчих та процесуальних дій, однак на виклики не з'являвся.
Враховуючи, що на даний час місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 не встановлене, тому останній постановою слідчого 04.04.2016 оголошений у розшук.
05.04.2016 матері ОСОБА_6 - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вручено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Враховуючи, що органу досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 невідоме, на виклики (слідчого, прокурора) останній без поважних причин не з'являвся, 22.04.2016досудове розслідування в кримінальному провадженні зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.
У ході досудового розслідування 28.02.2023 було допитано у якості свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка повідомила, що вона доглядає за ОСОБА_11 із жовтня 2017 року, разом з якою і проживає свідок. Свідок доглядає за ОСОБА_11 за проханням її сина ОСОБА_14 , котрий проживає у АДРЕСА_4 та зв'язок з ним свідок підтримує за допомогою мессенджера «Вайбер». ОСОБА_6 за адресою : АДРЕСА_1 (місце проживання ОСОБА_11 та свідка) свідок бачила в березні 2016 року та після події, яка трапилася свідок його не бачила та їй невідомо, де він може перебувати. Свідку відомо, що рідна донька ОСОБА_15 проживає в АДРЕСА_6 , де ОСОБА_15 і може перебувати. Зв'язок із матір'ю він не підтримує. Вітчим проживає в районі АДРЕСА_5 та він збирався виїхати до Ізраїлю.
03.03.2023 до Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області надійшла оперативна інформація УКР ГУНП в Черкаській області про те, що в ході розмови за допомогою засобів мобільного зв'язку з братом підозрюваного, а саме гр. ОСОБА_17 , який користується м.т. НОМЕР_1 , останній повідомив, що підозрюваний ОСОБА_6 ймовірно незаконно перетнув державний кордон України в напрямку російської федерації та останній може перебувати у м. Улан-Уде, рф, де він раніше проживав.
У зв'язку з цим, постановою органу досудового розслідування від 27.06.2024 підозрюваний ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук.
В даному випадку підтвердженням оголошення особи в міжнародний розшук є саме постанова органу досудового розслідування про оголошення ОСОБА_6 в міжнародний розшук від 27.06.2024.
З урахуванням того, що підозрювана особа знаходиться за межами України, то у випадку встановлення її місцезнаходження чи затримання на території іноземної держави, до неї будуть застосовуватись правові процедури передбачені міжнародно-правовими договорами України, які ратифіковані Верховною Радою України, в тому числі вказаними вище Конвенціями, а також Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Тобто, вказані норми міжнародних договорів вказують на те, що у разі застосування правових норм, передбачених цими договорами у процесі екстрадиції особи необхідний відповідний документ про тримання особи під вартою, без будь-яких альтернатив.
Також, необхідність в обранні ОСОБА_6 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виникає з того, що останній ймовірно перебуває за межами України і в разі його затримання чи встановлення місцезнаходження буде застосована процедура екстрадиції.
Таким чином, законодавцем чітко передбачено порядок обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім цього, з метою публікації «червоного оповіщення» (арешт з метою подальшої екстрадиції) в базах даних Генерального секретаріату Інтерполу щодо ОСОБА_6 необхідно надати на їх адресу гарантії відповідного центрального органу України при здійсненні міжнародного співробітництва під час кримінального провадження щодо направлення запиту про видачу (екстрадицію) ОСОБА_6 , а також засвідчену копію чинної ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - ризик можливого переховування від органу досудового розслідування/суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 , після вчинення кримінального правопорушення не намагався вжити заходів щодо надання медичної допомоги потерпілому, не повідомив про вказану подію працівникам поліції, не викликав швидку медичну допомогу, зник з місця вчинення кримінального правопорушення, закопав тіло потерпілого у яму в місці, віддаленному від місця скоєння вбивства, після чого спалив речі потерпілого, що вказує на намагання приховати обставини події з метою уникнення кримінальної відповідальності. Також, наразі місце перебування підозрюваного ОСОБА_6 невідоме, на виклики слідчого/прокурора останній не з'являється, вказане свідчить що останній навмисно переховуються від органу досудового розслідування з метою уникнення покарання.
Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
При оцінці переховування від правосуддя може братися до уваги поряд з іншими обставинами і загроза відносно суворого покарання. У параграфі рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» № 31315/96 від 25.04.2000 Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських суддів, які, у свою чергу, прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що підозрюваному загрожувало відносно суворе покарання.
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - ризик незаконного впливу на свідківта потерпілогообвинувачення обґрунтовується тим, що підозрюваному ОСОБА_6 достовірно відоме місце проживання свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, останній добре знайомий з свідками та потерпілим, у зв'язку з цим, підозрюваний матиме реальну можливість здійснювати на них незаконний вплив, шляхом вмовлянь, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань з метою уникнення ним кримінальної відповідальності.
Свідки допитані у кримінальному провадженні, однак в подальшому при розгляді справи судом, суд не може на них посилатись, оскільки досліджує їх показання безпосередньо в суді. Тобто вказаний ризик продовжує існувати до моменту допиту вказаних свідків на стадії судового розгляду.
Будь-яка особа, має бути захищена та з усвідомленням своєї невразливості, відсутністю страху перед підозрюваним/обвинуваченим, надати показання суду. У даному випадку забезпечення безпеки свідків, потерпілого унеможливлення на них незаконного впливу з боку підозрюваного є основним завданням на даній стадії досудового розслідування.
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, а саме враховуючи те, що ОСОБА_6 вчинив особливо тяжкий умисний злочин проти життя і здоров'я із застосуванням насильства, про що свідчить кількість тілесних ушкоджень, спричинених потерпілому та описаних у висновках судово-медичних експертиз.
Також, слід врахувати те, що підозрюваний ОСОБА_6 не повідомив про вказану подію працівникам поліції, не викликав швидку медичну допомогу, зник з місця вчинення кримінального правопорушення, закопав тіло потерпілого у яму в місці, віддаленному від місця скоєння вбивства, після чого спалив речі потерпілого, що в свою чергу свідчить про спотворення підозрюваним слідів кримінального правопорушення та речових доказів з метою приховування обставин події та уникнення кримінальної відповідальності, таким чином перебуваючи на волі підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі із застосуванням насильства.
Окрім цього, вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується наявністю вищеописаного ризику впливу на свідків, оскільки вплив на свідків може містити самостійний склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.386 КК України.
Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України слід оцінити в сукупності всі обставини, а саме передбачені п. 4 ч. 1 ст. 178 КПК України -міцність соціальних зв'язків підозрюваного, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_6 на утриманні малолітніх дітей не має, не має місця праці, згідно п. 6 ч. 1 ст. 178 КПК України - репутацію підозрюваного, який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти волі, честі та гідності особи.
Між тим, слід звернути увагу, що метою обрання запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто постановлення обвинувального вироку (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Беручи до уваги викладене та те, що існує надто великий ризик того, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі може продовжувати переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання за вчинення злочину, незаконно впливати на свідків та потерпілого, вчиняти нові злочини, більш м'які запобіжні заходи, а ніж тримання під вартою, не можуть запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної особи.
В судовому засіданні прокурор та слідчий заявлені в клопотанні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з викладених в ньому підстав.
В судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_5 при вирішенні даного клопотання покладалася на компетентність суду.
Заслухавши прокурора, слідчого, захисника, дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження № 12016251010002861, надані учасниками докази, дослідивши їх всебічно, повно, об'єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12016251010002861 внесені до вказаного реєстру 30 березня 2016 року за фабулою: «29.03.2016 до чергової частини Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області надійшла заява від ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 про те, що 25.03.2016 цивільний чоловік ОСОБА_7 , 1971 р.н., прож. АДРЕСА_3 пішов з дома та не повернувся»» - правова кваліфікація - ч. 1 ст. 151 КК України.
У провадженні слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016251010002861 від 30.03.2016 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 26.03.2016 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на дачній АДРЕСА_2 , після спільного розпивання алкогольних напоїв, під час конфлікту, який виник раптово на ґрунті особистих неприязних відносин, маючи умисел, направлений на протиправне позбавлення життя іншої людини, умисно наніс ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , численні удари руками в життєво важливий орган, а саме в різні ділянки голови, в результаті чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, яка, згідно висновку судово-медичної експертизи № 03-01/269 від 02.04.2016 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та внаслідок якої останній помер.
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: повідомленям про підозру від 04.04.2016 року, постановою про оголошення в розшук від 04.04.2016 року, постановою про зупинення досудового досудового розслідування від 22.04.2016; ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси № 712/1400/24 від 01.02.2024; постанови про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного; рапортом; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; висновком експерта № 03-01/269 від 02.04.2016; висновком експерта № 03-01/269/13 від 29.05.2024.
Таким чином, на даний час ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
ОСОБА_6 у встановлений КПК України спосіб неодноразово викликався (слідчим, прокурором) для проведення за його участю необхідних слідчих та процесуальних дій, однак на виклики не з'являвся.
За вказаним фактом, та у зв'язку з наявністю достатніх доказів ОСОБА_6 04.04.2016 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Вручити ОСОБА_6 повідомлення про підозру не виявилося можливим внаслідок не встановлення його місцезнаходження, однак слідством вжито достатньо заходів для вручення цього повідомлення у передбачений законом спосіб. Повідомлення про підозру ОСОБА_6 було вручене його матері - ОСОБА_11 .. Також, письмове повідомлення про підозру скеровано поштовим зв'язком за адресою місця проживання ОСОБА_6 .
Враховуючи, що органу досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 невідоме, на виклики (слідчого, прокурора) останній без поважних причин не з'являвся, 22 квітня 2016 досудове розслідування в кримінальному провадженні зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України та ОСОБА_6 оголошено в державний розшук.
Відповідно до рапорту начальника сектору УКР ГУНП в Черкаській області від 01.03.2023 року встановлено, що в ході розмови за допомогою засобів мобільного зв'язку з братом підозрюваного, а саме гр. ОСОБА_17 , який користується м.т. НОМЕР_1 , останній повідомив, що підозрюваний ОСОБА_6 ймовірно може перебувати у м. Улан-Уде, рф, де він раніше проживав. У зв'язку з цим, постановою органу досудового розслідування від 27 червня 2024 підозрюваний ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук.
В даному випадку підтвердженням оголошення особи в міжнародний розшук є саме постанова органу досудового розслідування про оголошення ОСОБА_6 в міжнародний розшук від 27.06.2024.
ОСОБА_6 перебуває за межами України і в разі його затримання чи встановлення місцезнаходження буде застосована процедура екстрадиції.
Згідно п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених пунктом 1 частини першої статті 194 КПК України, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Згідно до ч. 7 ст. 42 КПК України, підозрюваний зобов'язаний в тому числі прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.
В ч. 1 ст. 135 КПК України передбачено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Відповідно до ч. 2 ст. 135 КПК України у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
У судовому засіданні встановлено, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 особисто вручено не було, оскільки останній перебуває межами України.
На виклики слідчого підозрюваний не з'явився, не повідомляючи про причини неявки, що свідчить про його ухилення від кримінальної відповідальності.
Прокурором доведено, що ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, оскільки органом досудового розслідування вжито всіх можливих заходів для вручення йому повідомлення про підозру у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
За змістом ст. 176 КПК України найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Вирішуючи подане клопотання слідчий суддя враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 є особливо тяжким злочином.
Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно з ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
З урахуванням даних про особу ОСОБА_6 , який переховується від органів досудового розслідування та суду за межами території України, що підтверджено постановою про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_6 , яка спрямована для виконання до компетентного органу, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, та зважаючи на необхідність виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або вчинити інше кримінальне правопорушення, а також зважаючи на доведеність прокурором наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, вважаю за необхідне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Відтак, суд вважає, що на даний час з урахуванням обставин, які інкримінуються ОСОБА_6 відсутні підстави для визначення розміру застави.
Керуючись вимогами статей 176-178,182,183,186, 193,194,196,197,395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Обрати стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Улан-Уде, росія, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно положень ч.6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Повний текс ухвали проголошено 01 липня 2024 року