Справа № 372/147/24
Провадження № 2-729/24
17 червня 2024 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Проць Т.В.
при секретарі Лимаренко О.О.
за участю прокурора ОСОБА_1
представників відповідача ОСОБА_2 , Скрипника С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Керівника Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання недійсними державних актів, скасування державної реєстрації та повернення земельних ділянок, третя особа Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» ,-
В січні 2024 року керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом, в якому просив усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками природно-заповідного фонду та лісогосподарського призначення шляхом визнання недійсними державних актів на право власності: на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:05:027:0007 площею 1,0003 га; серії ЯД №715975 від 27.11.2007 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:05:027:008 площею 1,0003 га; на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:05:027:0004 площею 1,0006 га; на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:05:027:0005 площею 1,0003га; серії ЯД №715973 від 27.11.2007 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:05:027:0006 площею 1,0002 га виданих ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Страробезрадичівської сільської ради Обухівського району; усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками природно-заповідного фонду та лісогосподарського призначення шляхом скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації вказаних земельних ділянок, їх повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_3 з одночасним припиненням права власності останнього на спірні земельні ділнки.
В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що земельні ділянки гідрологічного заказника місцевого значення Урочище «Гощів» одночасно є, як землями лісогосподарського призначення так і землями природно-заповідного фонду. Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації № 1488 від 26.10.2007 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 4 громадянам загальною площею 4 га та передано безоплатно у власність ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 земельні ділянки площею по 1 га кожному для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області. На підставі вказаного розпорядження громадяни отримали державні акти на право власності на земельні ділянки, зокрема: ОСОБА_4 - державний акт на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:05:027:0007 площею 1,0003 га; ОСОБА_5 - державний акт від 27.11.2007 року серії ЯД № 715975 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:05:027:0008 площею 1,0003 га. Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації № 1490 від 26.10.2007 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 4 громадянам загальною площею 4 га та передано безоплатно у власність ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 земельні ділянки площею по 1 га кожному для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області. На підставі вказаного розпорядження громадяни отримали державні акти на право власності на земельні ділянки, зокрема: ОСОБА_9 - державний акт на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:05:027:0004 площею 1,0003 га; ОСОБА_10 - державний акт на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:05:027:0005 площею 1,0003 га; ОСОБА_11 - державний акт від 27.11.2007 року серії ЯД № 715973 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:05:027:0006 площею 1,0002 га. В подальшому, перелічені земельні ділянки згідно договорів купівлі-продажу відчужено на користь ОСОБА_3 , який залишається їх власником на даний час. При цьому, кадастрові номера та конфігурація таких земельних ділянок не змінювалася. Перевіркою законності набуття первинними власниками земельних ділянок Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області установлено, що їх відведення передбачалося за рахунок земель сільськогосподарського призначення, які відносяться до категорії земель лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду. Таким чином, розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 26.10.2007 року за № 1488, 1490 передано у власність земельні ділянки лісогосподарського призначення без згоди землекористувача. Вказане свідчить про те, що вказані розпорядження Обухівської районної державної адміністрації були спрямовані на розпорядження землями лісового фонду у вигляді єдиного масиву площею, яка значно перевищувала 1 га, так як спірні земельні ділянки знаходились в одному кварталі лісництва, суміжні та межують між собою, що свідчить про перевищення адміністрацією передбачених законом повноважень. Відтак, районна державна адміністрація не мала повноважень на вилучення і розпорядження земельними ділянками державної власності природно-заповідного фонду та лісогосподарського призначення за межами населеного пункту с. Старі Безрадичі Обухівського району, які перебувають у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства та змінювати їх цільове призначення. Враховуючи викладене, прокурор звернувся до суду для відновлення порушеного права.
Ухвалою судді від 09.01.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
11.03.2024 року представник відповідача - адвокат Борисенко І.Г. подала до суду відзив на позов, в якому вказує, що ОСОБА_3 не є власником зазначених в позові земельних ділянок, оскільки змісти попередньої та чинної редакції ст. 125 Земельного Кодексу України вказують на те, що завжди право власності виникає лише з моменту державної реєстрації цього права, а до 02.05.2009 року додатковою умовою було те, що таке право виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності. Однак, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про зареєстроване за відповідачем право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223187700:05:027:0007, 3223187700:05:027:0008, 3223187700:05:027:0004, 3223187700:05:027:0005, 3223187700:05:027:0006. Оскільки, ОСОБА_12 не є власником спірних земельних ділянок, відповідно така особа не може бути відповідачем у даній справі, заявлення до нього позову не є ефективним способом захисту, а тому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
18.03.2024 року позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій вказав, що згідно інформації Департаменту проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції від 28.04.2023 року № 461-04/9174-23, отриманої під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021112340000026 від 08.06.2021 року ОСОБА_3 відобразив відомості про право власності на спірні земельні ділянки у поданих деклараціях за 2015-2020 роки, що спростовує викладені у відзиві твердження, що ОСОБА_3 не є власником вказаних земельних ділянок.
03.04.2024 року представник відповідача - адвокат Борисенко І.Г. подала до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому підтримує свої заперечення проти позовних вимог та вважає, що позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача, обраний спосіб захисту є невірним, а позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів для задоволення таких вимог.
Ухвалою суду від 25.04.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, указаних у позові.
Представники відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_13 просили відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вони пред'явленні до неналежного відповідача, так як ОСОБА_3 не є власником спірних земельних ділянок. Крім того, просили застосувати наслідки спливу строку позовної давності.
Представники Київської обласної державної адміністрації, Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в судове засідання не з'явились про час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Суд, вислухавши прокурора, представників відповідача, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень частини першоїстатті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У статті 129 Конституції України, закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно з частиною третьоюстатті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з пунктом 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що згідно рішення виконкому Київської обласної ради народних депутатів від 17.10.88 №215 «Про оголошення нововиявлених територій державними орнітологічними і гідрологічними зазказниками місцевого значення» доданого до нього додатку - переліку територій, Урочище «Гощів» площею 215 га, що знаходиться в Козинському лісництві, квартал №51, 57, 58, 63, 64, 69 оголошених державними орнітологічними і гідрологічними заказниками місцевого значення знаходиться у віданні Київського лісгоспа. Територія гідрологічного заказника місцевого значення «Гощів» представлена ділянками типового еталонного лісу для малих річок, непорушеного господарською діяльністю, місце поселення багатьох видів хижих птахів, мисливської фауни, має практичне значення у вивченні екології.
Державним управлінням охорони навколишнього природнього середовища в Київській області з метою забезпечення режиму охорони та збереження гідрологічного заказника місцевого значення Урочище «Гощів» загальною площею 215 га землекористувачу ДП «Київське лісове господарство» видано охоронне зобов'язання за №ЗГМ 36-563, яке зареєстроване в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Київській області 23.02.1999. У подальшому Державним управлінням охорони навколишнього природнього середовища в Київській області затверджено Положення про гідрологічний заказник місцевого значення Урочище «Гощів».
Відповідно до пунктів 1.2-1.3 Положення, заказник Урочище «Гощів» загальною площею 215 га розташований в межах Козинського лісництва ДП «Київське лісове господарство» і входить до складу приридно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.
Тобто, земельні ділянки гідролошічного заказника місцевого значення Урочище «Гощів» одночасно є як землями лісогосподарського призначення так і землями природно-заповідного фонду.
Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації № 1488 від 26.10.2007 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 4 громадянам загальною площею 4 га та передано безоплатно у власність ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 земельні ділянки площею по 1 га кожному для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області.
Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації № 1490 від 26.10.2007 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 4 громадянам загальною площею 4 га та передано безоплатно у власність ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 земельні ділянки площею по 1 га кожному для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області.
В червні 2021 року до Обухівської окружної прокуратури надійшли матеріали ГУ СБУ у м.Києві та Київській області з яких вбачається, що невстановлені службові особи, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно здійснюють дії щодо відведення у приватну власність лісовкритих земельних ділянок під виглядом земель сільськогосподарського призначення, чим заподіяно тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, що підтверджується витягом з ЄРДР №42021112340000026 від 08.06.2021 року.
Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Київській обалсті від 17.01.2022 №10-10-0.223-522/2-22 відомості про земельні ділянки кадастровий номер 3223187700:05:027:0006, 3223187700:05:027:0005, 3223187700:05:027:0004 перенесено до ДЗК в автоматизованому порядку. В архіві Відділу обліковується технічна документація із землеустрою щодо складання державних актів на земельні ділянки 4-ох осіб для ведення особистого селянського господарства на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району; відомості про земельні ділянки з кадастровим номером 3223187700:05:027:0007, 3223187700:05:027:0008 перенесено до ДЗК в автоматизованому порядку, в архіві Відділу обліковується технічна документація із землеустрою щодо складання державних актів на земельні ділянки 4-ох осіб для ведення особистого селянського господарства на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району.
Земельні ділянки, які є предметом спору згідно листа Київського бласного та по м.Києву управління лісового та мисливського господарства ДП «Київське лісове господарство» №02-990 від 07.12.2021 року, фрагменту з публічної кадастрової карти України та планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2014 року накладаються на землі лісогосподарського призначення та розташовані в межах державного лісового фонду підприємства. Крім того, земельні ділянки 3223187700:05:027:0006, 3223187700:05:027:0005, 3223187700:05:027:0007, 3223187700:05:027:0008 накладаються на землі Гідрологічного заказника місцевого значення Урочище «Гощів».
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).
За своєю юридичною природою позов - це матеріально-правова вимога до суду заінтересованої особи (позивача) про здійснення правосуддя в цивільній справі на захист прав, свобод чи інтересів, порушених чи оспорюваних іншою особою (відповідачем).
Право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі передбачено статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та бути адекватним наявним обставинам.
Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та яка, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами. Якщо позов пред'явлено до відповідача, який не є відповідальним за ті порушення, з приводу яких ведеться судовий процес, такий відповідач є неналежним.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Тобто, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в його задоволенні.
Прокурор звертаючись до суду з даним позовом вказував, що спірні п'ять земельних ділянок згідно договорів купівлі-продажу відчужено на користь ОСОБА_3 , який залишається їх власникомм і на час звернення прокурора до суду.
Разом з тим, належних та допустимих доказів про належність земельних ділянок з кадастровими номерами 3223187700:05:027:0006,т 3223187700:05:027:0005, 3223187700:05:027:0007, 3223187700:05:027:0008, 3223187700:05:027:0004 відповідачу прокурором не надав.
Згідно ст.125 ЗК України в редакції до 01 травня 2009 року право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникало після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Згідно ст.126 ЗК України в тій же редакції право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст.125 ЗК України, в редакції чинній з 01 травня 2009 року, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Так, надані прокурорм до справи, як докази витяги з Державного земельного кадастру від 25.11.2021 року номер НВ-3224497432021 та НВ-3224497642021 згідно яких земельні ділянки з кадастровими номерами 3223187700:05:027:0008 та 3223187700:05:027:0006 на праві державної власності належать ОСОБА_3 на підставі державних актів від 27.11.2007 року ЯД 715975 та від 27.11.2007 ЯД 715973 за відсутності самих державних актів не підтверджують право власності відповідача на вказані земельні ділянки як і інформація ГУ Держгеокадастру №10-10-0.222-10059/2-23 від 26.10.2023 року згідно якої за відомостями програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру - Національної кадастрової системи власник земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:05:027:0005 ОСОБА_3 , який на підставі договору купівлі продажу придбав її у ОСОБА_10 ; власник земельної ділянки 3223187700:05:027:0006 ОСОБА_3 , який на підставі договору купівлі продажу придбав її у ОСОБА_11 ; власник земельної ділянки 3223187700:05:027:0007 ОСОБА_3 , який на підставі договору купівлі продажу придбав її у ОСОБА_4 ; власник земельної ділянки 3223187700:05:027:008 ОСОБА_3 , який на підставі договору купівлі продажу придбав її у ОСОБА_5 ..
Інформація з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 24.05.2023 року щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3223187700:05:027:0004, 3223187700:05:027:0005, 3223187700:05:027:0006, 3223187700:05:027:0007 та 3223187700:05:027:0008 згідно якої в графі відомості про суб'єктів права власності на земельну ділянку значиться ОСОБА_3 не підтверджують право власності останнього на вказані земельні ділянки, то така інформація є довідковою, про що зазначено у самих витягаг.
Щодо відомостей з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, то вона не містить інформації про зареєстроване за відповідачем право власності на спірні земельні ділянки. При цьому інформація про державну реєстрацію обтяжень за спірним майном не є тотожною інформації про наявність зареєстрованого права власності на нього.
Суд також не погоджується з доводами прокурора, що належність відповідачу спірних земельних ділянок підтверджується інформацією Департаменту проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя НАЗК від 28.04.2023 №461-04/9174-23 згідно якого ОСОБА_3 відобразив відомості про право власності на спірні земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами у поданих ним деклараціях за 2015-2020 роки, оскільки такі докази самі по собі не підтверджують належність відповідачу вказаних земельних ділянок.
Про недоведеність прокурором обставини належності відповідачу земельних ділянок, які є предметом позову вказує і формулювання ним позовних вимог в частині визнання недійсними державних актів на право власності де прокурор ідентифікував лише два з п'яти державних актів, зазначивши відповідну серію, номер та дату видачі. Копій самих правовстановлючих документів прокурор суду не надав, при обговоренні питання про доцільність їх витребування, зазначив, що ним було вжито необхідних заходів для їх отримання, однак у відповідних органах вони відсутні.
Відповідач же наявність у нього правовстановлюючих докуметів на спірні земельні ділянки заперечив, повідомивши, що він не оформляв право власності на них, вони йому не належали в минулому та не належать на час розгляду справи.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог прокурора.
Відмовляючи по суті у задоволенні позову прокурора суд не вбачає підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності про що подавали заяву представники відповідача.
Доля судових витрат у даній справі вирішується відповідно до ст.141 КПК України.
Керуючись ст.4,5,7,10-13,76-81,83,89,141,258-259,263-265,268 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Керівника Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання недійсними державних актів, скасування державної реєстрації та повернення земельних ділянок, третя особа Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 28 червня 2024 року.
Суддя Т.В. Проць