Справа №571/1321/24
Провадження № 1-кп/571/204/2024
01 липня 2024 року смт. Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засідання за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024186190000086 від 11.06.2024 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Полтава, Полтавської області, житель АДРЕСА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, з середньою освітою, не працюючого, раніше судимого вироком Київського районного суду м. Полтави від 05.06.2020 за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді 3 роки позбавлення волі; згідно ухвали Полтавського апеляційного суду від 26.05.2021 вирок суду пом'якшено: 2 роки розбавлення волі,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,
ОСОБА_3 07 березня 2024 року о 13 год. 33 хв., реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, керуючись корисливим мотивом, в ході особистого спілкування з продавцем магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що в АДРЕСА_3 , продемонстрував продавцю купюру номіналом 500 гривень в якості розрахунку за товар - пляшку пива об'ємом 0,5 літра, вартістю 60 гривень, однак в подальшому заховав купюру та за придбаний товар не розрахувався, після чого отримав від продавця решту в сумі 440 гривень. Забравши, придбаний товар та надану решту грошових коштів, залишив приміщення магазину, чим завдав потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду в розмірі 500 гривень. Завдана шкода відшкодована.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК України, як незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Зазначену кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає вірною.
Вищезазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, у відповідності до ч. 2 ст.382 КПК України, судом не досліджувались з огляду на те, що такі обставини не оспорюються учасниками судового провадження.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_3 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , надав письмову заяву, відповідно до якої беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України.
Потерпілою ОСОБА_4 надано заяву, в якій вона погодилася з розглядом обвинувального акта відносно ОСОБА_3 у спрощеному провадженні та зазначила, що вона ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України.
Відповідно до положень ч.2 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком.
Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Сторони кримінального провадження, потерпіла, відповідно до вимог ч. 2 ст.381 КПК України, в судове засідання не викликалися.
При цьому, відповідно до ч.4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України знайшла своє підтвердження та доведена повністю.
Згідно з ч.2 ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, які відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального проступку.
Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд виходить із встановленої статтею 50 КК України його мети, спрямованої на виправлення і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є проступком та особу обвинуваченого, який раніше судимий (т.2 а.с.36), звільнений 03.06.2022 з Харківської ВК № 43 за відбуттям строку покарання, відшкодував завдану шкоду, є військовозобов'язаним, у зв'язку з чим перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 ( т.2 а.с.33), у психоневрологічний поліклініці на обліку не перебуває та не упродовж з 01.01.2023 по 18.06.2024 не звертався ( т.2 а.с.31).
Враховуючи обставини, які пом'якшують покарання та відсутність обтяжуючих обставин, відсутність претензій потерпілої, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень є призначення покарання у межах передбачених санкцією ч.1 ст.190 КК України у виді штрафу, що буде відповідати тяжкості вчиненого і особі винного.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.370,373,374,381,382 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України та призначити покарання у виді 34000,00 гривень штрафу.
Цивільний позов потерпілою не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не застосовувався, до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази: оптичний «DVD-R” диск для лазерних систем зчитування об'ємом 4.7 GB/120MIN,16X, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження (т.2 а.с.27).
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. З інших підстав, вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: