Справа № 372/1052/24
Провадження № 2-1030/24
04 червня 2024 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Кравченка М.В.,
при секретарі Сікорській М.А.,
за участю позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивачки ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначила, що вона з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі, від шлюбу у них народилася дочка, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наразі вона є студенткою денної форми навчання, тому вона не в змозі забезпечувати дочку та себе самостійно, відповідач в добровільному порядку матеріальною допомоги на утримання дочки не надає, у зв'язку із чим потребує матеріальної допомоги. У зв'язку із цим, позивачка просить стягувати з відповідача аліменти на утримання повнолітньої дитини у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, на час навчання доньки починаючи з дати подання позовної заяви і до досягнення дочкою 23-річного віку.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 29 лютого 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі. Розгляд справи у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадженням з повідомленням (викликом ) сторін.
Позивачка будучи допитана в якості свідка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, пояснила, що в них з відповідачем від шлюбу народилась дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після того як дочка досягла повноліття та відповідач перестав сплачувати аліменти не її утримання, дочку в повному обсязі утримує вона, вона дає кошти на лікування, відпочинок. Дочка зареєстрована за її адресою та проживає з разом з нею, також за цією адресою періодично проживає відповідач. Вона не знає чи відповідач дає кошти дочці. Донька навчається на денній формі здобуття освіти, на бюджеті, інколи навчання проходить дистанційно. Вона проживає по АДРЕСА_1 , коли там немає відповідача, а постійно вона проживає на орендованій квартирі.
Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Пояснив, що витрати по утриманню повнолітньої дочки несе позивачка. Сторони обоє зареєстровані в одній квартирі. Дочка сторін самостійно купує собі продукти харчування. Дочка сторін проживає з відповідачем, однак утримує себе самостійно.
Відповідач будучи допитаним в якості свідка в судовому засіданні проти позовних вимоги заперечив в повному обсязі та просив відмовити в їх задоволенні, пояснив, що до досягнення дитиною повноліття він своєчасно сплачував аліменти на її утримання, він згоден сплатити кошти на утримання дитини, але не позивачу, а дочці. Після досягнення дочкою повноліття він відкрив їй карту та сплачує на карту кошти, але вона передумала. Позивач таким чино маніпулює. Він проживає в одній квартирі з дочкою, іноді дочка на 1-2 дні їздить до матері, він не перешкоджає їй їздити до матері. Він скидав дочці кошти по п'ять тисяч гривень в місяць, скидав на картку в березні і квітня місяці. Карту він віддасть їй, коли вони домовляться. Картка відкрита в АТ «Ощадбанк», але вона не іменна. Також ін. інколи дає дочці кошти на проїзд, позивачка також дає дочці кошти на проїзд. Дочку в основному утримує матір. За квартиру в якій він проживає разом з дочкою він повністю сплачує житлово-комунальні послуги, купує продукти харчування та купує речі, які необхідні по господарству, вона за квартиру не платить. Він витрачає в місяць в середньому 12-15 тисяч гривень.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позову заперечив в повному обсязі та просив відмовити в його задоволенні, пояснив, що станом на час розгляду цього позову дочка сторін зареєстрована та проживає з батьком, батько не ухиляється від обов'язку утримувати дитину. Сторони обоє утримуються дочку, але не можливо визначити розмір і поділити. Також зазначив, що дочка сторін навчається у вищому навчальному закладі на бюджетній формі навчання.
Свідок ОСОБА_5 будучи дочкою сторін в судовому засіданні пояснила, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та навчається в університеті. Вона проживає з обома батьками, на вихідні в основному вона проживає з матір'ю, а в робочі дні з батьком. Кошти на продукти та на проїзд її дає матір. Батько також давав їй кошти на проїзд декілька разів по 200-300 гривень, та на продукти харчування. У відсотковому співвідношення мати витрачає на її утримання приблизно 80%, а батько 20%. Кошти за житлово-комунальні послуги вона не сплачує, продукти харчування купують і мати і батько. В університеті вона навчається на бюджеті, кошти їй дають обоє батьків. Батько розповідав їй, що відкрив карту в АТ «Ощадбанк» та перераховує туди кошти на її власні потреби.
Вислухавши позивачку, відповідача, представників сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, наявні в ній докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 26 вересня 1998 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Обухівського району Київської області було зареєстровано шлюб позивачки ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_3 , про що було складено відповідний актовий запис № 168, який було розірвано рішенням Обухівського районного суду Київської області від 23 жовтня 2017 року, що підтверджується матеріалами справи та визнається сторонами.
Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка станом на сьогодні досягла повноліття, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 02.03.2006 року.
16 серпня 2019 року, Обухівським районним судом Київської області було видано судовий наказ у цивільній справі № 372/2325/19, яким суд наказав стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку починаючи з дня подачі заяви - з 25 червня 2019 року та до досягнення донькою повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження № 59863197 від 21.08.2019 року, інформацією про виконавче провадження.
З 01 вересня 2023 року донька сторін зарахована на 1 курс денної форми здобуття освіти спеціальності 222 Медицина освітньої програми «Медицина» та є студенткою Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Дата закінчення навчання 30 червня 2029 року, що підтверджується копією довідки № 036/72 від 08.02.2024 року
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Частина 3 цієї статті передбачає право на звернення до суду з позовом того з батьків, з ким проживає дитина, яка продовжує навчання.
Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі, або у частці від заробітку платника аліментів з урахуванням обставин, передбачених ст. 182 СК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Тож, очевидно, що обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дітей, і цей факт не звільняє від обов'язку забезпечувати такі умови життя дітей, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.
Так, в своєму позові позивачка посилається на те, що на даний час вона проживає разом з донькою, хоча відповідач також зареєстрований за її адресою, донька проживає виключно з нею, а матеріальну допомогу на утримання доньки відповідач надавав виключно на підставі виконавчого документа про стягнення аліментів, тож їй здебільшого самій доводилося забезпечувати всі її потреби. Проте, стягнення аліментів здійснювалося до повноліття доньки, а відтак після 21 лютого 2024 року стягнення аліментів припинилося. Зважаючи на необхідність стаціонарного навчання доньки, вона позбавлена можливості знайти собі додатковий підробіток, а відтак розраховує лише на фінансову допомогу матері та аліменти від батька, які отримувала до свого повноліття, адже, на даний час у дні навчань донька їздить до міста Київ, власного доходу не має і її заробітної плати не вистачає для оплати проїзду доньки до м. Київ та у зворотному напрямку, для забезпечення одягом, спеціальною навчальною літературою, харчуванням та забезпечення інших повноцінних потреб доньки. До того ж, їй слід одночасно ще вирішувати інші повсякденні побутові питання, що при нинішніх цінах на продукти харчування, одяг та предмети першої необхідності, комунальні платежі та медичні препарати, не дозволяє їй одній у повній мірі забезпечити оптимальні умори проживання, виховання та навчання доньки. Таким чином, відсутність належної матеріальної допомоги від відповідача по справі позбавляє її можливості забезпечити рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного й соціального розвитку спільної доньки.
Однак, під час судового розгляду вказані обставини не знайшли об'єктивного підтвердження, тому відповідні доводи позову суд вважає непереконливими і недоведеними.
Поряд з тим, як встановлено під час судового розгляду, вбачається, що донька сторін проживає частково з матір'ю та батьком, однак переважно саме із батьком. Так, сторонами визнається, а показаннями повнолітньої доньки сторін, яка допитана в якості свідка, підтверджується, що донька сторін проживає у квартирі, де зареєстровані вона та сторони, тобто зареєстрована і фактично проживає саме у одному помешканні із батьком. Позивачка постійно проживає у іншому помешканні у іншому населеному пункті. Відповідач також надає доньці грошові кошти на проїзд, оплачує в повному обсязі житлово-комунальні послуги, купує продукти харчування, та інші речі необхідні у господарстві, відкрив банківську карту на яку перераховує кошти на потреби доньки, дочка сторін дійсно навчається у вищому навчальному закладі на бюджетній формі навчання, що визнається сторонами.
Таким чином, доводи про те, що батько дитини не надає матеріальної допомоги на її утримання спростовані під час судового розгляду.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Згідно зі ст. ст. 76, 89 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів;показаннями свідків. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групі доказів).
Таким чином, розглянувши справу в межах визначених позивачкою предмету спору та підстав для задоволення позову, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивачка як на підставу для задоволення позову, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Враховуючи викладене вище, суд вважає недоведеними посилання позову на порушення прав чи інтересів позивачки у спірних правовідносинах, які б підлягали судовому захисту, тому суд приходить до висновку про неможливість судового захисту прав позивачки у обраний позовом спосіб.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 282, 365 ЦПК України, ст.ст. 84, 141, 182, 183, 191, 199, 200 СК України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.В.Кравченко