Справа № 703/2541/24
3/703/1362/24
28 червня 2024 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченко І.Я., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Карпова С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
ОСОБА_1 20 травня 2024 року близько 18 години 45 хвилин по вул. Ніни Сергієнко в м. Сміла керував мопедом «Сімсон», номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння і відмовився від проходження медичного огляду для визначення стану сп'яніння та продуття алкотестеру «Драгер», чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання з'явились особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник Карпов С.О.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що 20 травня 2024 року він ремонтував належний йому мопед. Оскільки мопед не заводився, він його штовхав з метою привести його до руху. Після того, як транспортний засіб завівся, він вимкнув передачу і стояв. В цей момент до нього під'їхали працівники поліції та запропонували йому пройти огляд стан сп'яніння. Не заперечував, що в цей день вранці дійсно вживав алкоголь, однак від проходження огляду відмовився, бо працівники поліції пояснили йому, що він має на це право. У лікарню для проходження огляду на стан сп'яніння він також відмовився їхати, оскільки перебував у домашньому одязі. Крім того, він не вважав себе водієм, оскільки не керував мопедом, а лише його завів. В подальшому він не мав наміру їхати на вказаному транспортному засобі.
Захисник Карпов О.С. просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та пояснив, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу незалежно від того, чи керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом, чи за допомогою буксирування. Таким чином, для доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, необхідно довести факт виконання особою функцій водія саме під час руху транспортного засобу та перебування при цьому особи у стані алкогольного сп'яніння або відмови такої особи від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку. Водночас, його підзахисний не керував транспортним засобом, а лише котив його, відтак в силу п.1.10 Правил дорожнього руху України в той момент він прирівнювався до пішоходів. На спростування наведеного матеріали справи не містять будь-яких доказів. Крім того, поліцейський повинен дотримуватись відповідного алгоритму дій при огляді водія з метою виявлення алкогольного сп'яніння, а саме: отримавши відмову водія від проведення такого огляду на місці зупинки транспортного засобу, поліцейський повинен направити особу на проведення такого огляду у відповідний заклад охорони здоров'я і тільки в разі відмови водія від проходження огляду в закладі охорони здоров'я, має право для складення протоколу про адміністративну відповідальність. Проте, з відеозаписів з нагрудної камери поліцейського вбачається, що отримавши відмову ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням приладу «Драгер», працівник поліції пропонує йому пройти огляд у лікувальному закладі. Захисник наголосив на тому, що працівник поліції не направив водія на проведення огляду, а саме запропонував пройти такий огляд, що не передбачено нормами чинного законодавства. При цьому, ОСОБА_1 було запропоновано пройти такий огляд не у найближчому медичному закладі, що є порушенням ст. 256 КУпАП.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 повідомила, що ОСОБА_1 був її сусідом. 20 травня 2024 року вона була свідком того, як ОСОБА_1 ремонтував свій мопед. Потім бачила, як він його пхав, після чого мопед завівся. Однак на ньому ОСОБА_1 не їхав. Як тільки мопед завівся, під'їхали працівники поліції.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що він знайомий із ОСОБА_1 20 травня 2024 року він допомагав ОСОБА_1 випихати мопед на гору. Після цього ОСОБА_1 замінив на мопеді свічку і попхав його до низу, від чого мопед завівся. ОСОБА_1 сів на мопед, вижав щеплення і почав мопед «розгазовувати». В цей час під'їхали працівники поліції. Свідок почекав ще 10 хв. і пішов по своїм справам.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ст.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Як встановлено ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена Наказом МВД, МОЗ 09.11.2015 № 1452/735, визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп'яніння) та оформлення результатів такого огляду.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Таким чином, з огляду на вищевказане, законними вимогами працівника поліції про необхідність проходження медичного огляду до особи, що керує транспортним засобом, є підтверджені доказами ознаки наявності алкогольного сп'яніння.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення.
Стаття 251 КУпАП визначає доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стаття 252 КУпАП зобов'язує орган (посадову особу) оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Незважаючи на невизнання своє провини, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наявними по справі доказами, зокрема:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 401094 від 20.05.2024, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та з якого вбачається, що ОСОБА_1 20 травня 2024 року близько 18 години 45 хвилин по вул. Ніни Сергієнко в м. Сміла керував мопедом «Сімсон», номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння і відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння. Своїми діями порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП ;
- рапортом інспектора СРПП ВП №2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області Галенко І.О. від 20.05.2024, відповідно до якого 20.05.2024 о 18:51 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: м. Сміла, вул. Ніни Сергієнко зупинено транспортний засіб марки «Сімсон» під керуванням ОСОБА_1 , який має ознаки сп'яніння, від проходження драгер тесту відмовляється;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого в зв'язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'ягніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, однак він відмовився, про що написав власноручно та засвідчив власним підписом;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 за наявності ознак алкогольного сп'яніння - різкий запах алкоголю з порожнини рота, червоні очі, було направлено для проходження відповідного огляду до ЧОНД, однак такий огляд не проводився у зв'язку з його відмовою;
- відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції, запис якого здійснено на компакт-диску, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 у зв'язку з виявлення у нього ознак алкогольного сп'яніння, які працівником поліції були йому повідомлені, а саме - різкий запах алкоголю з порожнини рота, було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» або у медичному закладі, однак ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алькогольного сп'яніння відмовився. Працівником поліції роз'яснено ОСОБА_1 про те, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП. На запитання працівника поліції щодо вживання алкогольних напоїв, ОСОБА_1 відповів, що цього дійсно вранці вживав пиво.
Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Під час судового розгляду захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Карпов С.О. як на підставу для закриття провадження у справі в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зазначив, зокрема про те, що його підзахисний не керував будь-яким транспортним засобом, відповідно, він не є суб'єктом вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п.1.10 ПДР України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Водночас, пішохід - це особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами та не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в кріслах колісних без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску чи крісло колісне.
Слід зауважити, що визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
В постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду №404/4467/16-а від 20.02.19 року зазначено, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця.
Отже, навіть штовхання мопеду проїзною частиною з метою приведення його в рух - це теж керування транспортним засобом.
В ході розгляду справи ОСОБА_1 пояснив, що він дійсно вчиняв дії по приведенню мопеду в рух - штовхав його з підвищення. Аналогічні пояснення ОСОБА_1 зафіксовані і на бодікамеру поліцейського під час оформлення матеріалів про притягнення його до адміністративної відповідальності. Так, ОСОБА_1 неодноразово наголошував на тому, що його дії були спрямовані на те, щоб привести мопед в рух з метою перевірки його технічного стану.
Аналогічні свідчення в ході розгляду справи надали і свідки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , які підтвердили, що ОСОБА_1 не просто котив мопед, а штовхав його для того, щоб він завівся.
Крім того, твердження захисника ОСОБА_4 спростовуються дослідженим в судовому засіданні відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 не просто котив мопед, а перебував на мопеді, коли той був у заведеному стані.
Тому пояснення ОСОБА_1 та його захисника про те, що 20.05.2024 року о 18:45 год. по вул. Ніни Сергієнко в м. Сміла особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не керувала транспортним засобом, суд вважає лише способом ухилення від адміністративної відповідальності.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення чітко вбачається, що працівником поліції особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 було повідомлено про виявлення у нього ознак алкогольного сп'яніння, при цьому ОСОБА_1 наявність у нього таких ознак не заперечував та фактично з їх наявністю погодився, підтвердивши факт вживання цього дня алкогольних напоїв.
У ході судового розгляду захисник Карпов С.О. наполягав, що направлення поліцейським 20 травня 2024 року ОСОБА_1 на огляд на стан алкогольного сп'яніння до Черкаського обласного наркологічного диспансеру, який не є найближчим закладом охорони здоров'я, яким надано право проведення медичного огляду громадян для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під дією лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від місця складення адмінматеріалів , яким є вул. Ніни Сергієнко в м. Сміла Черкаського району Черкаської області, свідчить про порушення п.7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення та встановлених під час судового розгляду обставин, працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці вчинення правопорушення, на що він відмовився. В подальшому працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі, на що також ОСОБА_1 відмовився.
Разом з тим, відповідно до відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, запис якого здійснено на компакт-диску, ОСОБА_1 , відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, не пов'язував таку відмову з незгодою проходження огляду в обраному працівником поліції медичному закладі та не виявляв бажання пройти такий огляд у будь-якому іншому медичному закладі. При цьому після роз'яснення працівником поліції про те, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, в якому буде зазначено, що він керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального приладу на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився, тобто без конкретизації медичного закладу, ОСОБА_1 жодних заперечень щодо саме такого викладу працівником поліції складу адміністративного правопорушення не мав.
Крім того, у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20 травня 2024 року, ОСОБА_1 власноручно здійснив запис: «відмовляюсь», а у своїх поясненнях, наданих в ході розгляду справи, зазначив, що така відмова ґрунтувалась виключно на тому, що він перебував у «домашньому» одязі і не вважає себе водієм.
З огляду на вищевикладене, суддя приходить до висновку, що відмова особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі не була пов'язана з незгодою пройти такий огляд в обраному працівником поліції медичному закладі та пов'язана виключно з його небажанням проходити такий огляд у будь-якому медичному закладі, оскільки в той день він вживав алкоголь.
Сам по собі факт висловлення працівником поліції вимоги ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, який не є найближчим до місця поставлення такої вимоги, та зазначення у направленні такого закладу, з урахуванням вищевказаних встановлених суддею обставин, за яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у будь-якому медичному закладі, внаслідок чого такий огляд і не проведений, не свідчить про порушення працівником поліції вимог п.7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, за якими у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Доводи захисника ОСОБА_4 , що вимога поліцейського про проходження огляду на стан сп'яніння була викладена у формі пропозиції пройти такий огляду, жодним чином не спростовують вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення та не є підставою для закриття провадження у справі з огляду на те, що ОСОБА_1 розумів що йому необхідно вчинити за проханням працівника поліції, а саме пройти огляд на стан сп'яніння, однак відмовився від цього.
Таким чином, суд вважає, що дії поліцейських були необхідними, ефективними, пропорційними для забезпечення охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічної безпеці і порядку в умовах воєнного стану. При цьому, дії поліцейським вчинялись в коректній, поважній формі та ніякої загрози правам ОСОБА_1 не несли.
Таким чином, суд уважає, що доказами, дослідженими у судовому засіданні доведено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного освідування у передбаченому законом порядку, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з довідкою відділу поліції № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській ОСОБА_1 17.08.2013 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3 .
Оскільки санкція статті є конкретною і не містить альтернативного адміністративного стягнення, суд уважає за необхідне накласти на нього штраф у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів громадян, що складає 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, наведений у ст. 5 вказаного Закону.
Відтак, із ОСОБА_1 у дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн., оскільки судом не встановлено підстав для його звільнення від сплати цього збору.
Керуючись ст. 9, 23, 40-1, 130, 252, 283-285, 294 КУпАП, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. (отримувач коштів: ГУК у Черк. обл. 21081300, код отримувача ЄДРПОУ:37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:UA918999980313030149000023001 код класифікації: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 605,60 грн. судового збору (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Повний текст постанови виготовлений 01.07.2024.
Суддя І.Я. Биченко