Справа № 369/2141/24
Провадження № 3/369/2546/24
Іменем України
01.03.2024 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак Ірина Адамівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з ВП № 5 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановила:
27 січня 2024 року о 18:30 год., водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Renault Logan», днз НОМЕР_1 , по вул. Соборна, 120 в с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області, не врахував дорожню обстановку, габарити транспортного засобу, безпечну швидкість та безпечний боковий інтервал, в результаті чого здійснив наїзд на транспортний засіб «Fiat», днз НОМЕР_2 , водієм якого був ОСОБА_2 , який знаходився у нерухомому стані, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Після чого, водій ОСОБА_1 , будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди, самовільно залишив місце пригоди.
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги пп. «а» п. 2.10, п. 12.1, п. 13.1, п. 13.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, а саме порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.
Крім цього, 27 січня 2024 року о 18:40 год., водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Renault Logan», днз НОМЕР_1 , по вул. Соборна, 120 в с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився, під відеозапис на нагрудну камеру патрульних працівників поліції.
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи, повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом надіслання судових повісток та розміщенням оголошення на офіційному сайті Києво-Святошинського районного суду Київської області. При цьому будь-яких клопотань про його участь в судовому засіданні не надходило.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справах «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, «Каракуця проти України» від 16 травня 2017 року).
З огляду на неявку в судове засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховуючи її належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, суд відповідно до положень ст. 268 КУпАП, з огляду на розумні строки судового розгляду, вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки її явка до судового засідання не є обов'язковою.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «O'Halloran and Francis v. The United Kingdom»[GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Статтею 122-4 КУпАП, передбачено відповідальність водіїв за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до пп. «а» п. 2.10 ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Статтею 124 КУпАП, передбачено відповідальність водіїв за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно з п. 13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідно до п. 13.3 ПДР України, під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 року), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
При цьому, суд зауважує, що диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачено декілька альтернативних діянь, які є окремими складами цього адміністративного правопорушення, серед яких відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Тобто, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп'яніння охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Винуватість водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується такими доказами: протоколами про адміністративні правопорушення серії ААД: № 275726, № 287563, № 287564 від 27 січня 2024 року, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, рапортом лейтенанта поліції, письмовим направленням на огляд водія ОСОБА_1 , інформацією, що міститься на DVD диску, а саме відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції.
Тобто, зазначені вище діяння ОСОБА_1 містять усі ознаки складів адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказані докази суд бере до уваги, так як вони не викликають сумнівів чи протиріч та підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи відповідно до ст. 280 КУпАП.
За таких обставин, дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку, що винуватість водія ОСОБА_1 доведена поза розумним сумнівом, в його діях наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні та винуватість водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, суду не надано. ОСОБА_1 безпосередньо до суду не з'явився та жодних пояснень, доказів чи клопотань до суду не подав.
При призначенні стягнення правопорушнику, суд відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Згідно з положеннями ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, суд дійшов висновку, про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 23, 36, 40-1, 122-4, 124, 130 ч. 1, 245, 252, 251, 280, 283, 284 ч. 1 п. 1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
постановила:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП (протоколи про адміністративні правопорушення серії ААД: № 275726, № 287563, № 287564 від 27 січня 2024 року) та з урахуванням ст. 36 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 к.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.
Суддя І. А. Козак