Справа № 703/1260/24
3/703/801/24
21 червня 2024 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченко І.Я., за участю секретаря судового засідання Литвин Г.Т., прокурора Сільченко Н.М., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Сміла справу про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Орловець Городищенського району Черкаської області, працюючої на посаді начальника відділу кадрів, юридичного забезпечення, архівного зберігання, цивільного захисту та охорони праці Ротмитрівської сільської ради, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП,
До Смілянського міськрайонного суду Черкаської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою суду від 11 квітня 2024 року справи були об'єднані в одне провадження.
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення №151/2024 від 12 березня 2024 року, ОСОБА_1 , будучи начальником відділу кадрів, юридичного забезпечення, архівного збереження, цивільного захисту та охорони праці Ротмістрівської сільської ради Черкаської області та відповідно до підпункту «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог п.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме - погодила під зовнішнім контролем розпорядження, як уповноважена особа з питань запобігання та виявлення корупції №07-04/24 від 21.03.2023 «Про преміювання та встановлення надбавки за виконання особливо важливої роботи працівникам апарату Ротмістрівської сільської ради за 2 половину березня 2023 року» відносно себе особисто та свого безпосереднього керівника заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів Ротмістрівської сільської ради ОСОБА_2 , чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП.
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення №150/2024 від 12 березня 2024 року, ОСОБА_1 будучи начальником відділу кадрів, юридичного забезпечення, архівного збереження, цивільного захисту та охорони праці Ротмістрівської сільської ради Черкаської області та відповідно до підпункту «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог п.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» не повідомила належним чином про наявність у неї реального конфлікту інтересів зумовленого погодженням під зовнішнім контролем розпорядження, як уповноважена особа з питань запобігання та виявлення корупції № 07-04/24 від 21.03.2023 «Про преміювання та встановлення надбавки за виконання особливо важливої роботи працівникам апарату Ротмістрівської сільської ради за 2 половину березня 2023 року» відносно себе особисто та свого безпосереднього керівника заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів Ротмістрівської сільської ради ОСОБА_2 , чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-7 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень не визнала та пояснила, що розпорядженням сільського голови Ротмістрівської сільської ради Черкаської області вона призначена уповноваженою з питань запобігання корупції. 21 березня 2023 року їй було надано з бухгалтерії додатки із встановленням надбавки. Вона, ОСОБА_1 , перевірила, щоб не було перевищення сум надбавок за попередні місяці та встановила відсутність такого перевищення. Вона поставила відмітку «контроль проведено» і цим завершився її зовнішній контроль, вплинути на прийняття рішення вона не могла. Вказала, що встановлену їй премію вона не погоджувала, погоджувала лише ОСОБА_2 , який не є її безпосереднім керівником.
Прокурор Смілянської окружної прокуратури Сільченко Н.М. у судовому засіданні підтримала звинувачення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушеннях, обставини яких зазначені у відповідних протоколах, просила визнати останню винуватою у їх вчиненні та притягнути до адміністративної відповідальності.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, врахувавши доводи прокурора, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що розпорядженням сільського голови ОСОБА_3 від 02 квітня 2018 року №07-04/16 ОСОБА_1 з 02 квітня 2018 року переведено на посаду начальника відділу кадрів, архівного збереження, цивільного захисту та охорони праці Ротмістрівської сільської ради.
Розпорядженням сільського голови Ротмістрівської сільської ради №02-05/152 від 28 вересня 2021 року ОСОБА_1 призначено уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції в межах повноважень Ротмістрівської сільської ради начальника відділу кадрів, юридичного забезпечення, архівного збереження , цивільного захисту та охорони праці ОСОБА_1 .
Згідно розпорядження сільського голови Ротмістрівської сільської ради Черкаської області Ховайби В. від 28 лютого 2022 року №07-05/24, ОСОБА_1 надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01 березня 2022 року.
Відповідно до розпорядження сільського голови Ротмістрівської сільської ради Черкаської області Ховайби В. від 30 вересня 2022 року №07-04/123 дозволено ОСОБА_1 , начальнику відділу кадрів, юридичного забезпечення, архівного збереження, цивільного захисту та охорони праці, приступити до роботи з 03 жовтня 2022 року.
Відповідно до посадової інструкції начальника відділу кадрів, юридичного забезпечення, архівного збереження, цивільного захисту та охорони праці, начальник відділу кадрів безпосередньо підпорядковується сільському голові та заступнику сільського голови.
Згідно розпорядження сільського голови Ротмістрівської сільської ради №02-05/18 від 07.03.2023 Про врегулювання конфлікту інтересів, зокрема, застосовано зовнішній контроль за виконанням заступником сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_2 повноважень щодо встановлення собі преміювання та надбавки за виконання особливо важливої роботи. Визначено, що особою, уповноваженою на проведення зовнішнього контролю, є уповноважена особа з питань запобігання і виявлення корупції Ротмістрівської сільської ради ОСОБА_1
07 березня 2023 року ОСОБА_2 повідомив сільського голову Ротмістрівської сільської ради ОСОБА_3 про наявність у нього реального конфлікту інтересів у питанні що стосується підписання розпоряджень під час виконання функцій і повноважень сільського голови щодо преміювання та встановлення надбавки працівникам апарату Ротмістрівської сільської ради.
Вказана заява містить відмітку «Контроль проведено 21.03.2023 року» з підписом ОСОБА_1
21 березня 2023 року заступником сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Волошиним І. прийнято розпорядження №07-04/24 «Про преміювання та встановлення надбавки за виконання особливо важливої роботи працівникам апарату Ротмістрівської сільської ради за 2 половину березня 2023 року», яким, відповідно до п.20 ч.4 ст.42, ч.8 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п.2 ч.2 Постанови КМУ від 09.03.2006 №268 «Про впорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури та інших органів», Положення про преміювання працівників апарату Ротмістрівської сільської ради, премійовано працівників апарату Ротмістрівської сільської ради за фактично відпрацьований час за 2 половину березня 2023 року за сумлінне та якісне виконання своїх посадових обов'язків, професіоналізму, відсутності порушень виконавчої та трудової дисципліни та особистого вкладу в загальні результати роботи у відсотках до посадового окладу, в межах фонду оплати праці, в розмірі згідно затвердженого списку. Встановлено надбавку за виконання особливо важливої роботи працівникам апарату Ротмістрівської сільської ради за 2 половину березня 2023 року в межах фонду оплати праці, з урахуванням надбавки за ранг та надбавки за вислугу років посадової особи місцевого самоврядування у розмірі згідно затвердженого списку.
Як вбачається зі списку працівників Ротмістрівської сільської ради, яких премійовано за ІІ половину березня 2023 року, який є додатком №1 до розпорядження від 21.03.2023 №07-04/24, зазначено прізвище начальника відділу ОСОБА_1 , яка підлягає преміюванню у розмірі 70%.
Вказаний список працівників Ротмістрівської сільської ради підписаний заступником сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_2 .
Як вбачається зі списку працівників Ротмістрівської сільської ради, яким встановлена надбавка за виконання особливо важливої роботи за ІІ половину березня 2023 року, який є додатком №2 до розпорядження від 21.03.2023 №07-04/24, зазначено прізвище начальника відділу ОСОБА_1 , яка підлягає преміюванню у розмірі 50%.
Вказаний список працівників Ротмістрівської сільської ради підписаний заступником сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_2
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, як вбачається з протоколів про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, від 12 березня 2024 року №151/2024 та №150/2024, ОСОБА_1 , будучи начальником відділу кадрів, юридичного забезпечення, архівного збереження, цивільного захисту та охорони праці Ротмістрівської сільської ради Черкаської області та відповідно до підпункту «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог п.2 та п.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», погодила під зовнішнім контролем розпорядження, як уповноважена особа з питань запобігання та виявлення корупції №07-04/24 від 21.03.2023 «Про преміювання та встановлення надбавки за виконання особливо важливої роботи працівникам апарату Ротмістрівської сільської ради за 2 половину березня 2023 року» відносно себе особисто та свого безпосереднього керівника заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів Ротмістрівської сільської ради ОСОБА_2 та не повідомила належним чином про наявність у неї реального конфлікту інтересів зумовленого погодженням під зовнішнім контролем розпорядження, як уповноважена особа з питань запобігання та виявлення корупції № 07-04/24 від 21.03.2023 «Про преміювання та встановлення надбавки за виконання особливо важливої роботи працівникам апарату Ротмістрівської сільської ради за 2 половину березня 2023 року» відносно себе особисто та свого безпосереднього керівника заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів Ротмістрівської сільської ради ОСОБА_2 , чим вчинила адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, передбачені ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП.
Згідно диспозиції ч.1 ст. 172-7 КУпАП особа притягається до адміністративної відповідальності за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Згідно диспозиції ч.2 ст. 172-7 КУпАП особа притягається до адміністративної відповідальності за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
З примітки до ст. 172-7 КУпАП вбачається, що суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», а під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Таким чином, зі змісту статті слідує, що диспозиція вказаної норми є бланкетною, оскільки вказує склад правопорушення, але для визначення його ознак відсилає до норм іншої галузі права або нормативних (підзаконних) актів, правил, положень, інструкцій.
Згідно ст.2 Закону України «Про запобігання корупції» відносини, що виникають у сфері запобігання корупції, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, цим та іншими законами, а також прийнятими на їх виконання іншими нормативно-правовими актами, що визначено як законодавство у сфері запобігання корупції.
За правилами ч.1, п.п «в» п.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, особами, на яких поширюються дія цього Закону - є посадові особи місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», посадова особа місцевого самоврядування - особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Згідно до п.3 ч.1 ст. 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадами в органах місцевого самоврядування є посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Положеннями ч.2 ст. 12 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» визначено, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».
Відповідно до статті 12-1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадові особи місцевого самоврядування зобов'язані дотримуватися правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України «Про запобігання корупції».
Згідно ст.25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» закріплено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1ст.3 цього Закону, зобов'язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Відповідно до положень ст.29 Закону України «Про запобігання корупції», зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом: усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів; застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень; обмеження доступу особи до певної інформації; перегляду обсягу службових повноважень особи; переведення особи на іншу посаду; звільнення особи.
Статтею 33 Закону визначено, що службові повноваження здійснюються особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняною до неї особи під зовнішнім контролем у разі, якщо усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, обмеження її доступу до інформації чи перегляд її повноважень є неможливим та відсутні підстави для її переведення на іншу посаду або звільнення.
Зовнішній контроль здійснюється в таких формах:
1) перевірка працівником, визначеним керівником органу, підприємства, установи, організації, стану та результатів виконання особою завдання, вчинення нею дій, змісту рішень чи проектів рішень, що приймаються або розробляються особою або відповідним колегіальним органом з питань, пов'язаних із предметом конфлікту інтересів;
2) виконання особою завдання, вчинення нею дій, розгляд справ, підготовка та прийняття нею рішень у присутності визначеного керівником органу працівника;
3) участь уповноваженої особи Національного агентства в роботі колегіального органу в статусі спостерігача без права голосу.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Суб'єктивна сторона як корупційного правопорушення, так і правопорушення, пов'язаного з корупцією, характеризується тим, що воно вчиняється лише з корисливих спонукань, і особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв'язку з цим певні матеріальні блага. Тобто, навіть при наявності суперечності між особистими інтересами та службовими повноваженнями, обов'язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об'єктивність або упередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових повноважень.
Конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.
Таким чином, стаття 28 Закону України «Про запобігання корупції», передбачає обов'язок особи повідомляти про наявність у неї потенційного чи реального конфлікту інтересів, проте адміністративна відповідальність за ч.1 ст.172-7 КУпАП настає лише за умови наявності саме реального конфлікту інтересів, а за ч.2 ст.172-7 КУпАП настає за вчинення дій чи прийняття рішень саме в умовах реального конфлікту інтересів.
Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», з урахуванням висновку науково - правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М.Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року №126/50-е щодо законодавства про боротьбу з корупцією, дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
Тобто, відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів, особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як: 1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення. Без наявності хоча б одного з фактів цієї сукупності, реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.
Аналогічне визначення понять «потенційний інтерес» та «реальний інтерес» міститься і у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією».
Наявність протиріччя встановлюється в кожному окремому випадку виконання доручення, розгляду листа, здійснення контрольного заходу тощо, шляхом порівняння повноважень та існуючого у особи приватного інтересу із подальшим визначенням можливості (неможливості) такого інтересу вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішення, вчинення діяння службовою особою.
Виходячи з аналізу загальних положень Закону України Про запобігання корупції, суб'єктивна сторона як корупційного правопорушення, так і правопорушення, пов'язаного з корупцією характеризується тим, що воно вчиняється лише з корисливих спонукань і особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв'язку з цим певні матеріальні блага. Тобто, навіть при наявності суперечності між особистими інтересами та службовими повноваженнями обов'язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об'єктивність або упередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових повноважень.
Аналізуючи вищенаведені положення КУпАП щодо підстав адміністративної відповідальності, у сукупності з приписами Закону України «Про запобігання корупції», суд звертає увагу, що адміністративна відповідальність щодо порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів настає лише за неповідомлення особою про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах саме реального конфлікту інтересів.
Таким чином, хоча й статтею 28 Закону України Про запобігання корупції, про порушення вимог якої ОСОБА_1 зазначено в адміністративних протоколах, передбачає обов'язок особи повідомляти про наявність у неї потенційного чи реального конфлікту інтересів, проте адміністративна відповідальність за ч.1 ст.172-7 КУпАП та ч.2 ст.172-7 КУпАП настає лише за умови неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а також прийняття рішення в умовах лише реального конфлікту інтересів.
За змістом ст.62 Конституції України обвинувачення особі не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
Для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, в даному випадку це особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як:
1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;
2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;
3) наявність повноважень на прийняття рішення;
4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, яке пов'язане з корупцією.
Проаналізувавши зміст протоколів про адміністративне правопорушення судом не встановлено факту наявності суперечностей між приватним інтересом ОСОБА_1 і службовими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на погодження розпорядження «Про преміювання» всім працівникам, а не лише їй чи заступнику голови сільської ради.
Окрім того, до протоколів про адміністративне правопорушення не додано будь-яких доказів на підтвердження того, що розмір премії ОСОБА_1 та заступника сільського голови є необґрунтовано завищеним відповідно до критерій винагороди та рішенню про виплату премії працівникам сільської ради, або відсутні підстави для виплати такої премії. Доказів того, що ОСОБА_1 відмовила у преміюванні інших осіб, суду також не надано.
Суду не надано доказів щодо наявності реального впливу, що призвів до отримання ОСОБА_1 чи заступником голови сільської ради неправомірної вигоди, чи інших можливостей, з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей, в порівнянні з іншими працівниками сільської ради.
Крім цього, суб'єктивна сторона правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених ч.1 ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, характеризується прямим умислом і особа, яка його вчиняє, усвідомлює, що вона не повідомляє про наявність у неї реального конфлікту інтересів або вчиняє дії чи приймає рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
Аналіз встановлених судом обставин справи свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 такого обов'язкового елементу складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як вина у формі прямого чи непрямого умислу.
В силу статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, аналізуючи в сукупності вищенаведені обставини, письмові документи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки адміністративних корупційних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій і прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні достатні докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, вказаних у протоколах про адміністративні правопорушення, суд приходить до висновку про відсутність в її діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 КУпАП та ч.2 ст.172-7 КУпАП, а відтак провадження по справі відносно неї підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 172-7, 247, 283 - 285 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю її діях складу зазначених адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі оскарження - після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст постанови виготовлений 27 червня 2024 року.
Суддя І.Я. Биченко