Справа № 712/5374/24
Провадження № 2/712/2052/24
01 липня 2024 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді - Троян Т.Є.
при секретарі - П'ятун Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної залиття квартири, -
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, мотивуючи позовні вимоги наступним:
ОСОБА_1 на праві особистої власності належить 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 , де позивач на даний час проживає.
01.09.2023 року близько 13 години позивач виявила, що її квартира залита водою. Для фіксації даної обставини вона викликала спеціалістів та працівників ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість Дільниця 13», які при візуальному обстеженні встановили, що 01.09.2023 року сталося залиття вказаної квартири з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 , де проживає відповідач. Причиною залиття став побутовий залив через недбале користування пральною машиною мешканки квартири АДРЕСА_2 , а саме протікання трубопроводу водовідведення від пральної машини.
Для встановлення фактичних збитків, заподіяних відповідачем, позивач звернулася до спеціаліста з промислового та цивільного будівництва ОСОБА_4 , який більш ретельно оглянув квартиру та склав локальний кошторис на будівельні роботи № 02-01-01 на поточний ремонт квартири. Так, кошторисна вартість на поточний ремонт квартири складає 182923 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивачка неодноразово зверталася до відповідачки, але остання відмовляється виконувати законні вимоги позивачки.
Незважаючи на наявність спору щодо залиття квартири 01.09.2023 року, відповідач продовжує заливати квартиру позивача. Так, 18.04.2024 року відповідач повторно залила квартиру АДРЕСА_1 , про що свідчить відповідний Акт, складений спеціалістами ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 13».
Своїми протизаконними діями, які полягають у систематичному залитті квартири, відповідач ОСОБА_2 заподіяла позивачці моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнала у зв'язку із знищенням і пошкодженням її майна, проживання у напівзруйнованій квартирі, внаслідок чого вона стала дратівливою, порушився нормальний ритм життя, вона переживає від нестачі коштів, необхідних для ремонту пошкодженої квартири. Вказані фактори негативно впливають на її стан здоров'я, адже вона є людиною похилого віку та страждає гострою виразкою дванадцятипалої кишки з кровотечею. Моральні страждання спровокували загострення хвороби, внаслідок чого вона проходила лікування в КНП «Перша черкаська міська лікарня» з 08.04.2024 по 17.04.2024 року. Моральну шкоду позивач оцінює в 5000 грн.
Просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 182 923 грн. у якості відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири; стягнути з відповідача на користь позивача 5000 грн. у якості відшкодування моральної шкоди, завданої залиттям квартири; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1574,36 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.04.2024 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У передбачений законодавством термін відповідач відзиву до суду не скерувала.
Представник позивача - адвокат Деревянко В.Т. скерував до суду заяву про проведення розгляду справи без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, проти винесення заочного рішення по справі не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, причину неявки суду не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, із заявами чи клопотаннями до суду не зверталася.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, в межах заявлених вимог, об'єктивно дослідивши і оцінивши докази, надані сторонами, які мають правове значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в їх сукупності приходить до наступних висновків.
Як визначено статті 55 Конституції України та статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
За змістом статті 12, 81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва на право власності на житло від 25.05.2001 року, ОСОБА_1 та членам її родини ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 .
01 вересня 2023 року позивачка ОСОБА_1 виявила, що на стелі її квартири АДРЕСА_1 наявні сліди від затоплення, а саме: в коридорі на стіні пофарбованій фарбою на водяній основі мокрі плями, лущення верхнього оздоблювального шару фарби; в ванній кімнаті деформація натяжної стелі; на кухні мокрі плями на стіні; на стінах та стелі кімнати спостерігаються мокрі плями та пошкодження штукатурки.
Згідно з п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, у разі залиття квартири складається відповідний акт.
В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою.
До того ж, в акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Тож, за вказаним вище фактом, комісією в складі головного інженера ТОВ «Управлінська компанія «нова якість « Дільниця 13» ОСОБА_7 , начальника дільниці ОСОБА_8 , майстра ОСОБА_9 , власниці квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 , 01.09.2023 складено Акт про те, що нею була обстежена квартира АДРЕСА_3 на предмет залиття з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 .
На день обстеження комісія встановила, що при візуальному обстеженні квартири АДРЕСА_3 встановлено наступне: в коридорі на стіні пофарбованій фарбою на водяній основі, мокрі прокольні плями на площі 2,5мх0,30м. також на стіні має місце лущення верхнього оздоблювального шару фарби на площі 2,5мх0,10м.; в ванній кімнаті спостерігається деформація натяжної стелі. Під час огляду, силами власниці квартири влаштоване водовідведення, зі стелі стікає вода; на кухні на стіні пофарбованій фарбою на водяній основі мокрі плями на площі 0,30мх0,20м. Причина залиття: побутовий залив через недбале користування пральною машиною мешканки квартири АДРЕСА_2 , а саме протікання трубопроводу водовідведення від пральної машини.
Окрім цього, для встановлення фактичних збитків, заподіяних залиттям квартири, позивачка звернулася до спеціаліста з промислового та цивільного будівництва ОСОБА_4 , яким складений Зведений кошторисний розрахунок на будівельні роботи на поточний ремонт квартири.
Так, відповідно до Локального кошторису на будівельні роботи № 02-01-01 від 18.09.2023 року, кошторисна вартість на ремонт квартири АДРЕСА_1 складає 182 923 грн.
18.04.2024 року сталося повторне залиття квартири позивачки ОСОБА_1 .
За вказаним вище фактом, комісією в складі головного інженера ТОВ «Управлінська компанія «нова якість « Дільниця 13» ОСОБА_7 , начальника дільниці ОСОБА_8 , майстра ОСОБА_9 , власниці квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 , 18.04.2024 складено Акт про те, що нею була обстежена квартира АДРЕСА_3 на предмет залиття з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 .
На день обстеження комісія встановила, що при візуальному обстеженні квартири АДРЕСА_3 встановлено наступне: в коридорі на стіні пофарбованій фарбою на водяній основі, мокрі прокольні плями на площі 1,8 м.кв. Також на стіні має місце лущення оздоблювального матеріалу; в ванній кімнаті спостерігається деформація натяжної стелі, відірвалась на площі 0,72 м.кв. Стіни оздоблені облицювальною плиткою. Помітні потьоки на площі 0,42 м.кв.; на кухні на стіні пофарбованій фарбою на водяній основі мокрі плями на площі 1,4 м.кв. також помітне лущення оздоблювального матеріалу. Причина залиття: на внутрішньо будинкових сантехнічних мережах загального користування, витоків води не виявлено. Ймовірно побутовий залив.
Відповідно до Договору купівлі-продажу від 06.12.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщуком В.Я., зареєстрованого в реєстрі за № 9295, ОСОБА_2 є власником двокімнатної квартири АДРЕСА_4 .
Тобто, як власник квартири, відповідач несе повну матеріальну відповідальність, за шкоду спричинену іншим мешканцям будинку, яка сталася саме внаслідок залиття квартири позивача, яка знаходиться поверхом нижче.
Акти, складені 01.09.2023 року та 18.04.2024 року відповідачем не оскаржені, зауважень щодо обставин подій до акту відповідачем внесено не було.
Таким чином, суд приходить до висновку, що факт залиття квартири АДРЕСА_1 , є належним чином зафіксованим.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Відповідно до частини другої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до положень частин першої, другої, четвертої та п'ятої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 151 ЖК УРСР громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію. Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним кодексом.
Частиною другою статті 383 ЦК України встановлено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Згідно з пунктом 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Kабінету Mіністрів України від 08.10.1992 № 572, власники квартир, наймачі та орендарі зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримуватись правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємств по обслуговуванню житла.
Частиною третьою статті 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушенні, має право на відшкодування заданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. (Постанова Верховного Суду від 27.03.2019 року справа № 643/19078/15-ц, провадження № 61-17962св18).
Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Згідно ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Відповідно до вимог статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно пункту 9 постанови № 6 Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв'язку з заподіянням шкоди майну.
Як зазначалося вище, позивачкою на підтвердження заподіяної майнової шкоди надано суду локальний кошторис на будівельні роботи № 02-01-01 від 18.09.2023, складений спеціалістом з промислового та цивільного будівництва ОСОБА_4 , відповідно до якого кошторисна вартість на поточний ремонт квартири АДРЕСА_1 складає 182 923 грн.
Сторона відповідач не спростувала належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивачки, клопотань про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири позивачки, вартості відновлювального ремонту, не заявляла та не надала інших належних та допустимих доказів щодо причин залиття та розміру спричиненої позивачці майнової шкоди.
За таких обставин, суд, встановивши факт залиття квартири позивача, причину та розмір завданої шкоди її майну та враховуючи, що відповідач як власник квартири на час виникнення спірних правовідносин не довела відсутність її вини у заподіянні шкоди, дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача майнової шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири у розмірі 182 923 грн.
Частиною 1 ст. 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно п. 3 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Частинами 3, 4 ст. 23 Цивільного кодексу України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно положень ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до роз'яснень викладених уп.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(із відповідними змінами), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Наведені вище обставини свідчать про те, що Винними діями Відповідача Позивачу було завдано моральну шкоду, яка відобразилась в негативних емоціях та переживаннях із приводу пошкодження майна та неможливістю реалізації права повноцінного користування майном, що завдавало Позивачу незручності у повсякденному житті; у додатковому емоційному навантаженні у зв'язку із бездіяльністю Відповідача, необхідністю витрачати додатково час і зусилля для організації свого життя.
Розмір відшкодування за завдану моральну шкоду Позивач оцінила у 5000 тисяч гривень.
Судом встановлено, що розмір моральної шкоди визначений з врахуванням вимог розумності, виваженості і справедливості та є достатнім для відновлення душевного стану Позивача.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду із вказаним позовом позивачкою був сплачений судовий збір у розмірі 1574,36 грн., що підтверджується квитанцією № 6536-5941-7135-0635 від 13.01.2024. Оскільки за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, то вказані витрати мають бути стягнуті з відповідачки на користь позивачки.
Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК).
На підтвердження надання правової допомоги позивачем було надано ордер серії СА № 1084152 на надання правової допомоги ОСОБА_3 від 25.04.2024 року за договором № б/н від 15.04.2024 року; Договір № б/н від 15.04.2024 року, та квитанцію № 00025 від 15.04.2024 на суму 5000,00 грн. Тож, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. задовольнити, оскільки вони документально підтверджені.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1192 ЦК України, ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 133, 137, 139, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної залиття квартири - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_6 ) 182923 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири, 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 1574,36 грн. судового збору, 5000 грн. витрат за правничу допомогу, а всього 194 497,36 грн. (сто дев'яносто чотири тисячі чотириста дев'яносто сім гривень 36 коп.)
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлений 01.07.2024 року.
Головуючий: Т.Є. Троян
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП невідомий, проживає за адресою: АДРЕСА_5 .