712/7932/24
1-кс/712/3356/24
26 червня 2024 року слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 , погодженого прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , яке подане під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 травня 2024 року за № 62024100140000285 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Маяки Біляївського району Одеської області, українця, громадянина України, солдата резерву взводу резерву роти резерву солдатського складу військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», освіта повна середня загальна, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, на утриманні неповнолітні, малолітні діти, непрацездатні батьки відсутні, інвалідом, депутатом не являється,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Старший слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаним клопотанням, яке погоджене прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 .
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №62024100140000285 від 27 травня 2024 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, у військовому званні «солдат», діючи з прямим умислом, з метою ухилення від проходження військової служби, в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 09 квітня 2024 року, в умовах воєнного стану, самовільно, без дозволу командування, залишив розташування військової частини НОМЕР_1 та направився у невідомому напрямку, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів до повернення до військової частини, за наявності реальної можливості для цього, поки 24 червня 2024 року не був затриманий слідчим Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за адресою: м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, б.17, в порядку ст.208 КПК України.
25 червня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Відповідно до ч.5 ст. 407 КК України, самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Згідно ч.5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Згідно п.175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених пунктом 1 частини першої статті 194 КПК України, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Причетність ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вчинення кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування кримінального провадження №62024100140000200 доказами, а саме:
- повідомленням командира військової часини НОМЕР_1 від 19 квітня 2024 року за вих. № 341
- актом службового розслідування від 19 квітня 2024 року;
- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24 лютого 2024 року № 57
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 11 червня 2024 року;
протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 11 червня 2024 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 11 червня 2024 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 24 червня 2024 року;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 24 червня 2024 року;
- медичною характеристикою від 24 червня 2024 року;
- іншими зібраними в ході досудового розслідування кримінального провадження № 62024100140000200 доказами в їх сукупності.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, що відповідно до ч.5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин.
В ході досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1)переховування від органів досудового розслідування та/або суду;
3)незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.5 ст. 407 КК України, самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Згідно ч.5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, у військовому званні «солдат».
Підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні останнім в умовах воєнного стану на території України кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, що відповідно до ч.5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин.
Підозрюваний ОСОБА_5 не одружений; не працює; на утриманні малолітні, неповнолітні діти, непрацездатні батьки відсутні.
Підозрюваний ОСОБА_5 є військовослужбовцем, призваним за мобілізацією.
Підозрюваний ОСОБА_5 , в умовах воєнного стану в Україні, без поважних причин, діючи з прямим умислом, з метою ухилення від проходження військової служби, в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 25 вересня 2023 року і повторно 05 листопада 2023 року, самовільно, в умовах воєнного стану в Україні, залишив розташування військової частини НОМЕР_2 , та направився за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів до повернення у військову частину за наявності реальної можливості до цього, поки близько 11 години 27 хвилин 23 квітня 2024 року не був затриманий за місцем свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , співробітниками Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві.
Підозрюваний ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що він обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду.
Крім того, згідно допиту військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 , підозрюваний ОСОБА_5 22 червня 2024 року був затриманий працівниками ДПСУ при незаконній спробі перетину останнім Державного кордону України з Республікою Молдова, після чого був доставлений до м. Черкаси.
Враховуючи викладене, існує ризик, передбачений. п. 1) ч.1 ст. 177 КПК України, переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.
Підозрюваний ОСОБА_5 є військовослужбовцем, призваним за мобілізацією.
Підозрюваний ОСОБА_5 в умовах воєнного стану в Україні, без поважних причин, діючи з прямим умислом, з метою ухилення від проходження військової служби, в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 09 квітня 2024, в умовах воєнного стану, самовільно, без дозволу командування, залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , та направився у невідомому напрямку, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів до повернення до військової частини, за наявності реальної можливості для цього, поки 24 червня 2024 року не був затриманий слідчим Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, в порядку ст.208 КПК України.
Враховуючи викладене, у разі не застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останній може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто в подальшому не з'являтись у військову частину з метою ухилення від походження військової служби.
Підозрюваний ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став, знову обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України, що згідно ч.5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин.
Враховуючи викладене, існує ризик, передбачений п.5) ч.1 ст. 177 КПК України, вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому останній підозрюється.
Підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема, військовослужбовців військової частини, в якій останній проходив службу, які надали викривальні покази, в тому числі шляхом вмовлянь, погроз, підкупу, з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від надання раніше наданих показів, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування і судового розгляду, та встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.221 КПК України, підозрюваний та захисник підозрюваного мають право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Підозрюваний ОСОБА_5 проживає в одному населеному пункті зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.
В ході досудового розслідування допитані не всі встановлені органом досудового розслідування свідки вказаного кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, існує ризик, передбачений п.3) ч.1 ст. 177 КПК України, незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Ризик, передбачений п.4) ч.1 ст.177 КПК України, - перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, може виразитися у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурюванні осіб, зокрема, з числа військовослужбовців своєї військової частини, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання останніми завідомо неправдивих свідчень з метою уникнення підозрюваним можливої кримінальної відповідальності за вчинення останнім тяжкого злочину.
Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п. 4) ч.1 ст.184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий за погодженням прокурором, звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням.
В судовому засіданні прокурор Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 заявлені в клопотанні вимоги пілтримав та просив їх задовольнити.
Зазначив, що в ході досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1)переховування від органів досудового розслідування та/або суду;
3)незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.5 ст. 407 КК України, самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Згідно ч.5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, у військовому званні «солдат».
Підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні останнім в умовах воєнного стану на території України кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, що відповідно до ч.5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин.
Підозрюваний ОСОБА_5 не одружений; не працює; на утриманні малолітні, неповнолітні діти, непрацездатні батьки відсутні.
Підозрюваний ОСОБА_5 є військовослужбовцем, призваним за мобілізацією.
Підозрюваний ОСОБА_5 , в умовах воєнного стану в Україні, без поважних причин, діючи з прямим умислом, з метою ухилення від проходження військової служби, в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 25 вересня 2023 року і повторно 05 листопада 2023 року, самовільно, в умовах воєнного стану в Україні, залишив розташування військової частини НОМЕР_2 , та направився за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів до повернення у військову частину за наявності реальної можливості до цього, поки близько 11 години 27 хвилин 23 квітня 2024 року не був затриманий за місцем свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , співробітниками Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві.
Підозрюваний ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що він обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду.
Крім того, згідно допиту військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 , підозрюваний ОСОБА_5 22 червня 2024 року був затриманий працівниками ДПСУ при незаконній спробі перетину останнім Державного кордону України з Республікою Молдова, після чого був доставлений до м. Черкаси.
Враховуючи викладене, існує ризик, передбачений. п. 1) ч.1 ст. 177 КПК України, переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.
Підозрюваний ОСОБА_5 є військовослужбовцем, призваним за мобілізацією.
Підозрюваний ОСОБА_5 в умовах воєнного стану в Україні, без поважних причин, діючи з прямим умислом, з метою ухилення від проходження військової служби, в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 09 квітня 2024, в умовах воєнного стану, самовільно, без дозволу командування, залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , та направився у невідомому напрямку, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів до повернення до військової частини, за наявності реальної можливості для цього, поки 24 червня 2024 року не був затриманий слідчим Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, в порядку ст.208 КПК України.
Враховуючи викладене, в разі не застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останній може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто в подальшому не з'являтись у військову частину з метою ухилення від походження військової служби.
Підозрюваний ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став, знову обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України, що згідно ч.5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин.
Враховуючи викладене, існує ризик, передбачений п.5) ч.1 ст. 177 КПК України, вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому останній підозрюється.
Підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема, військовослужбовців військової частини, в якій останній проходив службу, які надали викривальні покази, в тому числі шляхом вмовлянь, погроз, підкупу, з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від надання раніше наданих показів, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування і судового розгляду, та встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.221 КПК України, підозрюваний та захисник підозрюваного мають право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Підозрюваний ОСОБА_5 проживає в одному населеному пункті зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.
В ході досудового розслідування допитані не всі встановлені органом досудового розслідування свідки вказаного кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, існує ризик, передбачений п.3) ч.1 ст. 177 КПК України, незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Ризик, передбачений п.4) ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, може виразитися у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурюванні осіб, зокрема, з числа військовослужбовців своєї військової частини, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання останніми завідомо неправдивих свідчень з метою уникнення підозрюваним можливої кримінальної відповідальності за вчинення останнім тяжкого злочину.
Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п. 4) ч.1 ст.184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Просив врахувати обставини вчинення останнім кримінального правопорушення, а саме: нехтування підозрюваним конституційним обов'язком громадянина із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, Статутами Збройних Сил України, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують порядок проходження військової служби, а тому дії підозрюваного ОСОБА_5 в умовах воєнного стану в України становлять надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки.
Згідно ч. 6 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Таким чином, оцінивши сукупність усіх обставин у кримінальному провадженні, а саме - вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, а саме, що за ч. 5 ст. 407 КК України передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, сторона обвинувачення приходить до висновку, що застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою без права внесення застави буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам у даному випадку, оскільки лише такий запобіжний захід буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Просив обрати підозрюваному ОСОБА_5 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, без визначення розміру застави.
В судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення заявлених в клопотанні вимог про обрання підозрюваному ОСОБА_5 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Зазначила, що підозрюваний ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає.
Підозрюваний ОСОБА_5 має постійне місце проживання; місце проходження служби покинув через сімейні обставини.
Підозрюваний ОСОБА_5 , в силу ст.89 КК України, раніше не судимий.
В разі застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просила визначити розмір застави - 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого останньому кримінального правопорушення визнав; просив застосувати більш запобіжний захід у вигляді домашнього арешту; підтримав захисника.
Заслухавши прокурора, слідчого, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження № 62024100140000285, надані учасниками докази, дослідивши їх всебічно, повно, об'єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей, надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 62024100140000285 внесені до вказаного реєстру 27 травня 2024 року за фабулою: «До ТУ ДБР у м. Києві з військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) надійшли матеріали службового розслідування від 29.01.20243 (зареєстровано в ТУ ДБР у м. Києві № 4147зкп/к від 25.04.2024). Відповідно до матеріалів службового розслідування військовослужбовець ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 солдат резерву взводу резерву роти резерву солдатського складу військової чатсини НОМЕР_1 (прибув 24.02.2024 з ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) 09.04.2024 самовільно залишив військову частину» - правова кваліфікація ч.5 ст.407 КК України.
Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №62024100140000285 від 27 травня 2024 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, у військовому званні «солдат», діючи з прямим умислом, з метою ухилення від проходження військової служби, в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 09 квітня 2024 року, в умовах воєнного стану, самовільно, без дозволу командування, залишив розташування військової частини НОМЕР_1 та направився у невідомому напрямку, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів до повернення до військової частини, за наявності реальної можливості для цього, поки 24 червня 2024 року не був затриманий слідчим Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за адресою: м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, б.17, в порядку ст.208 КПК України.
25 червня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Відповідно до ч.5 ст. 407 КК України, самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Згідно ч.5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Згідно п.175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених пунктом 1 частини першої статті 194 КПК України, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відомості, викладені у:
- витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62024100140000285;
- повідомленні про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 25 червня 2024 року;
- повідомленні командира військової часини НОМЕР_1 від 19 квітня 2024 року за вих. № 341
- акті службового розслідування від 19 квітня 2024 року;
- витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24 лютого 2024 року № 57
- протоколі допиту свідка ОСОБА_7 від 11 червня 2024 року;
протоколі допиту свідка ОСОБА_8 від 11 червня 2024 року;
- протоколі допиту свідка ОСОБА_9 від 11 червня 2024 року;
- протоколі допиту свідка ОСОБА_10 від 24 червня 2024 року;
- протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 24 червня 2024 року;
- медичній характеристиці від 24 червня 2024 року,
свідчать про обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 407 КК України, самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Згідно ч.5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно п.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків і відповідно до процедури, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні останнім в умовах воєнного стану на території України кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, що згідно ч.5 ст.12 КК України, класифікуються як тяжкий злочин, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.
Враховуючи викладене, відповідно до ч.2 ст.183 КПК України, до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.
В ході досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме:
1)переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду;
3)незаконний вплив підозрюваного на свідків у кримінальному провадженні;
4)перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення та/або продовження кримінального правопорушення, у вчиненні якого останній підозрюється.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (заява № 33977/96) від 26 липня 2001 року, «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», тобто тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що згідно ч. 5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років без можливості звільнення від відбування покарання з випробуванням, а тому під тягарем кримінальної відповідальності за вчинення останнім тяжкого злочину в умовах воєнного стану в Україні, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Підозрюваний ОСОБА_5 не одружений, на утриманні малолітні, неповнолітні діти, непрацездатні батьки відсутні.
Підозрюваний ОСОБА_5 є військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 , проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на посаді - солдат резерву взводу резерву роти резерву солдатського складу у військовому званні «солдат».
Підозрюваний ОСОБА_5 в умовах воєнного стану в Україні, без поважних причин, діючи з прямим умислом, з метою ухилення від проходження військової служби, в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 09 квітня 2024 року, в умовах воєнного стану, самовільно, без дозволу командування, залишив розташування військової частини НОМЕР_1 та направився в невідомому напрямку, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів до повернення до військової частини, за наявності реальної можливості для цього, поки 24 червня 2024 року не був затриманий слідчим Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, в порядку ст.208 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого останньому кримінального правопорушення визнав.
Підозрюваний ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що він обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду.
Враховуючи викладене, існує ризик, передбачений. п. 1) ч.1 ст. 177 КПК України, переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.
Підозрюваний ОСОБА_5 є військовослужбовцем, призваним за мобілізацією.
Підозрюваний ОСОБА_5 в умовах воєнного стану в Україні, без поважних причин, діючи з прямим умислом, з метою ухилення від проходження військової служби, в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 09 квітня 2024 протягом дня, але не пізніше 21 год., більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, в умовах воєнного стану, самовільно, без дозволу командування, залишив розташування військової частини НОМЕР_1 та направився у невідомому напрямку, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів до повернення до військової частини, за наявності реальної можливості для цього, поки 24 червня 2024 року не був затриманий слідчим Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, в порядку ст.208 КПК України.
Враховуючи викладене, у разі не застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останній може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто в подальшому не з'являтись у військову частину з метою ухилення від походження військової служби.
Підозрюваний ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став, знову обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України, що згідно ч.5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин.
Враховуючи викладене, існує ризик, передбачений п.5) ч.1 ст. 177 КПК України, вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому останній підозрюється.
Підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема, військовослужбовців військової частини, в якій останній проходив службу, які надали викривальні покази, в тому числі шляхом вмовлянь, погроз, підкупу, з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від надання раніше наданих показів, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування і судового розгляду, та встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.221 КПК України, підозрюваний та захисник підозрюваного мають право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Підозрюваний ОСОБА_5 проживає в одному населеному пункті зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.
В ході досудового розслідування допитані не всі встановлені органом досудового розслідування свідки вказаного кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, існує ризик, передбачений п.3) ч.1 ст. 177 КПК України, незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Ризик, передбачений п.4) ч.1 ст.177 КПК України, - перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, може виразитися у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурюванні осіб, зокрема, з числа військовослужбовців своєї військової частини, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання останніми завідомо неправдивих свідчень з метою уникнення підозрюваним можливої кримінальної відповідальності за вчинення останнім тяжкого злочину.
Слідчим та прокурором доведено належними достатніми достовірними доказами наявність ризиків, передбачених п.п. 1),3),4), 5) ч.1 ст.177 КПК України, а саме: що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, під тягарем кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого останній обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому останній підозрюється; може незаконно вливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч 2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:
3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
25 червня 2024 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Згідно ч. 5 ст. 407 КК України, самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, вчинене особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті, -караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Відповідно до ч.5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у вигляді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Підозрюваний ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні в умовах воєнного стану в Україні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років.
Враховуючи викладене, до підозрюваного ОСОБА_5 може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурором та слідчим доведено належними, достатніми, достовірними наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та неможливість запобігти вказаним ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 шляхом застосування відносно останнього іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Згідно ч.8 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтею 407 Кримінального кодексу України.
На підставі вищевикладеного, керуючись, ст.ст. 4, 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 23, 84, 92, 176, 177, 182, 183, 193, 194, 196 - 199, 369 - 372, 376 КПК України,
Клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , яке подане під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 травня 2024 року за № 62024100140000285 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Маяки Біляївського району Одеської області, українця, громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) діб, до 22 серпня 2024 року, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для виконання ухвали слідчого судді підлягає направленню до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор».
Виконання ухвали слідчого судді в частині доставки підозрюваного ОСОБА_5 до місця утримання під вартою - Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор», доручити Четвертому слідчому відділу (з дислокацією у м. Черкаси) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві.
Копію ухвали направити до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор», вручити підозрюваному, захиснику підозрюваного, прокурору та слідчому.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження, після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали складений 27 червня 2024 року.
Слідчий суддя - ОСОБА_1