Справа № 570/1080/24
провадження № 2/570/643/2024
21 червня 2024 року
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Кушнір Н.В.,
з участю секретаря судового засідання Полюхович М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області (м.Рівне, вул.С.Петлюри,10) матеріали цивільної справи за позовомОСОБА_1 до Дядьковицькою сільською радою Рівненського району, Дядьковицькою сільською радою Рівненського району про визнання права на нерухоме майно та виділення земельної частки (паю),
покликаючись на наявність земельних часток (паїв), які спадкодавець не успадкував, позивач у поданій до суду 06 березня 2024 року позовній заяві просить визнати за нею в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай), а саме: рілля: масив 33, ділянка, 11; сіножаті: масив НОМЕР_1 , ділянка 62; пасовище масив 46, ділянка 28, орієнтовною площею розміром 3,50 (три цілих п?ятдесят сотих) умовних кадастрових гектари та зобов?язати Дядьковицьку сільську раду Рівненського району Рівненської області виділити їх ОСОБА_2 .
Сторони відповідно до ст.128-130 ЦПК України належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, але позивач жодного разу в судове засідання не з'явилася.
Зважаючи на те, що явку позивача визнано обов'язковою, суд, беручи до уваги встановлені розумні строки розгляду цивільних справ, дійшов висновку про можливість провести судове засідання у їх відсутність та відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд встановив такі обставини.
Справа перебуває в провадженні суду з 06 березня 2024 року, судові засідання призначалися неодноразово.
Позивач жодного разу не з'явився в судове засідання, зокрема 17 травня 2024 року, 12 червня 2024 року, 21 червня 2024 року, клопотань про розгляд справи у свою відсутність не подавав.
Відповідач до суду не з'явився.
Суд застосував такі норми права.
Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно з ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Ст.129 Конституції України закріплює основні засади судочинства, що є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Положення ст.2 ЦПК України передбачають, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За приписами п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин.
Суд прийшов до таких висновків.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.
Аналіз зазначених норм вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Верховний Суд 22 травня 2019 року у справі №310/12817/13 постановив, що повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду навіть за наявності поважних причин такої неявки. Вказана позиція неодноразово підтримувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18.
Постановляючи ухвалу, суд виходить з того, що позивач повторно не прибув у судове засідання, хоча належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, причин неприбуття суду не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутність не подав, тому, враховуючи строки розгляду справи, це є підставою для залишення позовної заяви без розгляду. Судом надано належну оцінку поведінці позивача, вжито усіх необхідних заходів для надання позивачу достатніх можливостей для викладення своєї позиції у судових засіданнях з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи. Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.
Враховуючи те, що справа тривалий час перебувала на розгляді в суді, розгляд справи неодноразово відкладався, позивач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про дату та час розгляду справи, двічі поспіль не з'явився у судове засідання, суд вважає за можливе залишити позов без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.
При цьому, залишення заяви без розгляду не порушує право позивача на судовий захист, оскільки відповідно до положень частини другої статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з тією ж позовною заявою.
З огляду на викладене, керуючись п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд
залишити без розгляду цивільний позовОСОБА_1 до Дядьковицькою сільською радою Рівненського району про визнання права на нерухоме майно та виділення земельної частки (паю).
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Кушнір Н.В.