справа № 691/698/24
провадження № 2-о/691/50/24
про залишення заяви без руху
28 червня 2024 рокум. Городище
Суддя Городищенського районного суду Черкаської області Синиця Л.П., перевіривши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей виконавчого комітету Городищенської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, -
26.06.2024 заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою та просить встановити факт самостійного виховання та утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, встановлено, що вказана заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177, 293, 315, 318 ЦПК України.
Так, цивільні справи розглядаються судом виключно в порядку, встановленому ЦПК України, яким в тому числі встановлено вимоги до форми та змісту заяви, з якою особа має право звернутись до суду.
Згідно частини 3 статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У судовому порядку, відповідно до статті 315 ЦПК України, можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Так, заява про встановлення факту, що має юридичне значення, яка подається та розглядається в окремому провадженні має відповідати вимогам статей 175 - 177, 318 ЦПК України.
Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту самостійного утримання та виховання дитини, заявник посилається на те, що з жовтня 2018 року донька ОСОБА_3 проживає разом із ним і знаходиться на його утриманні, він самостійно виховує та утримує доньку, піклується про здоров'я доньки, надає дитині належний фізичний, духовний, гармонійний, розумовий розвиток, натомість ОСОБА_2 (мати) не підтримує відносини із донькою, не приймає ніякої участі, як у її вихованні та утриманні, протягом останнього часу знаходиться за кордоном.
Ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини є підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав (пункт 2 частини 1 статті 164 СК України).
Сімейним кодексом України чітко передбачено, що мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Та, чітко встановлено, що сімейні права та обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі (ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15 СК України). Разом з тим, в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), котрі мають бути підтверджені виключно цивільно-правовими актами (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім), та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб'єктністю, такі права та обов'язки припиняються, та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, однією з умов встановлення факту в рамках окремого провадження є відсутність спору про право, тобто якщо встановлення такого факту підтвердить наявність чи відсутність саме неоспорюваних прав.
У постанові від 13.10.2022 у справі № 755/1938/22 Верховний Суд зазначив, що для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети ні. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Заявник звертаючись до суду з заявою про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої доньки, не конкретизував мети, з якою необхідно встановлення вищезазначених фактів. У заяві загальними фразами зазначено мету звернення до суду: встановлення даного факту матиме для нього та доньки юридичне значення, сприятиме захисту прав та інтересів дитини та оформлення документів допомоги на дитину, яка виховується тільки одним із батьків та отримання грошової допомоги від держави, як батьку одинаку, а також з метою переміщення дитини, її навчання, профілактичного лікування, що в свою чергу відповідає інтересам дитини, оскільки без згоди матері, яка на даний час виїхала за кордон, як батько обмежений у прийнятті рішень щодо вищевказаних обставин. При цьому не зазначено, для взаємодії з якими саме органами заявник просить встановити цей факт, ким та коли в зв'язку з цим заявнику чи його дитині було відмовлено в реалізації їх прав, дані особи до участі у справі в якості заінтересованих осіб не притягнуті, відповідні докази суду не надано.
Відповідно до статті 185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
За таких обставин вважаю, що заяву необхідно залишити без руху та запропонувати у п'ятидениий строк з дня вручення копії ували усунути недоліки заяви, а саме: зазначити для якої мети (конкретно) необхідно заявнику встановлення факту самостійного виховання дитини батьком, факту утримання дитини батьком (1), уточнити відомості про заінтересовану особу (2), а також вказати фактичну адресу за якою суд, в разі відкриття провадження у справі, матиме змогу направити заяву окремого провадження з додатками та інформувати заінтересовану особу ОСОБА_2 (матір дитини) про її надходження та розгляд суду, з метою дотримання норм ЦК України, СК України, ЦПК України та з'ясування її думки щодо заявленого.
Так, згідно пункту 2 частини 1 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Відповідно до статті 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Роз'яснити заявнику, що в іншому разі заява буде вважатися неподаною і повернеться заявникові.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 259 - 261, 318 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей виконавчого комітету Городищенської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, - залишити без руху, запропонувавши заявнику протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали усунути вказані недоліки.
Роз'яснити заявнику, що у разі не усунення ним недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л. П. Синиця