Справа № 712/6352/24
Провадження № 2а/712/90/24
01 липня 2024 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді - Троян Т.Є.
за участю секретаря - П'ятун Я.О.
розглянувши в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що Інспектором ДПП, Стібиш С.В. 15.04.2024 винесено постанову серії 4АВ №05605399 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що 15.04.2024 о 08.31 год. за адресою Н09 Мукачево-Львів 227+233 ОСОБА_1 керував транспортним засобом skoda octavia a7 НОМЕР_1 , та перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 33 км/ год. Вказану постанову позивач отримав 07.05.2024. Вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Зазначив, що в даному випадку він не керував транспортним засобом skoda octavia a7 НОМЕР_1 15.04.2024 о 08.31 год. за адресою Н09 Мукачево-Львів 227+233, а тому відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності. У вказану в постанові дату та час він перебував в м. Черкаси та займався особистими справами. Зазначив, що автомобіль skoda octavia a7 НОМЕР_1 належить на праві власності його дружині ОСОБА_2 , що підтверджується копією технічного паспорту, а позивач лише визначений належним користувачем в додатку ДІЯ. Його дружина разом зі своїми двома подругами в період з 15.04.2024 по 18.04.2024 відпочивала в популярному всесезонному курорті Буковель, куди добиралася на власному автомобілі. Тому 15.04.2024 о 08.31 год. за кермом автомобіля skoda octavia a7 НОМЕР_1 ймовірно була його дружина, або ж подруга ОСОБА_3 , оскільки останні мають посвідчення водія та почергово керували автомобілем skoda octavia a7 НОМЕР_1 . Визначити хто саме був за кермом на даний час неможливо, оскільки на відео з камер, які зафіксавали рух автомобіля та його швидкість, видно лише рух самого автомобіля, обличчя водія не зафіксовано. Враховуючи вищевикладене, в даному випадку відсутні належні та допустимі докази того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом skoda octavia a7 НОМЕР_1 15.04.2024 о 08.31 год. за адресою Н09 Мукачево-Львів 227+233, що в свою чергу виключає відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП. Вказав, що з метою захисту своїх прав він змушений був звернутися до адвоката з метою отримання правової допомоги. 16.05.2024 між адвокатом Литвин О.П. та ОСОБА_1 було укладено договір про надання професійної правничої допомоги №бн/24 від 16.05.2024. Згідно додатку №1 до вказаного договору адвокатом надано послугу клієнту, а саме підготовка адміністративного позову до Соснівського районного суду м. Черкаси про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Вартість вказаної послуги складає 4000 грн. За таких обставин вказані витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача. Також просить стягнути з відповідача витрати на сплату судового збору.
Просить поновити строк на оскарження постанови Інспектора ДПП, ОСОБА_4 від 15.04.2024 серії 4АВ №05605399; Визнати протиправною та скасувати постанову Інспектора ДПП, Стібиш С.В. від 15.04.2024 серії 4АВ №05605399 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП; закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення згідно постанови від 15.04.2024 серії 4АВ №05605399; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати із сплати судового збору в розмірі 484,48 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 травня 2024 року адміністративний позов прийнято до свого провадження, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
04.06.2024 року представником відповідача до суду скероване клопотання про залишення позову без розгляду.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.07.2024 року в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_5 про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено. Поновлено позивачу ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду за захистом своїх порушених прав з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
04.06.2024 у визначений законодавством термін представником відповідача скерований відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що відповідно до змісту оскаржуваної постанови серії 4АВ № 05605399 15.04.2024 о 08:31 год. на 227 км. + 233 м автодороги Н09 «Мукачево - Львів» особа, яка керувала транспортним засобом SKODA OCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_1 , перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 33 км/год., чим порушила пункт 12.9.б) Правил дорожнього руху України. За дане правопорушення позивача, як відповідальну особу, було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Постанову про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 4АВ № 05605399 інспектор ДПП ОСОБА_4 винесла на підставі інформаційних файлів та метаданих до них за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками адміністративного правопорушення, отриманих в електронному вигляді із системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі. Правопорушення було зафіксоване технічним засобом Каскад 238-1220, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відео фіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги». Технічний засіб Каскад з серійним номером 238-1220 має сертифікат відповідності зареєстрований за № UA.TR.001 22 200-21 та виданий 28.12.2021 ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів».
Результатами автоматичної фіксації перевищення встановленого обмеження швидкості автомобілем SKODA OCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_1 є фотокартки з зображенням транспортного засобу та відеозапис правопорушення, які наявні за посиланням: https://bdr.mvs.gov.ua/user/g/r/4AB/05605399/.
З аналізу норм КУпАП вбачається, що за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа належний користувач транспортного засобу. Така особа може бути звільнена від адміністративної відповідальності у двох випадках: якщо надасть документальне підтвердження того факту, що до моменту вчинення адміністративного правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; якщо особа, яка фактично керувала транспортним засобом і вчинила адміністративне правопорушення на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулась особисто до органу, уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. Проте, позивач не надає доказів дотримання умов звільнення його від адміністративної відповідальності, як належного користувача транспортного засобу, які передбачені вищенаведеними положеннями статті 279-3 КУпАП.
Крім того, позивачем самостійно сплачено даний штраф відповідно до вимог чинного законодавства у розмірі 50% та постанова є повністю виконаною. У зв'язку з чим, у даному випадку відсутній предмет спору.
14.06.2024 позивач скерував до суду відповідь на відзив, у якій зазначив наступне: позивач не заперечує того факту, що він визначений належним користувачем автомобіля skoda octavia a7 НОМЕР_1 .
В позовній заяві акцентувалася увага на те, що дружина позивача разом з своїми двома подругами в період з 15.04.2024 по 18.04.2024 відпочивала в популярному всесезонному курорті Буковель, куди добиралася на власному автомобілі. Автомобілем skoda octavia a7 НОМЕР_1 від м. Черкаси до Буковелю почергово керували ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , при цьому виїхали з м. Черкаси в нічний час доби. Оскільки дорога для останніх є незнайомою, і вперше подорожували самостійно автомобілем, тому визначити хто з них безпосередньо був за кермом 15.04.2024 о 08.31 год. за адресою Н09 Мукачево-Львів 227+233 є неможливим. З даних відеозапису це також встановити неможливо. За таких обставин, відсутня технічна можливість звертатися особисто ОСОБА_1 чи ОСОБА_3 до відповідача з заявою про визнання факту вчинення адміністративного правопорушення, оскільки останні не орієнтуються, хто саме був за кермом 15.04.2024 о 08.31 год. за адресою Н09 Мукачево-Львів 227+233.
Щодо сплати позивачем в добровільному порядку штрафу в сумі 170 грн., то вказаний факт не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. І штраф був сплачений, до вручення оскаржуваної постанови, виключно з тою метою, що позивач мав намір її оскаржувати в судовому порядку. У разі скасування постанова серії 4АВ №05605399 від 15.04.2024 позивач не буде позбавлений можливості ставити перед відповідачем питання про повернення суми сплаченого штрафу.
Крім того, оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Зокрема, відсутні відомості про особу стосовно якої розглядається справа (вказано “Особа, яка керувала транспортним засобом…”). Лише в резолютивній частині, де повинно бути відображено прийняте рішення у справі констатовано факт того, що до відповідальності притягнуто ОСОБА_1 .
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Як вбачається зі змісту постанови серії 4АВ № 05605399 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, складеної відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.122 КУпАП, 15.04.2024 о 08 год. 31 хвилин за адресою: Н09 Мукачево-Львів 227+233 зафіксовано транспортний засіб «SKODA OCTAVIA A7», реєстраційний номер НОМЕР_1 , особа яка керувала транспортним засобом перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 33 км/год., чим порушила п.12.9 (б) ПДР України. На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , транспортний засіб «SKODA OCTAVIA A7», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_2 , належний користувач - ОСОБА_1 .
На долученому представником відповідача відзиву в додатках міститься постанова з фотознімком автоматичної фіксації перевищення швидкості, відеозапис міститься за посиланням https://bdr.mvs.gov.ua/user/g/r/4AB/05605399/, водієм транспортного засобу «SKODA OCTAVIA A7», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 15.04.2024 о 08 годині 31 хвилин під час руху на 227 км + 233 м автодороги Н09 Мукачево-Львів, перевищено встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 33 км/год. Фіксація здійснена технічним засобом Каскад, 238-1220.
Як випливає із змісту ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а в силу ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі "Лутц проти Німеччини", "Отцюрк проти Німеччини", "Девеєр проти Бельгії", "Адольф проти Австрії" та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов'язана доводити свою невинуватість.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 72 ч.2 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваної постанови.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати постанови про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993 № 3353 (далі Закон № 3353), встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР).
Правила дорожнього руху відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України).
Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Статтею 14 Закону «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно п.12.9 б) ПДР України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 3.29 "Обмеження максимальної швидкості", 3.31 3.31 "Зона обмеження максимальної швидкості" або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 цих Правил.
Частиною першою статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно з приміткою ст.122 КУпАП суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - четвертою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідно до пункту першого статті 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до ст.279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
У випадках звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності на підставі: абзацу другого частини першої цієї статті - винесена стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності скасовується тим органом (посадовою особою), який її виніс; абзацу третього частини першої цієї статті - до винесеної постанови стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, вносяться зміни щодо визначення суб'єктом правопорушення особи, яка фактично керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
Як встановлено з матеріалів справи, позивач є належним користувачем транспортного засобу «SKODA OCTAVIA A7», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Доказів передання права користування вказаним транспортним засобом, або інформації щодо незаконного заволодіння транспортним засобом позивачем не надано. Крім того, позивачем не долучено й доказів звернення третіх осіб до відповідача із заявою про визнання факту інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, що в силу положень ст. 279-3 КУпАП є підставою для звільнення позивача від адміністративної відповідальності.
Таким чином, позивач є суб'єктом правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
На підтвердження вчиненого адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, представником відповідачем надано до суду результати автоматичної фіксації перевищення встановленого обмеження швидкості транспортним засобом «SKODA OCTAVIA A7», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у вигляді фотознімків зображення вказаного транспортного засобу, на яких міститься інформація, а саме: дата та час вчинення правопорушення; місце вчинення правопорушення; географічні координати місця вчинення правопорушення; фотофіксація автомобіля з чітким зображенням державного номерного знаку; швидкість руху автомобіля, км/год; обмеження (перевищення) швидкості, км/год; напрямок руху автомобіля та посиланням на відеозапис вказаної фіксації.
Оскаржувана постанова містить відомості, в тому числі щодо найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, дату, час, місце вчинення адміністративного правопорушення, суть адміністративного правопорушення, обставини, установлені під час розгляду справи, пункти ПДР України, що були порушені та статтю КУпАП, яка визначає відповідальність особи за перевищення швидкості більш ніж на 20км/год, строки пред'явлення постанови до виконання особі, щодо якої її винесено, та строки пред'явлення її до примусового виконання; інформацію про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення; результати фіксації транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення з посиланням на вебсайт ,на якому особа може ознайомитися із зображеннями чи відеозаписом транспортного засобу в момент учинення правопорушення та постановою в електронній формі, QR-код.
За таких обставин, суд вважає, що надані відповідачем документальні підтвердження вчиненого правопорушення, зафіксованого технічним засобом КАСКАД є належним та допустимим доказом на підтвердження факту перевищення транспортним засобом «SKODA OCTAVIA A7», реєстраційний номер НОМЕР_1 , встановленого обмеження швидкості, а оскаржувана постанова відповідає вимогам ст. ст. 14-2, 279-1, 279-3, 283 КУпАП.
Слід також зазначити, що перевищення швидкості руху, як й інші правопорушення, характеризується певним ступенем суспільної небезпеки, яка є категорією об'єктивною й існує незалежно від її оцінки кимось. Саме рівень суспільної небезпеки служить тією головною ознакою, за якою класифікуються певні протиправні діяння та визначається їх належність до кримінальних, адміністративних, дисциплінарних чи інших правопорушень, а також встановлюється міра відповідальності за їх вчинення.
У рішення Європейського суду з прав людини в справі O'Halloran and Francis v. the United Kingdom будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Отже, водій при керуванні автомобілем зобов'язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог Правил дорожнього руху.
Додатково слід зазначити, що діяльність, пов'язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів національне законодавство України відносить до джерела підвищеної небезпеки.
Так, згідно з частиною 1 статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Ця небезпека полягає у самій суті використання транспортного засобу. Людина не може до кінця контролювати механізми під час їх експлуатації.
Це пов'язано з рядом об'єктивних факторів, які потрібно відрізняти від внутрішнього ставлення людини до безпеки чи до ризику, оскільки ці категорії є оціночними, а у цьому випадку мова йде саме про об'єктивно обумовлену можливість настання негативних наслідків від здійснення цього виду діяльності.
Тому навіть лише факт володіння транспортним засобом породжує певні права та обов'язки осіб, за якими зареєстрований транспортний засіб.
Наявність зазначених додаткових ознак, характерних для фізичної або юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб вимагає віднесення їх до спеціальних суб'єктів адміністративного правопорушення.
Наприклад, в рішенні по справі FALK v. THE NETHERLANDS, Арр. № 66273/01, 19 October, 2004, суть якого зводиться до оскарження заявником рішення про накладення штрафу із зазначенням імені та адреси особи, яка керувала на момент вчинення правопорушення його автомобілем, Європейський Суд з прав людини вказує на те, що, незважаючи на заборону презумпції права або факту, вони повинні бути пропорційні меті, переслідуваної державою. Мета оспорюваного правила про об'єктивну відповідальність власника автотранспортного засобу, що міститься в законі про адміністративне виконання правил дорожнього руху, полягає в ефективному забезпеченні дорожньої безпеки та створенні умов, при яких порушення правил дорожнього руху не залишаються безкарними в випадках, коли неможливо встановити особу, котра керувала автомобілем.
У рішенні Європейського Суду з прав людини з у справі Lutz v. Germany, 25 August 1987, App. 9912/82, суд зазначив, що притягнення до відповідальності порушників правил дорожнього руху в адміністративному порядку, тобто визнання таких порушень адміністративними не суперечитиме вимогам Конвенції. Враховуючи велику кількість незначних правопорушень особливо правил дорожнього руху, характер яких не настільки небезпечний, щоб накладати на порушників кримінальне покарання, Держави учасниці мають вагомі підстави для введення такої системи, яка розвантажує їх суди від більшості подібних справ. Переслідування і покарання за незначні правопорушення в адміністративному порядку не суперечить Конвенції при умові, що зацікавлені особи можуть оскаржити ухвалене проти них рішення в суд, де діють гарантії статті 6 Конвенції (див, зокрема, п. 57 Рішення).
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі ст. 139 КАС України судовий збір сплачений позивачем за подачу до суду вказаного адміністративного позову в сумі 484 грн. 48 коп. покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 9, 72, 73, 75, 77, 205, 241, 242, 244, 246, 286 КАС України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене у відповідності до ч. 4 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано або за результатом розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Головуючий: Т.Є. Троян