712/802/24
2/712/1219/24
21 червня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
судді Борєйко О.М.
за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Другий відділ державної виконавчої сліди у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Перша черкаська державна нотаріальна контора, про скасування арешту майна,
ОСОБА_1 звернулась до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (М. Київ) серія НОМЕР_1 ; Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00038775881 від 08 березня 2023 року; Свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) серії НОМЕР_2 .
Мати позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) серії НОМЕР_3 від 03 жовтня 2022 року.
Після смерті матері позивач, через свого представника за довіреністю - ОСОБА_4 , звернулась до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Міняйло І.П. про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 квартири АДРЕСА_1 , власником якої, згідно Свідоцтва про право власності на житло від 17 липня 2002 року № 388, є ОСОБА_2 . Інших спадкоємців у померлої ОСОБА_2 немає.
На момент смерті мати позивача в зареєстрованому шлюбі не перебувала, що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Виконкому Соснівської районної ради народних депутатів м. Черкаси.
17 листопада 2023 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Міняйло Іриною Петрівною винесено постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна об'єкта нерухомого майна № 354791254 від 17 листопада 2023 року, зареєстрований арешт нерухомого майна на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_2 , на підставі постанови Придніпровського відділу ДВС ЧМУЮ від 12 квітня 2007 року АА № 345 119.
Позивач звернулась до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою про зняття арешту з квартири за адресою: АДРЕСА_2 , на яку отримала відповідь за вих. № 32280/26.21-47/129193 від 31 жовтня 2023 року, якою повідомлено, що на майно ОСОБА_2 накладено арешт постановою серії АА № 345119 від 12 квітня 2007 року та зареєстровано обтяження, однак, ідентифікувати під час виконання якого виконавчого документу накладено арешт неможливо, а тому немає можливості зняти арешт з майна ОСОБА_5
Звернувшись до Першої Черкаської державної нотаріальної контори, позивач отримала копію постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12 квітня 2007 року
Відповідно до копії постанови державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Науменко В. М. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серії АА та номер 345119 від 12 квітня 2007 року (знято з оригіналу серії АА № 795110), арешт був накладений при примусовому виконанні судового наказу № 2н-343, виданого 11 серпня 2006 року Придніпровським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «Український мобільний зв'язок» боргу в розмірі 1 978 гривень 63 копійки.
Позивачу не відомо про укладення договорів між ОСОБА_2 та ЗАТ «Український мобільний зв'язок».
Враховуючи викладене, позивач звернулась до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 січня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 червня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач та представник позивача - адвокат Бобер Д.О. в судове засідання не з'явились, про дату час і місце судового засідання повідомлені належним чином, останній звернувся до суду з заявою про розгляд справи без участі позивача та представника позивача; заявлені позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Закрите акціонерне товариство «Український мобільний зв'язок» перейменоване в Приватне акціонерне товариство «ВФ «Україна».
Представник відповідача - Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» в судове засідання не з'явився, про дату час і місце судового засідання повідомлений належним чином; звернувся до суду з заявою про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.
Представник Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з'явився, про дату час і місце судового засідання повідомлений належним чином; надав суду пояснення, в яких просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог; розгляд справи здійснювати без участі представника Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Представник Першої черкаської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про дату час і місце судового засідання повідомлений належним чином; надав заяву про розгляд справи без участі представника Першої черкаської державної нотаріальної контори; при розгляді справи покладався на розсуд суду.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, надані учасниками справи докази, дослідивши їх всебічно, повно, об'єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст.15 ЦПК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.16 ЦПК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується:
Свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (М. Київ) серія НОМЕР_1 ;
Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00038775881 від 08 березня 2023 року;
Свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) серії НОМЕР_3 від 03 жовтня 2022 року.
Згідно копії свідоцтва про право власності на житло від 05 вересня 2022 року, квартира за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , з відображенням долі власності квартири при спільній частковій власності 1, в рівних частках.
Згідно Свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану виконкому Соснівської районної ради народних депутатів м. Черкаси 27 грудня 1995 року, на момент смерті ОСОБА_2 була розлучена.
Після смерті ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 , через свого представника за довіреністю ОСОБА_4 звернулась до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Міняйло І.П. про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої, згідно Свідоцтва про право власності на житло від 17 липня 2002 року № 388, є ОСОБА_2 . Інших спадкоємців у померлої ОСОБА_2 немає.
17 листопада 2023 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Міняйло Іриною Петрівною винесено постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, в якій зазначено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається запис про накладення на майно померлої ОСОБА_2 арешту згідно постановою Придніпровського відділу ДВС ЧМУЮ від 12 квітня 2007 року АА № 345119, а саме на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 ; до цього часу запис не вилучено з реєстру.
Згідно підпункту 4.17 п.4 глави 10 Розділу ІІ Порядку, якщо на спадкове майно накладено арешт судовими чи слідчими органами, видача свідоцтв о право на спадщину затримується до зняття арешту.
Позивач звернулась до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою про зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 , на яку отримала відповідь за вих. № 32280/26.21-47/129193 від 31 жовтня 2023 року, якою повідомлено, що на майно ОСОБА_2 накладено арешт постановою серії АА № 345119 від 12 квітня 2007 року та зареєстровано обтяження, однак, ідентифікувати під час виконання якого виконавчого документу накладено арешт не можливо, а тому, відповідно, немає можливості зняти арешт з майна ОСОБА_5
Звернувшись до Першої Черкаської державної нотаріальної контори, позивач отримала копію постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Відповідно до копії постанови державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Науменко В. М. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серії АА та номер 345119 від 12 квітня 2007 року (знято з оригіналу серії АА № 795110), арешт був накладений при примусовому виконанні судового наказу № 2н-343, виданого 11 серпня 2006 року Придніпровським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «Український мобільний зв'язок» боргу в розмірі 1 978 гривень 63 копійки.
Позивачу в своїй позовній заяві зазначає, що їй не відомо про укладення договорів між ОСОБА_2 та ЗАТ «Український мобільний зв'язок».
Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Згідно частини першою статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).
Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
Згідно частини другої статті 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.
Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.
У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
Частиною четвертою статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17, «вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції».
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) міститься правовий висновок про те, що «відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору».
Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм права міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження № 11-680апп19).
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
В разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Згідно п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 15, 16, 182, 392, 1216, 1222, 1258, 1262, 1269, 1296, 1297 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 13, 76 -81, 83, 89, 95, 141, 247, 263, 265, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Другий відділ державної виконавчої сліди у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Перша черкаська державна нотаріальна контора, про скасування арешту майна, - задовольнити.
Зняти арешт з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , накладений постановою державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Науменко В.М. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія АА та № 345119 від 12 квітня 2007 року на майно ОСОБА_2 , зареєстрований 28
квітня 2007 року; реєстратор - Перша Черкаська державна нотаріальна
контора; реєстраційний номер обтяження: 4893426.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
В разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «ВФ «України», адреса: 01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд.15, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14333937.
Суддя О.М. Борєйко