21.06.2024 Єдиний унікальний № 371/885/23
провадження № 3/371/21/24
21 червня 2024 року м. Миронівка
ЄУН 371/885/23
Провадження № 3/371/21/24
Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: будинок під номером АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 483663, за змістом якого 24 червня 2023 року, о 17 годині 50 хвилин, він керував транспортним засобом мопедом марки «ЕХ 50QT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вулицею Лугова, села Микитяни Обухівського району Київської області явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова).
В порушення п. 2.5. Правил дорожнього руху, на пропозицію поліцейського, ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» та у закладі охорони здоров'я.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення не визнав, вказав, що він не керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння. Коли під'їхали працівники поліції він перебував біля мопеда, якого попередньо ремонтував. Які ознаки сп'яніння виявили працівники поліції, йому не повідомили, права не роз'яснили. У працівників поліції при собі був відсутній технічний прилад газоаналізатор «Alcotest Drager 6810», довелося чекати, поки його привезуть.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінюючи надані на підтвердження події адміністративного правопорушення та досліджені в судовому засіданні докази, суд зазначає таке.
Згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі по тексту Правила) учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п. 2.5. Правил, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 3 розділу 1 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ознаками алкогольного сп'яніння, зокрема, є порушення координації рухів, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя.
Пунктом 1.9. Правил передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає настання відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
За матеріалами справи, огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння не був проведений відповідно до вимог вказаної статті у зв'язку з його незгодою на проведення огляду, до протоколу додано відеозапис події, що мала місце 24 червня 2024 року.
Згідно з правилами пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справи України від 18 грудня 2018 року № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Під час події, яка мала місце, поліцейський повинен був застосовувати відеофіксацію порушення.
Верховний Суд у постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17 вказав, що візуальне спостереження за вчиненням адміністративного правопорушення працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку та підтверджує факт скоєння правопорушення.
Якщо в ході виявлення правопорушення застосовувався технічний засіб, він має бути зазначений у протоколі про адмінправопорушення, як це передбачено ст. 256 КУпАП.
Верховним Судом у вищевказаній постанові визначено, що якщо у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано технічний засіб, яким здійснений фото або відеозапис, і відсутні інші докази вчинення адмінправопорушення, то провадження підлягає закриттю, на підставі ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адмінправопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_2 , не містить зазначення спеціального технічного засобу, за допомогою якого було здійснено відеозапис з місця події.
Відеозапис з місця події, наданий як доказ працівником поліції має відповідати наступним вимогам: бути безперервним; фіксувати факт керування особою транспортним засобом та зупинку такого засобу поліцейськими; містити роз'яснення особі причин зупинки транспортного засобу, підстав проведення огляду (ознак алкогольного сп'яніння, які були виявлені у водія) та порядку його проходження; роз'яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав відповідно до норм КУпАП; пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров'я; проходження такого огляду або факт відмови від огляду.
Відеозапис, який не відповідає наведеним вище вимогам, не може вважатися належним доказом вини особи.
Судом здійснено спроби оглянути відеозапис події, яка зафіксована на диску.
Факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння не підтверджено даними відеозапису з нагрудного відеореєстратора працівника поліції, оскільки під час відкриття відеозапису на диску, встановлено, що відеозапис не відтворюється.
Згідно з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 липня 2019 року № 216/5226/16-а, доказом порушення правил дорожнього руху не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення.
Свідки події правопорушення відсутні.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративне правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 39 рішення «Лучанінова проти України» від 09 вересня 2011 року (заява №16347/02), пункт 1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30 жовтня 2014 року (заява №17888/12)), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.
Стаття 62 Конституції України закріплює положення, що відображають сутність презумпції невинуватості. За змістом вказаної статті особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, поки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок доводити вину, як складова презумпції невинуватості, покладається на адміністративний орган та посадових осіб, які встановили факт скоєння протиправного вчинку і порушили провадження в справі.
Суддя зобов'язаний всебічно, повно й об'єктивно досліджувати всі обставини справи і давати їх правильну правову оцінку. Постанова судді про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтована достатніми і незаперечними доказами.
З огляду на встановлені при розгляді справи обставини, підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у даному випадку відсутні.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вказані обставини, керуючись ст.ст. 7, 9, 245, 247, 251, 254, 256, 280, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, порушеній відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного терміну з дня винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Л.О. Капшук